Постанова

від 13.09.2012 по справі 5969/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 вересня 2012 р. № 2-а- 5969/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представника позивача -Архангельського М.Ю.

представника відповідача - Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 07.03.2012 року №0002282302, №0002292302 та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.04.2012 року №0003062302, №0003072302.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає висновки, викладені в актах ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.02.2012 року №659/23-506/35698428 та від 23.03.2012 року №166/22-106/35698428 такими, що зроблені з перевищенням повноважень, наданих податковій інспекції, а винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002282302, №0002292302 та від 06.04.2012 року №0003072302, №0003062302 - незаконними.

Позивач стверджує, що укладені ним правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Посилання відповідача на акти перевірок інших ДПІ стосовно контрагентів позивача, на думку позивача, є безпідставними та не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки норми чинного законодавства не ставлять в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. За таких підстав, позивач просить суд скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що податковою інспекцією були проведені позапланові виїзні документальні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів", під час яких були виявлені порушення вимог законодавства, що слугувало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Так, за результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промспецконсалтинг» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Бізнес - Консалтінг» за грудень 2011 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 23.03.2012 року №166/22-106/35698428 та на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.04.2012 року №0003072302, №0003062302, встановлено порушення ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів": ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період жовтень 2011р., ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 37093546, за грудень 2011р.; п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 5.750грн., у т.ч за 4 квартал 2011 року на суму 5.750грн., п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5.000грн., у т.ч. за жовтень 2011 року на суму 4.000грн., за грудень 2011 року на суму 1.000 грн.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промтех-Агро» за період вересень - грудень 2010 року, ТОВ «Промспецконсалтинг» за період липень - вересень 2011 року, ТОВ «Агро-Синергетика» за період серпень - вересень 2011 року, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за період листопад - грудень 2010 року та ТОВ «Юрполіс-Компані» за період квітень 2011 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 27.02.2012 року №659/23-506/35698428 та на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002282302, №0002292302 встановлено порушення ТОВ "Комітет об"єднаних аудиторів": ч. 1 ст. 203, 215 п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» з ТОВ "Промтех-Агро", код ЄДРПОУ 37092406, за період вересень - грудень 2010р., ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період липень - вересень 2011р., ТОВ «Агро-Синергетика» код ЄДРПОУ 36457295 за період серпень - вересень 2011р., ТОВ «Тех-Агроремпоставка», код ЄДРПОУ 36457279, за період листопад - грудень 2010р., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 100.434грн. у т.ч. за 3 квартал 2010року на суму 1.046грн., за 4 квартал 2010року на суму 67.955грн. за 3 квартал 2011року на суму 31.433грн., п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64.759грн., у т.ч. за вересень 2010року на суму 837грн., за жовтень 2010року на суму 3.060грн., за листопад 2010року на суму 10.837грн., за грудень 2010року на суму 40.467грн., за листопад 2011року на суму 2.225грн., за серпень 2011р. на суму 3.000грн., за вересень 2011 року на суму 4.333грн.

ДПІ у Київському районі м. Харкова стверджує, що спірні податкові повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002282302, №0002292302 та від 06.04.2012 року №0003072302, №0003062302 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, цілком обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 35698428, місцезнаходження: вул. Ак. Проскури, буд.1, м. Харків, 61070.

З 21.02.2008 року за №14551 підприємство узято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент проведення перевірки підприємство перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкові, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС та є платником податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Згідно наказу від 13.02.2012 року № 395 ДПІ у Київському районі м. Харкова, направлення від 14.02.2012р. № 326 Горбань Т.С. - заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Харкова та згідно направлення від 14.02.2012р. № 327 Міняйло А.О. - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі міста Харкова на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», код за ЄДРПОУ 35698428, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промтех-Агро", код ЄДРПОУ 37092406, за період вересень - грудень 2010р., ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період липень - вересень 2011р., ТОВ «Агро-Синергетика», код ЄДРПОУ 36457295, за період серпень - вересень 2011р., ТОВ «Тех-Агроремпоставка», код ЄДРПОУ 36457279, за період листопад - грудень 2010р. та ТОВ «Юрполіс-Компані», код ЄДРПОУ 33901201, за період квітень 2011р.

