Постанова

від 12.10.2012 по справі 2а-3019/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2012 р. Справа № 2а-3019/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Прокуратури Калуського району в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велком"

про стягнення заборгованості в сумі 2210 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Калуського району (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велком" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2210,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість, що виникла у зв'язку із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з податку на прибуток в загальній сумі 2210,00 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000941501 від 11.04.2011 року та №0002461501 від 30.08.2011 року. Враховуючи, що відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с.21).

Представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини невручення (а.с.23).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі прокурора та представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.10.2012 року, юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велком" зареєстроване Калуською районною державною адміністрацією 20.12.1994 року (а. с.29), згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Згідно з Довідкою позивача №3842/10/190, станом на 14.09.2012 р., за ТОВ «Велком» рахується податковий борг, який виник за період з 24.04.2011 року по 14.09.2012 року, в сумі 2210,00 грн. (а.с.14).

Судом встановлено, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності з податку на прибуток, позивачем проведено дві камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток. Результати перевірок відображені в актах за №408 від 08.04.2011 року (а.с.9) та №1797 від 30.08.2011 року (а.с.11).

Актом камеральної перевірки податкової звітності №408 від 08.04.2011 року (а.с.9) виявлено порушення пункту пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин та п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, граничний строк подачі якого 09.02.2011 року, та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 170,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000941501 від 11.04.2011 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 14.04.2011 року (а.с.16) та в подальшому не оскаржувалось.

Актом камеральної перевірки податкової звітності №1797 від 30.08.2011 року (а.с.11) встановлено порушення пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 р. та І півріччя 2011 року, та згідно з абзацом 3, пункту 120.1 статті 120 ПК України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 2040,00 грн.

Оскільки керівник відповідача відмовився від підписання вищевказаного акту, посадовими особами складено акт відмови від підпису за №174 від 30 серпня 2011 року (а.с.12). Відповідно до положень пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

На підставі вищенаведеного акту від 30.08.2011р., позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002461501 від 30.08.2011 року (а.с.13), згідно з яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2040,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 01.09.2011 року (а.с.15) та останнім не оскаржувалось.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно з статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 статті 152 ПК України визначено, що для податку на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, а тому подання декларації з даного виду податку відбувається щоквартально.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до актів камеральних перевірок встановлено, що відповідачем не подавалися декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, І квартал 2011 року та І півріччя 2011 року.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедуру оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в податкових повідомленнях - рішеннях №0000941501 від 11.04.2011 року та №0002461501 від 30.08.2011 року підлягають до стягнення.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм Податкового кодексу України в частині обліку податку на прибуток підприємств, а саме: не подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2210,00 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 2210,00 грн., вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Велком" (ідентифікаційний код 22170725) та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Велком" (ідентифікаційний код 22170725) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2210 (Дві тисячі двісті десять гривень) 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 17.10.2012 року.