Рішення

від 23.10.2012 по справі 2273-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2012Справа №5002-11/2273-2012

За позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»

до відповідача - Приватного підприємства «Діп Сі Трейд»

про стягнення 106695,12 доларів США

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - Пефті О.К., довіреність №01-10/205 від 18.04.2012, заступник начальника юридичного відділу, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Діп Сі Трейд» з вимогою про стягнення суми заборгованості в розмірі 106695,12 дол. США за надання послуг, які підтверджуються Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №1306-В від 25.02.2012.

Справа знаходилась у провадженні судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л., але розпорядженням Голови Господарського суду Автономної Республіки Крим №378 від 07.08.2012 у зв'язку з відпусткою судді Медведчук О.Л. справу передано до провадження судді С.С. Потопальського.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на адресу Маріупольського порту від відповідача було направлено лист № 13 від 10.02.2012, відповідно до якого останній повідомляв, що на т/х HIZIR SOFUOGLU», прапор - Туреччина, який очікує проводку Керченським проливом у Чорне море, склалася критична ситуація, у зв`язку із закінченням дизельного пального. Відповідач просив провести подачу 5 тон дизельного пального з криголама «Капітан Білоусов». При цьому останній, гарантував оплату ходового часу криголама та морського буксира «Портовик», згідно з тарифами порту. Також відповідно до листа відповідача від 21.02.2012 р. портом була здійснена проводка вказаного судна по Керч-Єнікальському каналу у Чорне море та здійснена проводка т\х «HIZIR SOFUOGLU», прапор - Туреччина, що знаходився у Азовському морі західніше 453 Я.С. від його дійсної позиції до Керч-Єнікальського каналу.

Після виконання зазначених робіт відповідач не здійснив погашення заборгованості у розмірі 106695,12 дол. США , що стало підставою для звернення позивача за примусовим стягненням заборгованості.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, по мотивам вказаним у відзивах на позов, основні з яких ґрунтуються на тому, що обов'язки щодо сплати рахунків позивача набуті саме судновласником т/х «HIZIR SOFUOGLU», прапор - Туреччина, номер ІМО - 7621736, а саме - компанією «ERLER DENЭZCЭLЭK VE TЭCARET LIMITED ЮЭRKETЭ», Туреччина. В той самий час Приватне підприємство «Діп Сі Трейд», як агент, може сплачувати рахунки позивача виключно на кошти, надані відповідним судновласником, або іншим довірителем.

В судове засідання відповідач повторно явку представника не забезпечив, про день та місце судового засідання сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, до початку судового засідання від нього поштою надійшла заява від 08.10.2012 про розгляд справи за відсутності сторони.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Маріупольського порту від Приватного підприємства «Діп Сі Трейд» (далі - Відповідач), було направлено лист №13 від 10.02.2012 відповідно до якого останній повідомляв, що на т\х «HIZIR SOFUOGLU», прапор - Туреччина, який очікує проводку Керченським проливом у Чорне море, склалася критична ситуація у зв'язку із закінченням дизельного пального.

Відповідач просив провести подачу 5 тон дизельного пального з криголама «Капітан Білоусов». При цьому останній, гарантував оплату ходового часу криголама та морського буксира «Портовик» згідно із тарифами Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт».

Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №782-В від 11.02.2012 року було зафіксовано факт виконання робіт криголамом «Капітан Білоусов» та морським буксиром «Портовик» зт\х «HIZIR SOFUOGLU», вартість робіт при цьому склала 66504,60 дол. США.

Пізніше, 21.02.2012 року листом №21 від 21.02.2012 року Відповідач запросив здійснити проводку т\х «HIZIR SOFUOGLU», прапор - Туреччина, що знаходився у Азовському морі західніше 453 Я.С. від його дійсної позиції до Керч-Єнікальського каналу, а також проводку вказаного судна по Керч-Єнікальському каналу у Чорне море. При цьому Відповідач гарантував погодинну оплату криголама та оплату за проводку по каналу у відповідності з тарифами ДП «Маріупольський морський торговельний порт».

Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №130б-В від 25.02.2012 року відповідач підтвердив виконання робіт криголамом «Капітан Білоусов» по проводці т\х «HIZIR SOFUOGLU», вартість робіт склала 40190,52 дол. США.

На підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №782-В від 11.02.2012 цього ж числа відповідачу було виставлено рахунок №782-В на 66504,60 дол. США, який було отримано останнім 05.03.2012 року.

25.02.2012 року на підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт (послуг) №1306-В від 25.02.2012 відповідачу виставлено рахунок №1308-6 на суму 40190,52 дол. США, який було отримано останнім 20.03.2012 року.

Таким чином, сума виконаних позивачем робіт склала 106695,12 дол. США які відповідачем сплачено не було.

28.03.2012 за №20/П позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату зазначеної суми впродовж 10 днів з моменту отримання останньої. Листом від 24.04.2012 року №30 відповідач зазначив що зазначена сума заборгованості підтверджена власником т\х «HIZIR SOFUOGLU», але оплату не здійснив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.і ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.1 ч.і статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

В абзаці першому ч.і статті 207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За приписом статті 638 Цивільного кодексу України: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 ЦК України).

Таким чином, листи Відповідача, № 13 від 10.02.2012, № 21 від 21.02.2012 р.,(а.с.9, 10), у яких йдеться про прохання виконати роботи і містять гарантію останнього щодо сплати наданих робіт згідно із тарифами Позивача, висловлюють пропозицію щодо укладення договору (виконання робіт), тобто за своєю природою являються офертою (ч.2ст. 638 ЦК), а дії Позивача по виконанню робіт (акцепт пропозиції), які були зафіксовано актами здачі-приймання виконаних робіт та підписані директором підприємства Відповідача і представником Позивача є угодою, що створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки сторін.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Щодо заперечень відповідача, що він як агент не несе відповідальність за несплату судовласником заборгованості за виконані портом роботи, слід зазначити, що та обставина, що агент діє від імені та за дорученням судновласника не звільняє його від договірного обов'язку зі сплати відповідних рахунків порту, оскільки стороною договору із портом є саме агент, який шляхом обміну листами вступив у договірні відносини із портом та підписав акти прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України по справі № 2-11/7708-2006 від 28.11.2006р.

Враховуючи все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений 25.10.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Діп Сі Трейд», (м.Керчь, вул..1 П`ятирічки 35, прим.48, ЄДРПОУ 33867467) на користь Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», (м.Маріуполь, пр..Адмірала Луніна, 99, ЄДРПОУ 01125755) заборгованість у розмірі 106695,12 доларів США, 17055,21 грн. судового збору.

Видати наказ після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський