Рішення

від 10.10.2012 по справі 0803/526/2012

ВЕЛИКОБІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

0803/526/2012

10.10.2012

2/0803/146/2012

Справа № 0803-526/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Рогоза А.Ю.

при секретарі Гвоздик В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Енергодарська міська державна нотаріальна контора Запорізької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області про встановлення факту належності документа та визнання права власності в порядку спадкування, зазначивши, що 21.02.2012 року померла її мати -ОСОБА_2, яка за життя склала заповіт, посвідчений сільським головою Трудової сільської ради, та заповіла позивачу належну їй земельну частку (пай). Але державний нотаріус, не виносячи постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, роз’яснила, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона на може, так як у державному акті на право власності на земельну ділянку виправлено ім’я спадкодавця, а саме: «Палагія»закреслено та виправлено на «Пелагія», хоча дане виправлення засвідчено печаткою Великобілозерської райдержадміністрації та підписом посадової особи. У всіх документах ОСОБА_2: паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про одруження її ім’я записано правильно «Пелагія». З урахуванням викладеного позивач просить суд встановити факт належності державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП 001511, виданого 15.07.2003 року головою Великобілозерської райдержадміністрації на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 421 - ОСОБА_2 та визнати право власності на земельну ділянку відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗП 001511, виданого 15.07.2003 року головою Великобілозерської райдержадміністрації на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 421 в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить задовольнити їх у повному обсязі, зазначаючи, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері -ОСОБА_2. Але у зв’язку з тим, що у державному акті на право власності на земельну ділянку виправлено ім’я спадкодавця, а саме: «Палагія»закреслено та виправлено на «Пелагія», хоча дане виправлення засвідчено печаткою Великобілозерської райдержадміністрації та підписом посадової особи, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Представник відповідача -Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи -Енергодарської міської державної нотаріальної контори Запорізької області -ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, причини неявки не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. «г»ч.1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкування за законом, як встановлено ч.2 ст. 1223 ЦК України, здійснюється у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.

Згідно вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На підставі ч.2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст.. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 цього Кодексу.

Статтею 1251 ЦК України передбачено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Так, судом встановлено, що 21 лютого 2012 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.02.2012 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Великобілозерського районного управління юстиції Запорізької області (а.с.14).

За життя, 18.09.2001 року, ОСОБА_2 склала заповіт, за умовами якого земельну частку (пай) розміром 9,51 га, що розташована на території СВК «ім. Гагаріна», сертифікат серії ЗП № 011975, заповіла доньці -ОСОБА_1 (а.с.9).

У визначений ст. 1270 ЦК України строк позивач звернулася до Енергодарської міської державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадкування за заповітом, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з тим, що у державному акті на право власності на земельну ділянку виправлено ім’я спадкодавця, а саме: «Палагія»закреслено та виправлено на «Пелагія», хоча дане виправлення засвідчено печаткою Великобілозерської райдержадміністрації та підписом посадової особи (а.с.15).

Разом з тим, згідно паспорту серії СА № 469829, виданого Великобілозерським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.05.1997 року, ім’я спадкодавця вказане як «Пелагія» (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, яка народилася 01 травня 1922 року, її ім’я зазначено як «Пелагія»(а.с.13).

У свідоцтві про одруження ОСОБА_6 з ОСОБА_5 Пелагією Тимофіївною, ім’я спадкодавця записано «Пелагія»(а.с.12).

У свідоцтві про народження позивача -ОСОБА_7, ім’я матері записано «Пелагія»(а.с.8).

Згідно заповіту від 18.09.2001 року, посвідченого головою Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, ім’я заповідача вказано як «Пелагія»(а.с.9).

Але у державному акті на право власності на земельну ділянку площею 9,29 га серії ЗП № 001511, виданому на підставі Розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації від 27.02.2003 року, ім’я власника земельної ділянки зазначено як «Палагія», потім закреслено та виправлено на «Пелагія»(а.с.15).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту належності державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП 001511, виданого 15 липня 2003 року на підставі Розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації від 27.02.2003 року на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 421 -ОСОБА_2, що передбачено п.6 ч.1 ст.256, ст.259 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги діючого законодавства щодо форми, змісту та посвідчення заповіту ОСОБА_2 були повністю дотримані, заповіт не змінено, не скасовано, не визнано недійсним, тому заповіт є чинним і за позивачем необхідно визнати право власності на земельну ділянку площею 9,29 га, яка розташована на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, кадастровий номер 2321187400:04:001:0032, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла 21 лютого 2012 року.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 212, 214, 215, 218, п.6 ч.1 ст. 256, ст.. 259 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1223, 1225, 1233, 1236, 1247,1251 ЦК України, ст. 81 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Енергодарська міська державна нотаріальна контора Запорізької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП 001511, виданий 15 липня 2003 року на підставі Розпорядження голови Великобілозерської райдержадміністрації від 27.02.2003 року на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрованиий в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 421 належав ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 9,29 га, яка розташована на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, кадастровий номер 2321187400:04:001:0032, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, що померла 21 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : (підпис) ОСОБА_8

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться в архіві Великобілозерського районного суду Запорізької області в матеріалах цивільної справи № 0803-526 за 2012 рік.

Суддя: