Рішення

від 18.10.2012 по справі 5011-57/10375-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/10375-2012 18.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД"

про стягнення 1929159,40 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Яцько Н.М. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 18.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" 1929159,40 грн. заборгованості, з яких: 846009,44 грн. -заборгованість за поставлений товар, 173050,00 грн. -заборгованість за поставлені піддони, 740002,72 грн. -штраф, 121979,50 грн. -пеня, 26609,66 грн. -3% річних, 21508,08 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару відповідно до Договору поставки № 14-11/251 від 01.03.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/10375-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.09.2012р.

06.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" надійшла заява про долучення витребуваних судом документів.

06.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2012р. розгляд справи №5011-57/10375-2012 відкладено на 25.09.2012р.

25.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 р. розгляд справи №5011-57/10375-2012 відкладено на 09.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 р. продовжено строки вирішення спору у справі №5011-57/10375-2012.

09.10.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи.

В судовому засіданні 09.10.2012р. оголошено перерву до 18.10.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2012р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 14-11/251 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та оплатити в строки та на умовах Договору склотару з безкольорового скла (далі -товар).

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Договору товар постачається партіями в об'ємах та на умовах згідно Специфікацій до Договору. Партією товару вважається кількість товару, відвантажена на один транспортний засіб.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що строки поставки та прийняття товару визначені у Специфікаціях до цього Договору.

Згідно п. 2.5. Договору датою постачання товару вважається дата, яка зазначена на видатковій накладній або товаротранспортній накладній.

Ціна за одиницю товару вказується в Специфікаціях до цього Договору. Розрахунки за товар та піддони, що були поставленні, здійснюються відповідачем на умовах, зазначених у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. (п. 4.2., 4.4. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони домовилися, що у вартість Товару включена вартість упаковки, крім вартості дерев'яного піддона, яка зазначається у Специфікаціях до цього Договору. Відповідач сплачує позивачу вартість піддонів в строки, зазначені в Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 10.6 сторони погодилися, що факсові копії даного Договору, додаткових угод та додатків до нього зберігають юридичну силу для обох сторін до моменту підписання та отримання сторонами оригіналів вказаних документів.

Специфікаціями №№1-11 до Договору сторонами погоджені найменування, кількість, вартість Товару та піддонів, що підлягають постачанню, строки поставки та отримання. Крім того, сторони дійшли домовленості про те, що відповідач повинен здійснити оплату кожної партії поставленого Товару протягом 30 календарних днів з дати їх поставки, строк оплати піддонів сторонами встановлено не було.

На виконання своїх зобов'язань за Договом поставки № 14-11/251 від 01.03.2012р., позивач в період з 01.03.2011 року по 19.12.2011 року здійснив постачання товару на суму 7265682,45 грн. та піддонів на суму 173050,00 гривень, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними та засвідченими печатками сторін, копії котрих наявні в матеріалах справи та надані для огляду в судовому засіданні.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань за Договором поставки № 14-11/251 від 01.03.2012р. за поставлений товар в період з 01.03.2011 року по 19.12.2011 року розрахувався частково на загальну суму 6310834,07 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2012р., зазначено, що позивач є боржником, а відповідач кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 108838,94 грн. за Договором №369/01/201 від 14.01.2011р., а відповідач є боржником, та позивач є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 1104161,29 грн. за Договором № 14-11/251 від 01.03.2012р. Вказані зобов'язання за зазначеними договорами припиняються в сумі 108838,94 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором поставки № 14-11/251 від 01.03.2012р. складає 846009,44 грн.

Крім того, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплат піддонів, які поставлялись разом з товаром, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за поставлені піддони в сумі 173050,00 грн.

Враховуючи відсутність у Договорі умови щодо строків оплати вартості піддонів, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, 05.07.2012р. направив на адресу відповідача вимогу про оплату всієї заборгованості, у тому числі і піддонів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.05.2012р. та фіскальним чеком №7359 від 05.07.2012р.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором поставки № 14-11/251 від 01.03.2012р. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1929159,40 грн. заборгованості, з яких: 846009,44 грн. -заборгованість за поставлений товар, 173050,00 грн. -заборгованість за поставлені піддони, 740002,72 грн. -штраф, 121979,50 грн. -пеня, 26609,66 грн. -3% річних, 21508,08 грн. -інфляційні втрати.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 846009,44 грн. та заборгованості за поставлені піддони в розмірі 173050,00 грн. суду не надав, заявлених позовних вимог позивача не спростував.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 846009,44 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 846009,44 грн. заборгованості за поставлений товар , підлягає задоволенню.

Враховуючи, що розмір заборгованості за поставлені піддони в сумі 173050,00 грн. документально підтверджений та відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 173050,00 грн. заборгованості за поставлені піддони , підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 740002,72 грн. -штрафу, 121979,50 грн. -пені, 26609,66 грн. -3% річних, 21508,08 грн. -інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку якщо відповідач не виконав умови оплати в визначені строки, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно оплаченої суми. Крім того, у разі затримки оплати більш ніж на 7 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 15% від суми заборгованості.

Суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня нарахована по кожній накладній окремо, в розмірі 121940,65 грн.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4. ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За розрахунком позивача, розмір штрафу за порушення строків оплати вартості отриманого товару відповідачем складає 740002,72 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 26609,66 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 20802,14 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСІС ЕКСПРЕС ЛТД" (юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, будинок 94, код ЄДРПОУ 33260937 р/р 26004398220801 в філії "Центральне РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Києва, МФО 300937 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (юридична адреса: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-А, код ЄДРПОУ 32952061, п/р 26002036392400 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 35100) 846009 (вісімсот сорок шість тисяч дев'ять) грн. 44 коп. заборгованості за поставлений товар, 173050 (сто сімдесят три тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості за поставлені піддони, 740002 (сімсот сорок тисяч дві) грн. 72 коп. штрафу, 121940 (сто двадцять одну тисячу дев'ятсот сорок) грн. 65 коп. пені, 26609 (двадцять шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 66 коп. 3 % річних, 20802 (двадцять тисяч вісімсот дві) грн. 14 коп. інфляційних втрат, а також 38568 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 29 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.10.2012р.

Суддя О.В. Гулевець