Рішення

від 16.10.2012 по справі 5006/40/82/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.12 р. Справа № 5006/40/82/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп», м. Донецьк

про стягнення 62450,78 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Крисенко А.Є., довіреність б/н від 01.12.2012.

від відповідача - Югова Т.Ж., довіреність №3 від 16.10.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» (далі - відповідач) про стягнення 62450,78 грн. в т.ч. суму основного боргу в розмірі 50908,42грн., пеню в розмірі 5009,76 грн., 3% річних в розмірі 993,04 грн., інфляційні витрати в розмірі 435,26 грн., штраф у розмірі 5104,30 грн.

02.10.2012 відповідач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням суми боргу, а саме просить стягнути заборгованість у сумі 57461,74 грн. в т.ч. суму основного боргу в розмірі 45919,38 грн., пеню в розмірі 5009,76 грн., 3% річних в розмірі 993,04 грн., інфляційні витрати в розмірі 435,26 грн., штраф у розмірі 5104,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 26.08.2011 був укладений договір №2608 про перевезення вантажу (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги з перевезення вантажу за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 62450,78 грн. в т.ч. суму основного боргу в розмірі 50908,42грн., пеню в розмірі 5009,76 грн., 3% річних в розмірі 993,04 грн., інфляційні витрати в розмірі 435,26 грн., штраф у розмірі 5104,30 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач проти заборгованості не заперечував.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

26.08.2011 між сторонами був укладений договір №2608 про перевезення вантажу, відповідно до якого позивач, діючи за дорученням відповідача, зобов'язується надати послуги з перевезення сипучих вантажів відповідача по території Донецької області, а відповідач приймає на себе обов'язок сприяти у виконуванні позивачем своїх обов'язків, забезпечити його необхідної документацією, у встановлені договором строки прийняти наданий об'єм послуг та зробити своєчасну та повну оплату.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується актами приймання - здачі виконаних робіт (надання послуг), податковим накладними, рахунками, реєстром автомобілів зробивших послуги (а.с.17-28).

Згідно актів приймання - здачі виконаних робіт (надання послуг), які підписані обома сторонами, роботи виконані в строк та відповідають умовам договору. Сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідачем послуги позивача оплачені були частково.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №917 від 21.08.2012 з пропозицією оплатити борг (а.с.29).

Відповідач відповідь на претензію №917 від 21.08.2012 не надав.

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 45919,38 грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Перевізник, діючи за дорученням Замовника, зобов'язується надати послуги з перевезення сипучих вантажів Замовника по території Донецької області, а Замовник приймає на себе обов'язок сприяти у виконуванні Перевізником своїх обов'язків, забезпечити його необхідної документацією, у встановлені договором строки прийняти наданий об'єм послуг та здійснити своєчасну та повну оплату.

Згідно пункту 4.3. Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником на умовах: 50% передоплати, а решта 50% впродовж 5-ти днів з моменту надання послуг перевезення.

Відповідно до пункту 4.5. Договору, впродовж 3-х днів з моменту отримання Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт та один його екземпляр повернути Перевізнику. Якщо у визначені строки акт виконаних робіт Замовником не буде підписаний та/або не повернутий на адресу Перевізника, то акт виконаних робіт вважається підписаний на умовах Перевізника, що зобов'язує замовника оплатити на користь Перевізника вартість наданих останнім послуг.

У пункті 6.3.2. Договору зазначено, що у випадку несплати (несвоєчасної сплати) послуг Перевізника, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, включаючи день фактичної сплти, а вразі непогашення грошової заборгованості протягом більш 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково (крім пені) оплати на користь Перевізника штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від розміру неоплаченої грошової суми (заборгованості).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами

В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги оплатив лише частково. Послуги, відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №755 були оплачені під час розгляду справи. Послуги, відповідно до актів здачі - приймання робіт (надання послуг) № 788 від 30.12.2011, №22 від 24.01.2012 не були оплачені взагалі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 46053,64 грн.(а.с.21,25). Позивач просить стягнути меншу суму основної заборгованості - 45919,38 грн. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96ВР, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних від простроченої суми, інфляційних витрати та штрафу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цих частинах підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 3875,51 грн., 990,36 грн., 301,53 грн. та 5104,27 грн. відповідно.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метмаш-Груп» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 35, ЄДРПОУ 36559833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав» (83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, 9, ЄДРПОУ 33393752) 56191,05 грн., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 45919,38 грн., пеню в розмірі 3875,51грн., 3% річних в розмірі 990,36грн., інфляційні витрати в розмірі 301,53 грн., штраф у розмірі 5104,27 грн. та 1573 грн. 91 коп. витрат з оплати судового збору. Повернути з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав» (83009, м.Донецьк, вул. Новоросійська, 9, ЄДРПОУ 33393752) судовий збір в розмірі 43 грн. 50 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.