Рішення

від 26.10.2012 по справі 5006/15/111пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.12 р. Справа № 5006/15/111пд/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», ЄДРПОУ 00307193,

м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», ЄДРПОУ 32274480,

м.Донецьк

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Кравченко А.А.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 04.10. по 16.10.2012р.,

з 16.10. по 25.10.2012р., з 25.10. по 26.10.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ДОТІ», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», м.Донецьк, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у його представника повноважень на укладання оспорюваного правочину, вибуття майна з володіння власника без його волі.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву, що надійшли до суду 11.09.2012р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність судового рішення з такого спору. Одночасно, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

11.10.2006р. між АТЗТ «ДОТІ» та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 вказаного договору АТЗТ «ДОТІ» зобов'язується передати майно та технічну документацію у власність відповідача, а відповідач приймає майно у власність і зобов'язується оплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі. Майно, що відчужується складається з прибудови літ.А-3, загальною площею 505,2 кв.м., до гол. Виробничого корпусу літ. А-4 по проспекту Лагутенка в м.Донецьку, будинок №13 (тринадцять), що складає 2/100 ідеальної частки будівлі. Договір купівлі-продажу від 11.10.2006р. підписаний з боку АТЗТ «ДОТІ» генеральним директором Демещенко В.П., який діяв на підставі статуту, зареєстрованого виконкомом Донецької міської ради 29.09.2005р. за реєстраційним номером №12661050001010164, протоколу засідання засідання спостережної ради №5 АТЗТ «ДОТІ» від 17.07.2006р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2008р. по справі №12/116пн рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «ДОТІ» щодо складу наглядової ради від 06.07.2005р., 07.02.2006р. визнано недійсними.

Згідно рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/39/46пн/2012 від 16.07.2012р. було визнано недійсним рішення наглядової ради АТЗТ «ДОТІ» з питань відчуження нерухомого майна останнього, оформлене протоколом №5 від 17.07.2006р., яке стало підставою для укладання оспорюваного договору купівлі-продажу.

Таким чином, за твердженням позивача, на момент укладання оспорюваного правочину купівлі-продажу від 11.10.2006р. генеральний директор товариства Демещенко В.П. уклав даний договір поза межами наявних в нього повноважень, без волевиявлення (рішення) власника щодо такого продажу.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов, що надійшли на адресу суду 11.09.2012р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як вказувалось вище, 11.10.2006р. між АТЗТ «ДОТІ» та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу, за умовами якого АТЗТ «ДОТІ» виступило продавцем, а відповідач покупцем прибудови літ.А-3, загальною площею 505,2 кв.м., до гол. Виробничого корпусу літ. А-4 по проспекту Лагутенка в м.Донецьку, будинок №13 (тринадцять), що складає 2/100 ідеальної частки будівлі.

Від імені АТЗТ «ДОТІ» договір від 11.10.2006р. підписаний генеральним директором товариства Демещенко В.П., який діяв на підставі статуту, зареєстрованого виконкомом Донецької міської ради 29.09.2005р. за реєстраційним номером №12661050001010164, протоколу засідання засідання спостережної ради АТЗТ «ДОТІ» №5 від 17.07.2006р.

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу УРСР юридичними особами визнавались організації, які мали відокремлене майно, могли від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

При цьому, згідно із ст.25 Цивільного кодексу УРСР юридична особа діяла на підставі статуту (положення).

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" було передбачено, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як встановлено, Акціонерне товариство закритого типу "ДОТІ" було створене шляхом реорганізації Донецького колективного виробничо-торгівельного трикотажного об'єднання та є його правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів, яке оформлене протоколом №1 від 29.07.2002р., було затверджено статут Акціонерного товариства закритого типу "ДОТІ", який зареєстрований виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м.Донецька (рішення №309/21 від 14.05.2002р.).

Згідно п.8.3.2 статуту, затвердженого загальними зборами АТЗТ "ДОТІ" від 29.07.2002р., спостережна рада товариства складається з 3 осіб, які обираються загальними зборами із числа акціонерів строком на 5 років. Голова спостережної ради обирається на засіданнях спостережної ради з числа її членів.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «ДОТІ», які відбулися 06.07.2005р., до складу наглядової ради було включено наступні представники акціонерів:

Тринько К.Ю. - голова наглядової ради, представник ТОВ "ЩИТ";

Буянов О.А. - член наглядової ради, представник ТОВ "Азовська морська компанія";

Бітюцькій Г.В. - член наглядової Ради, представник ЗАТ "Імпак".

Одночасно, 06.07.2005р. зборами акціонерів статут АТЗТ "ДОТІ" затверджено в новій редакції, який зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради 29.09.2005р. за №12661050001010164.

07.02.2006р. були проведені загальні збори акціонерів АТЗТ "ДОТІ", на яких, окрім інших, було вирішене питання про зміну складу наглядової ради товариства. В результаті зміни представників, наглядова рада складалася з наступних представників акціонерів:

Демещенко С.В. - голова наглядової ради представник ТОВ "Азовська морська компанія".

Тринько К.Ю. - член наглядової ради, представник ТОВ "ЩИТ".

Галкіна В.Д. - член наглядової ради, представник ТОВ "ЩИТ".

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів товариства від 28.04.2012р. назву Акціонерного товариства закритого типу "ДОТІ" змінено на Публічне акціонерне товариство "ДОТІ" та затверджено нову редакцію статуту товариства. 11.05.2012р. державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства (номер запису 12667050014010164).

17.07.2006р. проведено засідання наглядової ради АТЗТ "ДОТІ", яке оформлено протоколом №5 від 17.07.2006р. На засіданні було вирішено питання щодо відчуження об'єкту - будівлі прибудови літ.А-3 площею 505,2 кв.м. до головного виробничого корпусу літ.А-4 та частині підвалу, кладове приміщення (№LIII, LIV) площею (14,5+3,1)= 17,6 кв.м., головного виробничого корпусу літ.А-4, розташовані за адресою: м.Донецьк, проспект Лагутенко, будинок 13 та наділено повноваженнями на укладання товариством договору купівлі-продажу вказаної будівлі, підписання будь-яких інших документів, пов'язаних з продажем та оформленням цієї будівлі, генерального директора АТЗТ «ДОТІ» Демещенко В.П.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2008р. по справі №12/116пн рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформлене протоколом №1 від 06.07.2005р. та рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформлене протоколом №1 від 07.02.2006р. щодо складу наглядової ради визнано недійсними.

При розгляді справи судом було встановлено, що відповідно до ст.160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

Стаття 23 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах де створена рада товариства (спостережна рада) - голова та члени ради товариства (спостережної ради).

Крім того, у роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.06.2006р. №6 "Щодо порядку формування наглядової ради в акціонерних товариствах", що затверджено рішенням від 26.06.2006 року за №608, зроблено висновок, що до складу наглядової ради обирається саме акціонер, а не його представник (представники), а представник (представники) акціонера, обраний (обрані) до складу наглядової ради, здійснюють повноваження цієї особи, як одного члена наглядової ради.

Таким чином, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що наглядова рада АТЗТ «ДОТІ», яка була обрана загальними зборами 06.07.2005р. та 07.02.2006р., складалася лише тільки з представників 2 акціонерів. Тобто вона представляла лише двох осіб акціонерів (в той час як акціонерів в складі товариства більш ніж два).

Як наслідок, судом було встановлено, що склад наглядової ради АТЗТ "ДОТІ" був обраний з порушенням його статуту, в частині кількості представників акціонерів у спостережній раді товариства.

Крім того, за висновками суду, при обранні складу наглядової ради АТЗТ «ДОТІ» було допущено порушення принципу корпоративного управління, закріпленого протоколом засідання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.06.2003р. №24. Зокрема, при призначені членів однієї родини на посадах генерального директора та члена наглядової ради, порушені принципи незалежності наглядової ради та незалежності керівника товариства, тобто двох органів управління товариством одночасно.

За таких обставин, як вказувалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2008р. по справі №12/116пн рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформлене протоколом №1 від 06.07.2005р. та рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформлене протоколом №1 від 07.02.2006р. щодо складу наглядової ради визнано недійсними.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №5006/39/46пн/2012 від 16.07.2012р. було визнано недійсним, зокрема, рішення наглядової ради АТЗТ «ДОТІ» з питань відчуження нерухомого майна останнього, оформлене протоколом №5 від 17.07.2006р. яке стало підставою для укладання оспорюваного договору купівлі-продажу.

Як було зазначено господарським судом, на момент прийняття оспорюваного рішення, оформленого протоколом №5 засідання наглядової ради від 17.07.2006р., остання не була обрана в порядку, встановленому статутом товариства, та, як наслідок, не мала повноважень, передбачених статутом, на управління товариством.

Рішення по справах №12/116пн, №5006/39/46пн/2012 в силу приписів ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт недійсності рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформленого протоколом №1 від 06.07.2005р., рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ "ДОТІ", оформленого протоколом №1 від 07.02.2006р. щодо складу наглядової ради, рішення наглядової ради АТЗТ "ДОТІ", оформленого протоколом №5 від 17.07.2006р., не може бути спростований за умови чинності рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2008р. по справі №12/116пн, рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2012р. по справі №5006/39/46пн/2012.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про господарські товариства" виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно із статутом акціонерного товариства.

Згідно п.7.15 статуту АТЗТ «ДОТІ» (в редакції, яка діяла на момент укладання договору купівлі-продажу від 11.10.2006р.) до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішень про укладання правочинів на суму, що перевищує 50000,00 грн., прийняття рішень про продаж, передачу у заставу, оренду або відчуження у іншій спосіб нерухомого майна та інших основних засобів товариства, незалежно від його вартості.

При цьому, за приписом п.п.7.19, 7.10 статуту АТЗТ «ДОТІ» виконавчим органом товариства є дирекція, до компетенції якої відносяться усі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів товариства.

Роботою дирекції керує генеральний директор, який має право приймати рішення про укладання договорів на суму, що перевищує 50000,00 грн., за виключенням правочинів, віднесених до виключної компетенції наглядової ради, підписувати договори від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього статуту.

Як вказувалось вище, від імені АТЗТ «ДОТІ» договір купівлі-продажу від 11.10.2006р. підписаний з боку АТЗТ «ДОТІ» генеральним директором Демещенко В.П., який діяв на підставі статуту, зареєстрованого виконкомом Донецької міської ради 29.09.2005р. за реєстраційним номером №12661050001010164, протоколу засідання засідання спостережної ради №5 АТЗТ «ДОТІ» від 17.07.2006р.

Проте, рішення наглядової ради АТЗТ "ДОТІ", оформлене протоколом №5 від 17.07.2006р., визнано недійсним рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2012р. по справі №5006/39/46пн/2012.

Таким чином, за висновками суду, генеральний директор товариства - Демещенко В.П. при укладенні та підписанні договору купівлі-продажу від 11.10.2006р. діяв поза межами повноважень, визначених статутом АТЗТ «ДОТІ».

Частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписом ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини 3 та 4 ст.92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, у цій статті закріплена загальна правова презумпція того, що дії органів юридичної особи або її представників у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Саме цим зумовлений обов'язок таких органів чи осіб вчиняти дії в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно та розумно, а, також, не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином, питання щодо знання контрагентом угоди про такі обмеження входить до предмету доказування.

Зазначене правове регулювання знайшло своє відображення в Пленумі Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у пункті 42 якого вказано, що: „При вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 Цивільного кодексу України. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968р.".

Як встановлено, під час укладання спірного договору купівлі-продажу від 11.10.2006р. відповідач був обізнаний зі змістом статуту АТЗТ «ДОТІ», рішеннями загальних зборів товариства щодо складу наглядової ради, рішенням наглядової ради з питання відчуження нерухомого майна.

Викладене підтверджується тими обставинами, що під час укладання договору від 11.10.2006р. приватним нотаріусом, що посвідчував цей договір, було перевірено правоздатність та дієздатність АТЗТ «ДОТІ», зроблено копії з вказаних документів.

За змістом ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99р. N02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Докази схвалення правочину купівлі-продажу від 11.10.2006р. саме АТЗТ «ДОТІ» в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, виходячи з того, що договір купівлі-продажу від 11.10.2006р. був підписаний від імені АТЗТ «ДОТІ» особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій, тобто, з порушенням норм закону, вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно із ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо недійсності договору купівлі-продажу від 11.10.2006р., останній є таким з моменту його вчинення.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності по вимогах про визнання недійсним спірного договору судом до уваги не приймаються.

В ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р., позивач посилається на недійсність рішення наглядової ради АТЗТ "ДОТІ", оформленого протоколом №5 від 17.07.2006р., щодо продажу майна, що було встановлено судовим рішенням по справі №5006/39/46пн/2012.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.261 Цивільного кодексу України право позивача на позов про визнання недійсним оспорюваного договору виникає з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про вказані обставини.

Як встановлено судом, неправомірність рішення наглядової ради АТЗТ "ДОТІ", оформленого протоколом №5 від 17.07.2006р., щодо продажу майна та факт припущення останнім порушень норм закону під час ухвалення такого рішення були встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 16.07.2012р. по справі №5006/39/46пн/2012.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що право позивача на позов про визнання недійсним договору від 11.10.2006р. виникло в день ухвалення господарським судом Донецької області рішення по справі №5006/39/46пн/2012, а саме, 16.07.2012р.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 28.08.2012р. (згідно зі штампом канцелярії №06-06/5706), судом встановлено, що позивачем дотримано встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності в частині вимог про визнання недійсним договору від 11.10.2006р.

Твердження відповідача щодо необхідності припинення провадження по справі внаслідок наявності рішення з цього спору судом до уваги не приймаються, враховуючи, що згідно із ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню, зокрема, у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як встановлено, рішення суду по справі №12/172пд від 17.06.2010р., на яке посилається відповідач у своїх запереченнях проти позову, було ухвалене за іншим предметом спору та з інших підстав. При цьому, склад сторін у справі №12/172пд та у цій справі не є тотожнім.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Клопотання від 03.10.2012р. №9318 Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», м.Донецьк, що надійшла на адресу суду 04.10.2012р., про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- заборони ПП «Текстиль-контакт», іншим особам вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна що складається з прибудови, за планом літ.А-3, загальною площею 505,2 кв.м., до гол. Виробничого корпусу за планом літ. А-4, що складає 2/100 ідеальної частки будівлі, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, проспект Лагутенка, будинок №13 (в тому числі дії по його відчудженню у будь який спосіб);

- заборони Комунальному підприємству «Бюро технічної інвентарізації м.Донецька» вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію (перереєстрацію) права власності, видавати витяги (виписки, свідоцтва) з реєстру прав власності об`єктів нерухомого майна, проводити технічну інвентарізацію на нерухоме майно, що складається з прибудови, за планом літ.А-3, загальною площею 505,2 кв.м., до гол. Виробничого корпусу за планом літ. А-4, що складає 2/100 ідеальної частки будівлі, яке знаходиться за адресою: м.Донецьк, проспект Лагутенка, будинок №13.,

- зобов'язання Першу Донецьку Державну нотаріальну контору м.Донецьк внести до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про накладання арешту на будівлю, розташовану за адресою: м.Донецьк, пр.Лагутенко, 13, судом залишено без задоволення.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, заява Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», м.Донецьк про застосування заходів до забезпечення позову по справі №5006/15/111пд/2012 не доведена відповідними обставинами.

Одночасно, встановлення заборони відповідачу, іншим особам вчиняти певні дії, взагалі не ніяким чином не впливає на можливість виконання судового рішення про визнання договору недійсним.

Клопотання, викладене у вступній частині позовної заяви, Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», м.Донецьк про залучення до участі у справі третьої особи Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 судом залишено без задоволення як безпідставне.

Клопотання Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», м.Донецьк, що надійшла на адресу суду 15.10.2012р., про зупинення провадження по справі до розгляду справи №5006/39/46пн/2012 судом залишено без задоволення, враховуючи, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2012р. по справі №5006/39/46пн/2012 залишено без змін.

Клопотання Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», м.Донецьк, що надійшло на адресу суду 15.10.2012р., про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення. Зокрема, за висновками суду, з моменту порушення судом провадження по справі у сторін було достатньо часу для надання суду своїх пояснень по суті спору, доказів по справі тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», м.Донецьк до Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.10.2006р. задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу від 11.10.2006р., який був укладений між Акціонерним товариством закритого типу «ДОТІ», м.Донецьк та Приватним підприємством «Текстиль-Контакт», м.Донецьк.

Стягнути з Приватного підприємства «Текстиль-Контакт», м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «ДОТІ», м.Донецьк судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.10.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.