Постанова

від 04.09.2012 по справі 9101/42161/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9101/42161/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "04" вересня 2012 р.        справа № 2а/0470/3790/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чередниченко В.Є.                   суддів:                     Коршуна А.О.  Панченко О.М. за участю секретаря судового засідання:          Мамалат І.Л.         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі №2а/0470/3790/11 за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Майстер Ремстрой»про стягнення податкового боргу, -                                                                   В С Т А Н О В И В:       Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська 01 квітня 2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Майстер Ремстрой»згідно якого просила суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Майстер Ремстрой»(код ЄДРПОУ 35934883) на користь державного бюджету на розрахункові рахунки, згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість суму у розмірі 339 грн. 98 коп. та в рахунок погашення боргу по податку на прибуток суму у розмірі 169 грн. 98 коп.         Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року позов задоволено частково. Суд стягнув з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Майстер Ремстрой» на користь державного бюджету на розрахункові рахунки, згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток - 169 (сто шістдесят девять) грн. 98 коп. В іншій частині відмовив.         Постанова суду мотивована тим, що позивачем безпідставно винесене податкове повідомлення рішення від 07.08.2009 року №0005651501/0 за податковим зобов'язанням з ПДВ в сумі 170 грн., та податкове повідомлення рішення від 25.03.2010 року №0002711501/0 на суму 170 грн. оскільки позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження законності підстав винесення зазначених рішень. Суд першої інстанції вважає, що в діях позивача наявні ознаки протиправності, навмисності та упередженості щодо відповідача, тому є підстави лише для часткового задоволення позову.         Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме пп.4.1.7. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими в частині недоведеності обставин звернення відповідача до позивача з метою повернення свідоцтва платника ПДВ, просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову скасувати в іншій частині залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що повноважними особами податкового органу 08.07.2009 року було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої був складений акт №4658/15-2 від 08.07.2009 року, відповідно до висновків якого, відповідачем були порушені пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: ПП «Майстер Ремстрой»несвоєчасно було подану податку декларацію з ПДВ за грудень 2008 року по строкам подання до 20.01.2009 року, декларація отримана податковим органом 21.01.2009 року. На підставі акту перевірки №4658/15-2 від 08.07.2009 року податковим органом було винесено податкове повідомлення  рішення від 07.08.2009 року №0005651501/0 за податковим зобов'язанням з ПДВ в сумі 170 грн., яке було направлено на адресу відповідача та отримано останнім 28.08.2009 року. 30.11.2009 року Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було анульовано свідоцтво відповідача та виключено підприємство з Реєстру платників ПДВ, про що складено акт №540, який було надіслано на адресу підприємства листом від 01.12.2009 року №40396/10/15-2. 16.03.2009 року позивачем було проведено перевірку відповідача з питань затримки повернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт №1858/15-2 від 16.03.2010 року. На підставі акту перевірки №1858/15-2 від 16.03.2010 року, у зв'язку з неповерненням позивачем реєстраційного свідоцтво платника ПДВ, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 25.03.2010 року №0002711501/0 на суму 170 грн., яке було отримане відповідачем 02.04.2010 року. Крім того, позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої був складений акт №11110/15-1 від 28.12.2010 року, відповідно до висновків якого, відповідачем було порушено вимоги пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а саме: ПП «Майстер Ремстрой»не було подано до податкового органу податку декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року, по строку подання до 09.11.2010 року. Відповідальність за неподання податкової декларації у строк, визначений законодавством, або її затримку передбачена пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі акту перевірки від №11110/15-1 від 28.12.2010 року податковим органом було винесено податкове повідомлення  рішення від 22.02.2011 року №0000711505/0 за податковим зобов'язанням з податку на прибуток в сумі 170грн., яке були отримано відповідачем 25.02.2011 року. У зв'язку з наявною переплатою у ПП «Майстер Ремстрой»в розмірі 0,02грн., загальна сума заборгованості відповідача за податковим зобов'язанням з податку на прибуток становить 169 грн. 98 коп.           Стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Майстер Ремстрой»(код ЄДРПОУ 35934883) на користь державного бюджету на розрахункові рахунки, згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 339 грн. 98 коп. та в рахунок погашення боргу з податку на прибуток у розмірі 169 грн. 98 коп. було предметом судового позову. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного. За позицією позивача, з якою не погодився суд першої інстанції з відповідача повинно бути стягнено на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість суму у розмірі 339 грн. 98 коп.  Крім того за позицією позивача, з якою погодився суд першої інстанції з відповідача повинно бути стягнено на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток суму у розмірі 169 грн. 98 коп.           Суд першої інстанції, зробив висновки про те, що позивачем безпідставно винесене податкове повідомлення рішення від 07.08.2009 року №0005651501/0 за податковим зобов'язанням з ПДВ в сумі 170 грн., оскільки відповідачем декларація з ПДВ за грудень 2008 року було направлено на адресу відповідача поштовим відправленням 16.01.2009 року, також враховуючи те, що повернення свідоцтва платника ПДВ, відбулось тільки 12.04.2011 року з вини податкового органу, позивачем безпідставно винесене податкове повідомлення рішення від 25.03.2010 року №0002711501/0 на суму 170 грн. Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими виходячи з наступного.           Відповідно до підпункту 4.1.7. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.           Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідачем податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року при строку подання до 20 січня 2009 року було здано на пошту 16 січня 2009 року, тобто з порушенням встановленого законодавством строку.   Крім того суд першої інстанції встановивши обставини неодноразового звертання директора відповідача до податкового органу з метою повернення свідоцтва платника ПДВ, та ігнорування цих спроб відповідачем не зазначив в рішенні суду доказів, на підставі яких він встановив вказані обставини. Між тим матеріали справи не містять доказів, що підтверджують неможливість своєчасного повернення відповідачем свідоцтва платника ПДВ протягом двадцяти днів з моменту отримання акту позивача № 540 від 30.11.2009 року про повернення свідоцтва платника ПДВ. Крім того податкові повідомлення-рішення від 07.08.2009 року №0005651501/0 та від 25.03.2010 року №0002711501/0 позивачем в передбачений законодавством України строк та порядок не оскаржувалися. Таким чином колегія судів вважає безпідставним висновки суду першої інстанції, що наявності в діях позивача ознак протиправності, навмисності та упередженості щодо відповідача. Між тим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем за податковим зобов'язанням з податку на прибуток, з урахуванням переплати у розмірі 2 копійки, у сумі 169 грн. 98 коп.          З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову у задоволені позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 339,98 грн. з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду в цій частині та прийняття нової постанови про задоволення позову у вказаній частині позову. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача –задовольнити. Постанову суду першої інстанції у справі №2а/0470/3790/11 –в частині відмови у задоволені позову скасувати. Позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Майстер Ремстрой»про стягнення податкового боргу в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 339,98 грн.. –задовольнити. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.            На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею  207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -                                                                   П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська –задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі №2а/0470/3790/11 –в частині відмови у задоволені позову скасувати. Позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Майстер Ремстрой»про стягнення податкового боргу –задовольнити в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 339,98 грн..   Стягнути з приватного підприємства «Майстер Ремстрой»на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість суму у розмірі 339 грн. 98 коп. В іншій частині постанову суду залишити без змін.   Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.           Рішення суду складено у повному обсязі –7 вересня 2012 року. Головуючий:                                                            В.Є. Чередниченко           Суддя:                                                            А.О. Коршун           Суддя:                                                            О.М. Панченко