Рішення

від 17.10.2012 по справі 5020-947/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року справа № 5020-947/2012 За позовом Виробничого кооперативу „Кит",

ідентифікаційний код 20743890

(99004, м. Севастополь, вул. Хрульова, буд. 13)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України

в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,

ідентифікаційний код 20677058

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державне агентство України з управління

державними корпоративними правами та майном,

ідентифікаційний код 37552967

(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3);

2. Публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод"

ідентифікаційний код 14312170

(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13).

про визнання права на проведення поліпшення об'єкта оренди,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Виробничий кооператив „Кит") -Басунько П.М. -директор, наказ № 1 від 30.04.2012;

відповідач (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі) -Овечкіна С.П. -начальник відділу юридичного забезпечення, довіреність № 44 від 21.08.2012;

третя особа (Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном) -явку уповноваженого представника не забезпечив;

третя особа (Публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод") -Кричун М. М. -представник, довіреність від 25.09.2012.

Обставини справи:

22.08.2012 Виробничий кооператив „Кит" (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі -відповідач) про визнання за ним права на проведення поліпшення об'єкта оренди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через незадовільний стан об'єкта оренди державного майна ще у червні 2012 року позивачем було надіслано відповідачеві всі необхідні документи для розгляду питання про надання згоди на проведення поліпшень орендованого майна. Проте, станом на час звернення до суду відповідачем не надано відповідної згоди, що, на думку позивача, порушує його права та інтереси як належного орендаря та може привести до псування та погіршення стану об'єкта оренди, що в свою чергу може бути розцінено як невиконання позивачем обов'язків орендаря.

Ухвалою суду від 27.08.2012 порушено провадження у справі № 5020-947/2012; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, Публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод"; розгляд справи призначено на 02.10.2012.

Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду 02.10.2012 було оголошено перерву до 17.10.2012. Після перерви розгляд справи був продовжений.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на позов /том 1, арк. с. 74-75/, в якому позовні вимоги не визнав, зазначаючи, що заява Виробничого кооперативу „Кит" не містить інформації від органу уповноваженого управляти орендованим державним майном (Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном) про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень.

Третя особа (Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном) надала пояснення по суті спору /том 1, арк. с. 87-90/, в яких зазначила, що позивачем не було надано повного пакету документів, необхідних для отримання відповідної згоди.

Третя особа (Публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод") також надала пояснення по суті спору /том 1, арк. с. 77/, де вказала на відсутність порушення прав позивача з боку відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи (ПАТ „Севастопольський морський завод"), суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Виробничим кооперативом „Кит" (Орендар) був укладений договір індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 907 (далі - Договір) /том 1, арк. с. 12-17/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно -вбудовані нежилі приміщення літ. І-1 -І-20, ІІІ-2 -ІІІ-4, загальною площею 195,9 м 2 , розташовані в одноповерховому будинку літ. «А»; двохповерховий будинок літ. «А1», загальною площею 282,1 м 2 , прибудований до будівлі літ. «А»; одноповерхову будівлю котельної літ. «А2», загальною площею 85,8 м 2 ; прибудовану до будівлі літ. «А1»; мощення літ. І, площею 255,0 м 2 , огорожу літ. 2, площею 5,5 м 2 та металеві ворота літ. № 1, площею 6,3 м 2 (далі -Майно), розміщене за адресою: м. Севастополь, вул. Хрульова, 13, що перебуває на балансі Орендаря, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 28.02.2009 і становить за незалежною оцінкою 694 890 грн.

Пунктами 4.3 та 4.4. Договору встановлено, що відновлення орендованого Майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.4, 5.7, 6.2 цього Договору. Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 1523 від 03.10.2006 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за № 1123/12997.

За умовами Договору (пункт 5.8) Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна. Ця умова, згідно з Договором не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Орендар має право за згодою Орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.3 Договору).

Враховуючи стан об'єкта оренди та керуючись положеннями Договору, Орендар (Виробничий кооператив „Кит") звернувся до Орендодавця (РВ ФДМУ в АР Крим та м. Севастополі) з листом № 11 від 11.06.2012 про прийняття пакету документів, необхідних для отримання позивачем дозволу на проведення ремонту та реконструкції приміщення, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Хрульова, 13 /том 2, арк. с. 54/.

Проте, станом на дату подання цього позову від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі не надійшло жодних відповідей, що і спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як установлено судом, 15.10.2009 між сторонами укладено Договір № 907 /том 1, арк. с. 12-17/, який за своєю правовою природою та ознаками є договором оренди.

