ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-11/11680-2012 24.10.12
За позовомКомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» доСпілки ветеранів Афганістану Святошинського району міста Києва простягнення 24 249,83 грн. Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаСамсонов Д.О. -представник від відповідачане з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»про стягнення з Спілки ветеранів Афганістану Святошинського району міста Києва 24 249,83 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 09.01.2008 відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати передбачених вказаним Договором платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 23886,91 грн., в тому числі: 18 949,35 грн. заборгованості з орендної плати, 490,62 грн. експлуатаційних витрат, 465,79 грн. відшкодування плати за землю, 3 981,15 грн. ПДВ. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 362,92 грн.
Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
09.01.2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»та Спілкою ветеранів Афганістану Святошинського району міста Києва укладено договір оренди нежитлового приміщення № 3 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації № 1754 від 30.09.2003, між орендодавцем і орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії.
Як передбачено п. 1.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.01.2010), орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 2064 від 30.11.2007, та ордеру № 323 від 10.12.2007 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 122 загальною площею 62,9 кв.м в тому числі для використання під розміщення складу непродовольчих товарів площею 62,9 кв. м, в тому числі підвал -62,9 кв.м.
Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та акта прийому-передачі вказаного приміщення (п. 2.1.).
На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування нежиле приміщення за адресою пр. Перемоги, 122, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 09.01.2008.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з п.п. 1,3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Умовами Договору передбачено, що орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок. Затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 1 593,10 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно додатку № 1 до даного Договору). Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.
Орендна плата сплачується орендарем не залежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.п. 3.1. -3.3.).
Крім орендної плати, як вбачається з пункту 3.6. Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.09.2008), орендар відшкодовує орендодавцю амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.
Порядок та строки сплати орендарем відшкодування плати за землю сторони погодили в Додатку № 4 до Договору, пунктом 6 якого передбачено, що відшкодування плати за землю має вноситись не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок позивача.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону).
Як передбачено п. 9.1. Договору, останній діє з 09.01.2008 до 09.12.2010.
Питання про надання згоди на продовження дії цього Договору вирішується на підставі письмового звернення орендаря до голови райдержадміністрації, поданого за місяць до закінчення терміну дії цього Договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження дії цього Договору, орендар повинен звільнити приміщення по закінченні терміну дії цього Договору та передати орендодавцю приміщення по акту прийому-передачі (п. 9.6.).
Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до голови райдержадміністрації про надання дозволу на продовження строку Договору, а також відсутні відомості про підписання сторонами письмової угоди про продовження терміну його дії, суд приходить до висновку, що строк дії Договору № 3 від 09.01.2008 закінчився 09.12.2010 .
Доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення після закінчення строку дії Договору матеріали справи не містять.
Сторонами погоджено, що у випадку закінчення терміну дії Договору, орендна плата та інші, передбачені цим Договором платежі, сплачуються орендарем по день по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно акта прийому-передачі (п. 3.9.).
Орендар, відповідно до п. 4.2., зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Проте, з матеріалів справи вбачається, що всупереч нормам чинного законодавства України та умовам Договору відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню передбачених Договором платежів не виконано.
За період з серпня 2011 по серпень 2012 у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 18 949,35 грн., 465,79 грн. заборгованості по відшкодуванню плати за землю та 3 883,08 грн. ПДВ, нарахованого на суму орендної плати та плати за землю. Доказів погашення зазначеної заборгованості в добровільному порядку відповідачем не надано.
Враховуючи той факт, що відповідач фактично продовжував користуватись майном після закінчення строку дії Договору, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 18 949,35 грн. орендної плати, 465,79 грн. заборгованості по відшкодуванню плати за землю та 3 883,08 грн. ПДВ, нарахованого на суму орендної плати та плати за землю.
Стосовно стягнення з відповідача експлуатаційних витрат за період з серпня 2011 по серпень 2012 у розмірі 490,62 грн., суд відзначає наступне.
В обґрунтування позовної вимоги про стягнення експлуатаційних витрат позивач посилається на Додаток № 4 до Договору № 3 від 09.01.2008, де наведено розрахунок відшкодування витрат орендодавця. Пунктом 1 Додатку № 4 передбачено, що розмір експлуатаційних витрат становить 37,74 грн. (45,29 грн. -з ПДВ).
Проте, як встановлено судом, 01.09.2008 сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору оренди № 3 від 09.01.2008, якою внесено зміни до п. 3.6. Договору, а саме - виключено підпункт 1 зазначеного пункту, яким було передбачено обов'язок орендаря відшкодовувати орендодавцеві експлуатаційні витрати.
Таким чином, у зв'язку з укладенням Додаткової угоди від 01.09.2008 та виключенням з умов Договору пункту стосовно обов'язку відповідача по відшкодуванню експлуатаційних витрат, підстави для стягнення з відповідача 490,62 грн. заборгованості з відшкодування експлуатаційних, а також 98,12 грн. -ПДВ, відсутні і вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім основної заборгованості, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з березня по серпень 2012 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.
При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, як зазначено в п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.1994, якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).
Як вбачається з розрахунку, поданого позивачем, пеня нарахована на орендну плату за період фактичного користування приміщенням.
Оскільки факту погодження нарахування пені на орендну плату за період фактичного користування об'єктом (після закінчення строку дії договору оренди) позивачем не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені у розмірі 362,92 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Спілки ветеранів Афганістану Святошинського району міста Києва (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 122-а, ідентифікаційний код 21607054) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) суму основного боргу по сплаті орендної плати та відшкодуванню плати за землю у загальному розмірі 23 298 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 22 коп., а також 1 546 (одну тисячу п'ятсот сорок шість) грн. 41 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.10.2012
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 29.10.2012 |
Номер документу | 26543529 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні