Рішення

від 07.06.2012 по справі 5011-72/5978-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/5978-2012 07.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг"

до Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд"

про стягнення 79 267,33 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Кобилецький В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" про стягнення 79 267,33 грн., з яких основний борг -66 282,35 грн., інфляційні втрати в сумі 8 550,42 грн., 3 % річних в сумі 4 434,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №С-7/09П від 14.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. припинено провадження у даній справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення основного боргу в розмірі 66 282,35 грн. за відсутністю предмету спору.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг" та Проектно-будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд" укладено договір № С-7/09П, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався здійснити поставку обладнання, матеріали та виконати монтажні роботи згідно затвердженою проектною документацією на об'єкті п'ятиповерхової будівлі офісного комплексу за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 9 у Подільському районі в м. Києві, а відповідач зобов'язався прийняти обладнання, матеріали та виконані роботи і оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Згідно п. 2.1. договору загальна вартість робіт, обладнання та матеріалів визначається згідно протоколом погодження договірної ціни, що складає всього 212 372,40 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки за даним договором між відповідачем та позивачем проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в термін 5 робочих днів з дати підписання актів фактично виконаних об'ємів робіт згідно форм КБ-2в; КБ-3 які щомісячно надаються позивачем до 25 числа звітного місяця та з урахуванням виплаченого авансу.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач перераховує аванс в сумі 70% від загальної вартості даного договору протягом 5 робочих днів з моменту його підписання.

У п. 3.3. договору зазначено, що подальші розрахунки за фактично виконані роботи проводяться на підставі підписаних відповідачем та позивачем актів виконаних робіт, з урахуванням сплаченого авансу, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання зазначених актів та перерахування Замовником кошти за виконані роботи відповідачеві.

Згідно п. 5.1.8. договору за надання послуг позивач сплачує відповідачеві 5 % від вартості виконаних робіт, за окремим актом, який надається відповідачем.

Відповідно до п. 5.2.5. договору відповідач зобов'язаний сплатити кошти у повному обсязі і в строки згідно розділу 3 даного договору.

Згідно п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань, що випливають з договору.

03.08.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № С-7/09-П від 14.04.2009 р., згідно якої вартість робіт та матеріалів визначається на підставі кошторису (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною до даної додаткової угоди і становить всього 13 699,20 грн.

14.12.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору № С-7/09-П від 14.04.2009 р., згідно якої вартість робіт та матеріалів визначається на підставі кошторису (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною до даної додаткової угоди і становить всього 19 246,80 грн.

14.01.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору № С-7/09-П від 14.04.2009 р., згідно якої вартість робіт та матеріалів визначається на підставі кошторису (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною до даної додаткової угоди і становить всього 9 369,76 грн.

Судом встановлено, що позивачем були поставлені обладнання, матеріали та виконані монтажні роботи на загальну суму 240 698,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в: акт від 30.06.09р. на суму 41334,00 грн., акт від 31.07.09р. на суму 68475,60 грн., акт від 31.08.09р. на суму 13699,20 грн., акт від 30.09.09р. на суму 88573,20 грн., та два акти від 30.01.10р. на суму 19246,80 та 9369,60 грн. (копії в матеріалах справи).

Підрядником були частково оплачені обладнання, матеріали та виконані роботи позивачем, на загальну суму 162 381,13 грн., що підтверджується банківськими виписками ( копії в матеріалах справи), а також зараховані послуги генпідряду (згідно п.5.1.8. договору) в сумі 12 034,92 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду борг відповідача перед останнім склав 66 282,35 грн., про що також підтверджується складеним актом звірки розрахунків станом на 09.11.10р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором № С-7/09-П від 14.04.2009 р., у зв'язку з чим виник спір у даній справі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № С-7/09-П від 14.04.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання зобов'язань у строки, встановлені договором № С-7/09-П від 14.04.2009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № С-7/09-П від 14.04.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду сума інфляційних втрат позивача від суми заборгованості складає 8 484,14 грн., проведена у заявлений позивачем період з 06.02.2010 р. та по 01.05.2012 р. та з урахуванням виникнення моменту прострочення виконання зобов'язань

В свою чергу, розмір 3% річних від суми заборгованості у період з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язань за розрахунком позивача, перевіреного судом, складає 4 434,56 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Проектно-будівельного концерну "Укрмонолітспецбуд" (01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 60-А,Б, код - 02013716) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжиніринг" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, код - 34288689) 8 484 (вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 14 коп. інфляційних витрат, 4 434 (чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 56 коп. 3% річних та 262 (двісті шістдесят дві) грн. 31 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Бондарчук В.В.