Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а-3994/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3994/12/1470    Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                                                                                     м. Миколаїв.             27.09.2012 р.                                                                                 справа № 2а-3994/12/1470              Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Гаращенко Д.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу    за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 до Приватного підприємства "Миколаївський виробничо-рекламний комбінат ЮЛІКС", вул. 7 Слобідська, 11-а, м. Миколаїв, 54003 про стягнення заборгованості в сумі 18 060,90 грн., В С Т А Н О В И В:           Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Миколаївський виробничо-рекламний комбінат ЮЛІКС" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені  в загальній сумі 18 060,90 грн. Позов обґрунтовано тим, що у відповідача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за вказаний період у цій сумі, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена. Управлінням подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у судовому засіданні в порядку письмового провадження. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (що підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, у зв'язку з чим, судом визнано за можливе  розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з наступних підстав. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Підприємство є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і перебуває на обліку в Управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У відповідача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-травень 2012 р. в сумі - 14904,40 грн., по штрафним санціям в сумі - 1500,00 грн. та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі - 1656,50 грн., що підтверджується розрахунком суми позову,  рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.05.2012 р. № 1366, корінцем  вимоги № Ю 42/16 від 05.07.2012 р.       Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Преамбулою Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац  2 пункту 1 частини 1  статті 4 Закону № 2464-VI). Відповідно до підпунктів 1, 2, 4 частини 2 статті 6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті 9 Закону № 2464-VІ). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (абзац 1 частини 12 статті 9 Закону № 2464-VІ). Згідно з частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону № 2464-VІ). Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина 14 статті 25 Закону № 2464-VІ). Управлінням надіслана  Підприємству вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ю 42/16 від 05.07.2012 р., яка отримана відповідачем 11.07.2012 р. (про що свідчить підпис уповноваженої особи Підприємства на корінці вимоги), який на час звернення до суду з цим позовом і розгляду справи, добровільно не сплачений. Також Управлінням прийнято рішення від 17.05.2012 р. № 1366 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яке отримане Підприємством 05.06.2012 р. (про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рішенні).              Таким чином, сума заборгованості Підпримства  з єдиного внеску  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені  в загальній сумі 18 060,90 грн.        Право Управління на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску передбачено абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI.  Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 69 КАС).  Згідно з частиною 1 статті 72 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  З огляду на те, що відповідачем доказів, які б спростовували доводи позивача, до суду не подано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені в сумі 18 060,90 грн. підлягають задоволенню.  Враховуючи, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною 4 статті 94 КАС, стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:            1.   Позов задовольнити.          2.  Стягнути з  Приватного підприємства "Миколаївський виробничо-рекламний комбінат ЮЛІКС" (54003, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 11-А, ЄДРПОУ 36057402) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій та пені  в сумі 18 060 (вісімнадцять тисяч шістдесят) грн. 90 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження. Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.         Суддя                                                                                                           А. П. Єнтіна            Повний текст складено 02.10.2012 р.