Рішення

від 26.07.2012 по справі 5011-72/8231-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8231-2012 26.07.12

За позовом Приватного підприємства "Будбетон Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі"

про стягнення 12 481,12 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Турій А.І.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Будбетон Сервіс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі" (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 10 486,02 грн. - боргу, 1 464,58 грн. - пені, 425,66 грн. - 3% річних та 104,86 грн. - індексу інфляції. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду № 08/04/11 від 08.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У судовому засіданні 17.07.2012 р. судом оголошувалась перерва до 26.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 9 486,00 грн. - боргу, 1 464,58 грн. - пені, 425,66 грн. - 3% річних та 104,86 грн. - індексу інфляції.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011 р. між Приватним підприємством "Будбетон Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі" укладено договір підряду № 08/04/11 на роботи з опалення, водопостачання та каналізації, умовами якого передбачено, що позивач приймає на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу опалення та роботи з монтажу систем водопостачання та каналізації супермаркет «Абсолют»за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 52, а відповідач зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Відповідно до п.2.2.4. договору відповідач зобов'язується проводити оплату робіт, виконаних позивачем у відповідності умов цього договору.

Згідно п. 4.6. договору строк дії договору : початок -з дня підписання даного договору та закінчення -до моменту оформлення та підписання Акту прийому об'єкта прийомною комісією та завершення всіх розрахунків.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за цим договором визначається згідно з кошторисом та складає суму 265 486,34 грн.

У п. 5.2. договору встановлено, що відповідач виплачує позивачу аванс, що становить 100 000,00 грн.

Відповідно до п.5.2.1. договору остаточний розрахунок на протязі 3 -х робочих днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

Згідно п. 6.4. договору за несвоєчасне фінансування відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що позивачем було виконано всі роботи передбачені договором, що підтверджується підписаним сторонами актом від 31.05.2011 р. на загальну суму 265 486,00 грн.

Однак відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 256 000,00 грн., в результаті чого заборгував перед позивачем 9 486,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду №08/04/11 на роботи з опалення, водопостачання та каналізації від 08.04.2011 р., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 9 486,00 грн. боргу, 1 464,58 грн. пені, 425,66 грн. 3% річних, 104,86 грн. індексу інфляції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду № 08/04/11 на роботи з опалення, водопостачання та каналізації від 08.04.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, на виконання умов договору фактично виконав всі передбачені роботи на загальну суму 265 486,00 грн., що підтверджується підписаним актом від 31.05.2011 р. (копія у матеріалах справи).

Однак відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 256 000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку, в результаті чого заборгував позивачеві 9 486,00 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт були підписані 31.05.2011 р., а тому враховуючи п.5.2.1. договору, відповідач визнається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 04.06.2011 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду № 08/04/11 на роботи з опалення, водопостачання та каналізації від 08.04.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 486,00 грн. боргу суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 464,58 грн. пені, 425,66 грн. 3% річних, 104,86 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за період з 04.06.2011 р. по 04.12.2011 р., 3 % річних за період з 04.06.2011 р. по 17.05.2012 р. та індексу інфляції з 14.09.2011 р. по 30.04.2012 р., який відповідає вимогам законодавства та розрахований з моменту виникнення заборгованості за відповідний період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1 464,58 грн. пені, 425,66 грн. 3% річних, 104,86 грн. індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 31,50 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір»позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн., однак сплатив -1 641,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Будбетон Сервіс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові зодчі" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ-34183097) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Будбетон Сервіс" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 5, кв. 24, код -33692801) 9 486 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп. боргу, 1 464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 58 коп. пені, 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 66 коп. 3 % річних, 104 (сто чотири) грн. 86 коп. індексу інфляції та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Будбетон Сервіс" (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 5, кв. 24, код -33692801) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.