Результати вказаної позапланової виїзної перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року №659/23-506/35698428 (т.2.а.с.227-248).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" при здійсненні господарської діяльності:

1. ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» з ТОВ "Промтех-Агро", код ЄДРПОУ 37092406, за період вересень - грудень 2010р., ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період липень - вересень 2011р., ТОВ «Агро-Синергетика», код ЄДРПОУ 36457295, за період серпень - вересень 2011р., ТОВ «Тех-Агроремпоставка», код ЄДРПОУ 36457279, за період листопад - грудень 2010р.;

2. п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 100.434грн., у т.ч. за 3 квартал 2010року на суму 1.046грн., за 4 квартал 2010року на суму 67.955грн. за 3 квартал 2011року на суму 31.433грн.;

3. п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого позивачем занижено податкове-зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64.759грн., у т.ч. за вересень 2010року на суму 837грн., за жовтень 2010року на суму 3.060грн., за листопад 2010року на суму 10.837грн., за грудень 2010року на суму 40.467грн., за листопад 2011року на суму 2.225грн., за серпень 2011р. на суму 3.000грн., за вересень 2011 року на суму 4.333 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки 07.03.2012 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення -рішення:

- №0002292302, яким ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 117.684,30 грн., з яких 100.434 грн. - основний платіж, 17.250,3 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1,а.с.8);

- №0002282302, яким ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 80.948,80 грн., з яких 64.759 грн. - основний платіж, 16.189,8 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1,а.с.9).

Відповідно до наказу від 21.03.2012року № 92 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, згідно направлення від 22.03.2012р. № 83 Міняйло А.О. - заступником начальника-відділу перевірок платників податків управління податкового контролю, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», код за ЄДРПОУ 35698428, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період жовтень 2011р., ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 37093546, за грудень 2011р.

Результати вказаної позапланової виїзної перевірки оформлені актом від 23.03.2012 року №166/22-106/35698428 (т.3.а.с.1-13).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", при здійсненні господарської діяльності:

1. ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Промспецконсалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період жовтень 2011р., ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 37093546, за грудень 2011р.;

2. п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 5.750грн., у т.ч. за 4 квартал 2011 року на суму 5.750грн.;

3. п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5.000грн., у т.ч. за жовтень 2011 року на суму 4.000грн., за грудень 2011 року на суму 1.000 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки 06.04.2012 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення -рішення:

- №0003062302, яким ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5.750,00 грн., з яких 5.750 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1.а.с.10);

- №0003072302, яким ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7.500,00 грн., з яких 5.000 грн. - основний платіж, 2.500 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1.а.с.11).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в актах від 27.02.2012 року №659/23-506/35698428 та від 23.03.2012 року №166/22-106/35698428 висновків податкового органу і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіреному періоді позивач - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", мав господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ "Промтех-Агро", ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Юрполіс-Компані» та ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ ПЛЮС".

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", (підрядник) укладено договори про співробітництво, відповідно до яких сторони надають один одному фінансову, матеріальну, господарську допомогу для здійснення своєї статутної діяльності у відповідності до законодавства України, а саме: від 03.01.2011 року з ТОВ «Промспец консалтинг» (т.3.а.с.14), від 14.07.2009 року з ТОВ «Агро-Синергетика» (т.3.а.с.43), від 08.07.2010 року з ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ ПЛЮС" (т.3.а.с.59), від 25.08.2010 року з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (т.3.а.с.74), від 25.08.2010 року з ТОВ "Промтех-Агро" (т.3.а.с.83).

Фактичне виконання сторонами укладених договорів підтверджується виписаними контрагентами на адресу позивача податковими накладними від 05.09.2011 року № 136 на суму з ПДВ 8.000,00 грн., від 05.08.2011 року №134 на суму з ПДВ 6.000,00 грн., від 04.07.2011 року №189 на суму з ПДВ 13.350,00 грн. (т.3.а.с.19-21), від 26.10.2011 року №311 (т.3.а.с.27) на суму 24.000, 00 грн., від 31.08.2011 року №1190 на суму з ПДВ 12.000,00 грн., від 01.09.2011 року №6 на суму 18.000,00 грн. (т.3.а.с.46-47), від 28.12.2011 року №114 на суму з ПДВ 6.000,00 грн. (т.3.а.с.61), від 21.12.2010 року №6608 на суму з ПДВ 89.000,00 грн., від 27.12.2010 року №6626 на суму з ПДВ 75.000,00 грн., від 23.11.2010 року №6420 на суму з ПДВ 47.500,00 грн. (т.3.а.с.77-79), від 30.09.2010 року №1493 на суму з ПДВ 5.022,00 грн., від 29.10.2010 року №3396 на суму з ПДВ 18.360,00 грн., від 30.11.2010 року №5252 на суму з ПДВ 17520,00 грн., від 31.12.2010 року №7508 на суму з ПДВ 78.804,00 грн.

Виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується актами-здачі прийняття робіт (надання послуг) від 05.09.2011 року на суму з ПДВ 8.000,00 грн., від 05.08.2011 року на суму з ПДВ 6.000,00 грн., від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 13.350,00 грн., від 07.07.2011 року на суму з ПДВ 106.650,00 грн. (т.3.а.с.15-18), від 31.10.2011 року на суму з ПДВ 24.000,00 грн. (т.3.а.с.26), від 01.09.2011 року на суму з ПДВ 18.000,00 грн., від 31.08.2011 року на суму з ПДВ 12.000,00 грн. (т.3.а.с.44-45), від 28.12.2011 року на суму з ПДВ 6.000,00 грн. (т.3.а.с.60), від 31.12.2010 року на суму з ПДВ 164.000,00 грн., від 23.11.2010 року на суму з ПДВ 47.500,00 грн. (т.3.а.с.75-76), від 30.09.2010 року на суму з ПДВ 5.022,00 грн., від 29.10.2010 року на суму з ПДВ 18.360,00 грн., від 30.11.2010 року на суму 17.520,00 грн., від 31.12.2010 року на суму з ПДВ 78.804,00 грн. (т.3.а.с.84-87), звітом, технічним завданням на надання інформаційних та консультаційних послуг з питань розробки посадових інструкцій, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань розробки посадових інструкцій, посадові інструкції (т.3.а.с.29-42), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань розробки внутрішньо фірмового стандарту аудиторської діяльності, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань розробки внутрішньо фірмового стандарту аудиторської діяльності (т.3.а.с.62-73), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань сутності в аудиторській практиці (т.1.а.с.38-49), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань оподаткування операцій з об'єктами інтелектуальної власності (т.1.а.с.50-62), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань якості аудита (т.1.а.с.63-76), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань оподаткування операцій особливого виду в Податковому кодексі України (т.1.а.с.77-119), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань ідентифікації і оцінки ризиків суттєвого спотворення (т.1.а.с.120-136), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг по збору, обробітку і аналізу комерційної інформації (т.1.а.с.137-141), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань розробки стратегії бізнесу і підвищення ефективності бізнесу (т.1.а.с.141-144), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з трудового, господарського, податкового законодавства (т.1.а.с.145-148), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань бухгалтерського і податкового звіту (т.1.а.с.149-150), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань використання вибіркових методів в аудиті (т.1.а.с.151-182), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань організації облікової політики підприємства (т.1.а.с.183-224), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань оподаткування опосередкованих операцій (т.1.а.с.225-229), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань оподаткування з об'єктами інтелектуальної власності (т.1.а.с.230-237), звітом, технічним завданням по наданню інформаційних та консультаційних послуг з питань оподаткування з об'єктами інтелектуальної власності (т.1.а.с.230-237).

Розрахунки між сторонами проводилися в безготівковій формі, про що свідчать виписки із банку (т.3.а.с.22-24, 28, 80-82).

Також, ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" в рахунок оплати за надані послуги ТОВ «Агро-Синергетика» передано векселя на суму 157.156,00 грн., про що в матеріалах справи міститься акт - передачі простих векселів від 05.09.2011 року (т.3.а.с.48-49) та ТОВ "Промтех-Агро" на суму 119.706,00 грн., про що свідчить акт - передачі векселів від 10.01.2011 року (т.3.а.с.92-93).

На підставі договорів про надання юридичних послуг, укладених між ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів"-(замовник) та ТОВ «Юрполіс-Компані»-(виконавець), останній зобов'язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" в судах, інших органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, а саме:

- за договором від 21.01.2010 року №21/01 в межах адміністративної справи №2а-2187/10/2070 (т.3.а.с.50-53);

- за договором від 14.05.2010 року №14/05 в межах адміністративної справи №2а-6287/10/2070 (т.3.а.с.55-58).

Виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2011 року №ОУ-0000022 на суму з ПДВ 20.000,00 грн. (т.3.а.с.54).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Зазначені податкові накладні включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не подав.

За таких підстав, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" та його контрагентами: ТОВ "Промтех-Агро", ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Юрполіс-Компані» та ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ ПЛЮС", та відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються витребуваними судом та приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акти перевірок, які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, та перевіривши викладені в цих актах доводів суб'єктів владних повноважень, якими є податкові інспекції, зібраними доказами, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді.

Єдиним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов висновків, викладених в актах про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту в податковому обліку є акти податкових інспекцій, а саме:

- акт перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 15.03.2011 року №1088/182/37092406 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Промтех-Агро" за період з 22.07.2010 року по 31.12.2010 року з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства»;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 30.06.2011 року №1459/23-03-05/36457279 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Агроремпоставка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.11.2011 року №212/23-03-05/36457295 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Синергетика» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року - серпень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011 року №318/23-03-05/36457295 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Синергетика» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року - жовтень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.10.2011р. №61/23-03-05/37093551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ Промспец консалтинг ", код ЄДРПОУ 37091549, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ", код ЄДРПОУ 37093551, ТОВ «УКРНАФТОХІМ » код ЄДРПОУ 30187576 їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 21.10.2011р. №112/23-03-05/37091549 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промспец консалтинг", код ЄДРПОУ 37091549, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ" код ЄДРПОУ 37093551, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 21.10.2011р. №112/23-03-05/37091549 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промспец консалтинг", код ЄДРПОУ 37091549 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ" код ЄДРПОУ 37093551, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011р. №251/23-03-05/37093551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промспец консалтинг " код ЄДРПОУ 37091549 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „ ТЕХНОСПЕЦМАРКЕТИНГ" код ЄДРПОУ 37093551, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2011 року;

- акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 20.02.2012р. №97/23-03-05/37093546 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Бізнес-Консалтінг Плюс", код ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та морів ТОВ „АГРО-СИНЕРГЕТИКА", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року у справі №2а-9036/11/2070 скасовано наказ від 16.06.11 за № 9682 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех - Агроремпоставка", винесений ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Агроремпоставка" (код за ЄДРПОУ 36457279) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10 та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.10 по 30.11.10 за результатами якої було складено акт перевірки за № 1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року (т.1.а.с.21-24).

Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 року (т.3.а.с. )

Дані судові акти набули законної сили та в силу ст. 254 та ст. 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Стосовно актів перевірки про неможливість проведення зустрічних звірок, суд відзначає, що в силу приписів абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Аналізуючи приписи статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про те, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Також слід зазначити, що наявність трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна не є необхідною підставою для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Отже, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов'язань між позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" та його контрагентами: ТОВ "Промтех-Агро", ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Юрполіс-Компані» та ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ ПЛЮС". Доказів того, що ці зобов'язання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України та п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Однак, доказів того, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах контрагенти позивача втратили правовий статус платників ПДВ, податкові накладні складені не належним чином, мають недоліки, відповідач суду не надав.

За правилом, визначеним п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робіт, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Підпунктом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" наведених вище норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав. Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Суд відзначає, що під час судовому розгляду справи підтвердився той факт, що позивач виконав вимоги норм Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Оскільки, ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 згаданого закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Проаналізувавши положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що визначальним критерієм для формування валових витрат обігу та виробництва є причетність набутих у власність товарів, отриманих робіт, спожитих послуг до господарської діяльності суб'єкта господарювання як платника податку на прибуток.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де указано, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд відзначає, що положення актів законодавства з питань оподаткування не містять визначення доходу, а тому з огляду на зміст ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає за можливе застосувати при вирішенні спору визначення доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Так, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684) указано, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу

За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин приписи п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)ю

Також за приписами п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Із наданих позивачем та досліджених судом первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних) вбачається, що господарські операції між ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" та його контрагентами ТОВ "Промтех-Агро", ТОВ «Промспецконсалтинг», ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Юрполіс-Компані» та ТОВ "БІЗНЕС-КОНСАЛТИНГ ПЛЮС" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" та його контрагентами положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова за №0002282302 від 07.03.2012 року, №0002292302 від 07.03.2012 року.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби за №0003062302 від 06.04.2012 року, №0003072302 від 06.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.