Рішення

від 24.10.2012 по справі 5011-36/12877-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/12877-2012 24.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-2001"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-БУД"

про стягнення 102 511,78 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Кузь В.В. по довіреності № б/н від 19.06.2012р.

від відповідача: Муль О.В. - директор

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-2001" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-БУД" суми основного боргу в розмірі 80 000 грн., збитків від зміни встановленого індексу інфляції в розмірі 9 120,00 грн., три проценти річних в сумі -5391,78 грн. відповідно до договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р. та 8 000 грн.- витрат на юридичні послуги. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.10.2012 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення заперечує посилаючись на те, що позивач неналежним чином виконував свої обов'язки по договору, що привело до крадіжки майна та пожежі на об»єкту. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що послуги з охорони майна в спірний період позивачем надавались.

У судовому засіданні 24.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн-2001»(далі -виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТМ -Буд» (далі-замовник) укладено договір № 15/08-08/1-3, за умовами якого замовник зобов'язався доручити й оплатити, а виконавець прийняти і виконати зобов'язання по забезпеченню охорони майна замовника за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість наданих послуг по охороні об'єкта складає: 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн., без ПДВ. Оплата здійснюється в гривнях, згідно акта виконаних робіт за звітний місяць, в період з 1 по 15 число наступного місяця.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008р. про надання послуг по охорону від 01.10.2009р., сторони дійшли згоди в тому, що вартість наданих послуг по охороні об'єкта за місяць складає 10 000,00 грн. без ПДВ. Відповідний додаток набирає сили з моменту його підписання та діє до 31 серпня 2010р.

З матеріалів справи вбачається, що виконавцем були надані послуги з охорони відповідно до договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р. в період з серпня 2008 року по 01.07.2010року на суму 286 000 грн. Факт надання позивачем послуг в спірний період визнається самим відповідачем в судовому засіданні. Відповідачем оплачені надані послуги на суму 206 000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідача належним чином не виконав умови договору № 15/08-0/1-3 від 01.08.2008 р. щодо сплати за послуги охорони, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 80 000,00 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р. основний борг в розмірі 8000,00 грн., що виник у зв'язку з тим, що відповідач в період з жовтня 2009р. по липень 2010р. не повністю сплатив надані послуги, інфляційні нарахування в розмірі 9 120,00 грн. за період з липня 2010р. по квітень 2012р. та три відсотки річних в розмірі 5 391,78 грн. за період з 15.07.2010р. по 14.09.2012р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 18.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-2001" направляло Товариству з обмеженою відповідальністю "КТМ-БУД" претензію № 18.07/12 від 18.07.2012 р., в якій вимагає погасити заборгованість за договором № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р.

Станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість за договором № № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 15/08-08/1-3 від 01.08.2012 р. заборгованості в розмірі 80 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН" та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 9120,00 грн. перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована спірний період, а отже, підлягає стягненню з відповідача у розмірі 8 720,00 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань встановлений судом та по суті відповідачем не оспорений , вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 9120 грн. та підлягають задоволенню частково в сумі 8 720 грн. ( за розрахунком проведеним судом).

Також судом здійснено перерахунок 3% річних, оскільки платежі відповідач повинен був здійснювати в період з 1 по 15 число наступного місяця, тобто нарахування 3% річних необхідно здійснювати з 16.07.2010року, а не з 15.07.2010р., а тому стягненню підлягає сума 5 385 грн. 21 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 5 391,78 грн. та 9 120,00 грн. -інфляційних підлягають задоволенню частково відповідно в сумі 5 385, 21 грн. та 8 720, 00 грн.

Також позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 8 000, 00 грн. збитків у вигляді витрат на юридичні послуги.

Як вбачається зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

З матеріалів справи не вбачається причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, а також вини відповідача у заподіянні збитків позивачу.

Крім того, позивачем не надано доказів сплати 8 000 грн. за надання юридичних послуг.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 8 000 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-2001" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТМ-БУД" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код 35464217), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-2001" (08720, Київська область, Обухівський район, вул. Будівельників, 8 квартира 145, код 31583332) заборгованість в розмірі 80 000 грн..00 коп., інфляційні нарахування в розмірі 8 720 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 5 385 грн. 21 коп. та судовий збір в розмірі 1 882 грн.. 82 коп.

3. В іншій частині вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2012р.

Суддя Трофименко Т.Ю.