Постанова

від 10.07.2008 по справі 6/150

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 10.07.2008 р.                                                                                                    

№ 6/150 

 Управління праці та соціального захисту

населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації  

до

 ОСОБА_2

про

 стягнення коштів в сумі 3782,90 грн. ,

Представники

сторін

позивача  Лаптєва О.М. (довіреність  від 26.03.2008 р. № 257); Проципишина О.І.

(довіреність від 26.03.2008 р. № 258)

відповідач:

не прибув

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України

в судовому засіданні 10.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини

постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До

Окружного адміністративного суду 

звернулося Управління праці та соціального захисту населення Деснянської

районної в м. Києві державної адміністрації з позовом до ОСОБА_1про стягнення

незаконно отриманої субсидії для відшкодування витрат на оплату

житлово-комунальних послуг у розмірі 3782,90 грн.

В

обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1. зобов'язана

відшкодувати шкоду, завдану в результаті незаконно отриманої субсидії.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, заперечень на позовну заяву не надав, про дату,

час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що

підтверджується матеріалами справи.                                                            

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників

сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується

позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду

справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Управлінням праці та соціального

захисту населення Деснянського району м. Києва проведено перевірку дотримання

вимог Указу Президента України від 30.09.99р. № 1239 «Про соціальний захист

малозабезпечених громадян в умовах переходу на повну оплату вартості

житлово-комунальних послуг», «Положення про порядок призначення та надання

населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних

послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового

палива», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995

р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997

р. № 1050, далі - Порядок № 1050) (із змінами і доповненнями) гр.. ОСОБА_1 при

наданні субсидії для відшкодування витрат на оплату  житлово -комунальних послуг.

За

результатами перевірки був складений акт 

та  встановлено, що гр. ОСОБА_1.

подав особисто заяву  від 13.09.2001 р.

на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних

послуг. На підставі якої йому було призначено щомісячну безготівкову субсидію

для  відшкодування  витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

На

підставі висновків проведеної перевірки відповідності нарахування заробітної

плати та інших доходів позивачем встановлено, що гр. ОСОБА_1. разом із заявою

від 13.01.2001 р. надав до управління недостовірну інформацію про доходи за

період з вересня місяця 2001 р. по жовтень 2004 р. Оскільки, крім пенсії він

отримував додаткові доходи в ЗАТ «Осокор»та філіалу Управління інженерних та

спеціальних робіт «Кнївенерго», які не декларував при подачі заяви.

Позивач

зазначає, що гр. ОСОБА_1., в порушення п. 13 Порядку № 1050 було приховано від

відділу житлових субсидій відомості про отримані доходи. Таким чином, внаслідок

надання недостовірної інформації про доходи гр. ОСОБА_1. за період з вересня

2001 р. по жовтень 2004 р. було надміру перераховано субсидію в розмірі 1891

грн. 45 коп. за користування комунальними послугами.

Як

встановлено судом, гр. ОСОБА_1. помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцем гр. ОСОБА_1. є

його дружина ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину від  25.01.2007 р. 

№ 1542/2006 (номер спадкової справи).

Відповідно

до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України, 

до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали

спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його

смерті.

Стаття

1219 ЦК України встановлює права та обов'язки особи, які не входять до складу

спадщини, а саме не входять до складу спадщини права та обов'язки, що

нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1)

особисті немайнові права;

2)

право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо

інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3)

право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я;

4)

права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5)

права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608

цього Кодексу.

Таким

чином, обов'язок відшкодувати суму неправомірно отриманої субсидії переходить

до ОСОБА_2.

Таким

чином, діями гр. ОСОБА_1. державі в особі Управління праці та соціального

захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

завдано матеріальної шкоди в розмірі 3782 грн. 90 коп., яка підлягає стягненню

за рахунок гр. ОСОБА_2. Пунктом 20 Порядку № 1050  передбачено, 

що суми субсидій, перерахованих надміру внаслідок подання громадянами

свідомо документів із неправильними відомостями, повертаються ними за вимогою

органів, що призначають субсидії, у подвійному розмірі. При цьому сума

повернутих коштів зараховується на рахунок відділів (управлінь) субсидій для

подальшого їх перерахування надавачам послуг. Подання свідомо недостовірних

даних тягне за собою припинення надання субсидії та позбавлення права на її

призначення на наступний термін.

          Субсидія є адресною безготівковою

допомогою держави малозабезпеченим сім'ям на оплату житлово-комунальних послуг.

Адресний характер допомоги означає, що вона призначається конкретній

сім'ям  за зверненням власника чи наймача

житла від імені усіх прописаних там осіб.

Однак,

суд беручи до уваги майновий стан відповідача 

не погоджується  з позицією

позивача  щодо стягнення штрафних санкцій

в подвійному розмірі згідно з  п. 20

Порядку № 1050, з огляду на наступне.

Відповідно

до ст.. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень

для себе і своєї сім»ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Як

вбачається з матеріалів справи, щомісячна пенсія ОСОБА_2. (1933 р.н.) складає

474,47 грн.

Закон

України «Про прожитковий мінімум»встановлює, що прожитковий рівень -це вартісна

величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму,

збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального

набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних

потреб особистості. 

Прожитковий

мінімум відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та

про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 р. № 107-УІ,

встановлений на 2008 рік для осіб, які втратили працездатність складає: з 1

січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1

жовтня - 498 гривень.

Тобто,

пенсія  відповідача нижча за прожитковий

мінімум, який встановлений для непрацездатних осіб.

Закріплене

в ст.. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень

належить до основних соціально -економічних прав. Природа права на достатній

життєвий рівень безпосередньо пов'язує його реалізацію з виконанням Українською

державою  відповідних зобов'язань у

галузі соціальної політики. Ступінь захищеності цих прав залежить не тільки і

не стільки від наявності досконалого правового механізму їх реалізації, а

насамперед від відповідності цієї категорії прав економічному потенціалу

суспільства. Це стосується і права кожного на достатній життєвий рівень.

Соціальний

захист включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або

тимчасової  втрати  працездатності, втрати годувальника,

безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших  випадках, передбачених законом.

Відповідно

до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Частиною

3  ст. 2  цього Кодексу встановлено, що у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України,  з використанням повноваження з метою,

з якою це повноваження надано,  обґрунтовано,

тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

(вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно,  розсудливо, 

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації,  пропорційно,

зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими

наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких

спрямоване це рішення (дія),  з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто

протягом розумного строку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України, а відповідно ;до ст.

105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним

рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його

положив.

Згідно

ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення

адміністративного позову суд може прийняти постанову про: І) визнання

протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень,

дій чи бездіяльності і про

скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот

виконання цього рішення чи і окремих його положень із зазначенням способу його

здійснення, 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії: 3) зобов'язання

відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача

коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності

об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7)

примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8)

визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта  та владних повноважень. Суд може прийняти

іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів

людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу,  відповідач не надав суду достатніх доказів

правомірності стягнення з ОСОБА_2. 

подвійного розміру субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних

послуг.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний

адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ОСОБА_2  (АДРЕСА_1) незаконно отриманої субсидії для

відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у сумі 1 891 грн. 45

коп. (одну тисячу вісімсот дев'яносто одна грн. 45 коп.)  на користь Управління праці та соціального

захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації  (02335, м. Київ, пр-кт Маяковського, 15,  р/р 37111006001597 в УДК м. Києва МФО 820019,

код ЗКПО 26064026).

3.          В іншій частині позовних вимог

відмовити.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва.

Суддя                                                                                                          Добрянська

Я.І.