Враховуючи, що об'єктом оренди є державне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди державного майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частинами першою та третьою статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Статтею 778 Цивільного кодексу України унормовано, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

За приписами статті 18 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частиною другою статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначено, що Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

На виконання наведених норм, відповідно до яких наймач (Орендар) зобов'язаний отримати згоду виключно наймодавця (Орендодавця) без будь-яких додаткових погоджень, позивачем за вих. № 11 від 11.06.2012 було спрямовано відповідачеві відповідного листа з проханням прийняти пакет документів для розгляду та дачі письмового погодження на ремонт та реконструкцію приміщень виробничого комплексу по вул. Хрульова, 13 відповідно до Договору оренди № 907 від 15.10.2009 /том 2, арк. с. 54/. До вказаного листа позивачем було додано: Звіт про оцінку орендованого майна /том 1, арк. с. 51-125/; Акт технічного обстеження та оцінки стану орендованих будівель /том 1, арк. с. 129-150/; Кошторисний розрахунок вартості ремонтних робіт /том 2, арк. с. 1-53/.

Також за вих. № 12 від 24.07.2012 позивачем було надіслано на адресу Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном лист з проханням розглянути питання щодо доцільності здійснення поліпшень орендованого за Договором оренди № 907 від 15.10.2009 майна та повідомити про прийняте рішення /том 1, арк. с. 57-58/.

За твердженнями позивача жодних відповідей на його адресу з приводу надання дозволу на проведення поліпшень об'єкта оренди станом на час звернення до суду не надходило.

Згідно з пунктом 3 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1523 від 03.10.2006 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за № 1123/12997 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Фонду державного майна України № 825 від 05.06.2012), для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів: 1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; 2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; 3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці; 4) довідку балансоутримувача про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; 5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди; 6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід'ємних поліпшень.

За приписами пункту 4 вищезазначеного Положення, інформація про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень надається на підставі наданих орендарем документів, у разі оренди цілісного майнового комплексу, будівлі або споруди -органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, а в разі оренди приміщень, частин будівель і споруд -цим самим органом або за його дорученням балансоутримувачем.

Отже, відмова Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі у наданні згоди на здійснення позивачем поліпшення об'єкта оренди у зв'язку із відсутністю інформації від органу, уповноваженого управляти орендованим державним майном (Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном), є необґрунтованою.

Повноваження Фонду державного майна України передбачені Законом України „Про Фонд державного майна України".

Абзацом першим частини першої статті 1 Закону України „Про Фонд державного майна України" встановлено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема, у сфері оренди, використання державного майна, управління об'єктами державної власності.

Реалізація державної політики у вказаних сферах відноситься до основних завдань Фонду державного майна України (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про Фонд державного майна України").

Фонд державного майна відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 5 Закону України „Про Фонд державного майна України" в межах своїх повноважень у сфері оренди державного майна, поряд із іншим: виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна; проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду Фондом державного майна України, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна); здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Статтею 10 Закону України „Про Фонд державного майна України" встановлено, що Фонд державного майна України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

За приписами частини першої статті 6 Закону України „Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що до повноважень Фонду державного майна України не входить встановлення іншого Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна ніж той, який встановлений Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Отже, Виробничий кооператив „Кит" має право на проведення поліпшення об'єкта оренди -вбудованих нежилих приміщень літ. І-1 -І-20, ІІІ-2 -ІІІ-4, загальною площею 195,9 м 2 , що розташовані в одноповерховому будинку літ. «А»; двохповерхового будинку літ. «А1», загальною площею 282,1 м 2 , прибудованого до будівлі літ. «А»; одноповерхової будівлі котельної літ. «А2», загальною площею 85,8 м 2 , прибудованої до будівлі літ. «А1»; мощення літ. І, площею 255,0 м 2 ; огорожі літ. 2, площею 5,5 м 2 та металевих воріт літ. № 1 площею 6,3 м 2 (далі -Майно), розміщених за адресою: м. Севастополь, вул. Хрульова, 13, зокрема за приписами статей 773,778 Цивільного кодексу України.

Напроти, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову. Більше того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на положення Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1523 від 03.10.2006 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за № 1123/12997, вказуючи при цьому його редакцію, без урахування змін і доповнень, внесених наказом Фонду державного майна України № 825 від 05.06.2012. Тобто відповідач ґрунтує свої заперечення на редакції Положення, яка на теперішній час вже не є чинною.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в пункті 1 свого Інформаційного листа № 01-08/530 від 29.09.2009 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", де також зазначено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Наведене стосується й актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і ненормативного характеру (індивідуальної дії).

За викладених обставин, вимога Виробничого кооперативу „Кит" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання за ним права на проведення поліпшення об'єкта оренди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Виробничим кооперативом „Кит" (ідентифікаційний код 20743890; 99004, м. Севастополь, вул. Хрульова, 13) право на проведення поліпшень (реконструкції) будинків і споруд об'єкта оренди -комплексу нерухомого майна, загальною площею 563,8 м 2 , розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Хрульова, 13, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Севастопольський морський завод".

Повне рішення складено 22.10.2012.

Суддя підпис В.О. Головко