Постанова

від 20.11.2008 по справі 15/210-08 (33/230-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 20 листопада 2008 р.                                                                                   

№ 15/210-08 (33/230-07) 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторін

позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу 

Коваль А.М. директор /паспорт/ Бездітко М.В. дов. від 24.08.2008

року   Товариства з обмеженою

відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт" 

на постанову

Харківського апеляційного

господарського суду 

від

26.08.2008 року 

у справі

№ 

15/210-08

за позовом

Іноземного підприємства

"Омбілік  Інвестментс" 

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Агроком-плекс Заповіт"   

про

стягнення   38711,23 грн.

Іноземне підприємство "Омбілік

Інвестментс" звернулося до господарського суду Харківської області з

позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрокомплекс Заповіт" 

38711,23 грн., з яких  1503,15

грн. пені, 29155,00грн. штрафу, 8053,08грн. упущеної вигоди за договором

уступки вимоги, укладеним між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною

особою ОСОБА_1. та Іноземним підприємством “Омбілік Інвестментс . Позивач

послався на те, що у визначений договором строк 

відповідач не виконав свої договірні зобов'язання з  поставки позивачу належної кількості

цукрового буряку. Договором купівлі-продажу за прострочення у поставці товару

передбачено застосування пені та штрафу, у зв'язку з чим  позивачем були нараховані відповідні штрафні

санкції.

Господарський суд Харківської

області рішенням від 18.10.2007 року, Доповідач Гоголь Т.Г.

залишеним без змін постановою

Харківського апеляційного господарського суду 

від 10.12.2007 року,  позовні

вимоги задовольнив, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю

“Агрокомплекс заповіт” на користь Іноземного підприємства “Омбілік Інвестментс”

суму пені у розмірі 1503,15 грн., суму штрафу у розмірі 29155,00 грн., збитки у

вигляді упущеної вигоди в розмірі 8053,08 грн., 387,11 грн. держмита та 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищий господарський суд України

постановою від 20.03.2008 року рішення господарського суду Харківської області

від 18.10.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 10.12.2007 року скасував, справу скерував на новий розгляд до

господарського суду першої інстанції через не дослідження усіх обставин справи.

10.06.2008 року позивач подав

уточнення до позовних вимог, в яких просив стягнути з відповідача за договором

купівлі-продажу № 17-0104 від 17.04.2008 року та додаткової угоди до договору

№1 від 17.04.2006 року пеню в розмірі 1503,15 грн., штраф 29155 грн. та збитки

в розмірі 8053,08 грн.

При новому розгляді господарський

суд Харківської області рішенням від 11.07.2008 року (судді: Лаврова Л.С.,

Пилипенко Н.М., Гребенюк Н.В.) в задоволенні позову відмовив, пославшись на

приписи статті 22 Цивільного кодексу України та статті 219 Господарського

кодексу України, з підстав порушення умов договору з боку позивача ( стороною

за договором).

Харківський апеляційний

господарський суд постановою від 26.08.2008 року (судді Демченко В.О., Такмаков

Ю.В., Могилєвкін Ю.О.) рішення господарського суду скасував, позовні вимоги

задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1503,15

грн., штраф в розмірі 29 155,00 грн., збитки в розмірі 8 053,08 грн. та судові

витрати. Постанова вмотивована посиланнями на приписи статей 22, 612, 623

Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України.

Товариство з обмеженою

відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт"  звернулося з касаційною скаргою до Вищого

господарського суду України,  в якій

просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від

26.08.2008 року, а  рішення

господарського суду Харківської області  

від 11.07.2008 року залишити без змін. Скаржник мотивує скаргу  порушенням норм матеріального та

процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційної

інстанції, а саме статей  216, 526, 536,

616, 664, 693 Цивільного кодексу України , статей 219, 221, 226, 232

Господарського кодексу України. Скаржник посилається на те, що при прийнятті

постанови апеляційна інстанція не врахувала зауваження Вищого господарського

суду України, що призвело до прийняття 

незаконного рішення.

Іноземне підприємство

"Омбілік  Інвестментс" подало

до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому

заперечує проти  її доводів, просить

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс

Заповіт"  залишити без задоволення,

а ухвалену постанову - без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді

доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін,

перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування  норм матеріального та процесуального  права 

господарським судом Харківської області і Харківським апеляційним

господарським судом, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.04.2006 року

між Суб'єктом підприємницької діяльності 

ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Агрокомплекс Заповіт" був

укладений договір купівлі-продажу № 17-0104, відповідно до умов якого,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт"

(продавець) продає, а Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1(покупець) зобов'язується прийняти та

оплатити цукровий буряк, що відповідає вимогам Державного стандарту 17421-82 в

кількості та за цінами, що вказані в даному договорі.

Пунктом 5.1 договору сторони

передбачили, що покупець здійснює 100% оплату за товар на рахунок відповідача

згідно з обумовленим графіком платежів.

Пунктом 6.2. договору

купівлі-продажу визначено, що за порушення строків поставки відповідач має

сплатити позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки

НБУ, що діяла на момент розрахунку, за кожен день прострочення від суми

сплаченого, але не поставленого товару. Період нарахування пені рахується з

моменту отримання відповідачем передплати. У випадку прострочення поставки

більш ніж 10 банківських днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі  50% 

від  суми недопоставленого  товару.

Пунктом 3.1 договору сторони

передбачили, що поставка товару відбувається на складі продавця, кінцевий строк

поставки -не пізніше 01.10.2006 року. Зміни щодо умов поставки повинні

вноситися шляхом укладання додаткових угод до договору.

17.04.2006 року сторони уклали

додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 17-0104 в якій визначили, що

продавець компенсує покупцю процентну ставку із розрахунку 20% річних цукровим

буряком за ціною 195,00 грн. за одну тону в заліковій вазі.  Пунктом 2 додаткової угоди №1 строк

погашення  компенсації процентної ставки

встановлено до 01.10.2006 року. 

На виконання пункту 5.1. договору

купівлі-продажу №17-0104  Суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1. здійснив 100% оплату за товар (100035,00

грн.) на рахунок відповідача в обумовлений договором строк.

17.08.2006 року між Суб'єктом

підприємницької діяльності  ОСОБА_1. та

Іноземним підприємством "Омбілік 

Інвестментс" був укладений 

договір уступки вимоги б/н, згідно з яким Іноземне підприємство  "Омбілік 

Інвестментс" стало новим кредитором за договором купівлі-продажу

№17-0104 від 17.04.2006 року та, відповідно, одержало право вимоги виконання

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт"

договору купівлі-продажу. Посилаючись на те, що Товариство з обмеженою

відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт" не виконало в повному обсязі

умови договору купівлі-продажу № 17-0104, щодо поставки обумовленої кількості

цукрового буряку,  Іноземне

підприємство  "Омбілік  Інвестментс" звернулося до

господарського суду з позовом та уточненням до позовних вимог, про стягнення з

відповідача пені у розмірі 1503,15 грн., штрафу в розмірі 29155 грн. та збитки

у сумі 8053,08 грн. Отже, предметом спору у даній справі є матеріально -

правова вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу за

невиконання договірних зобов'язань, а також збитків, які були нанесені

позивачеві через недопоставку буряку за договором купівлі-продажу № 17-0104.

Відмовляючи в задоволенні позовних

вимог  місцевий суд виходив з того,  що відповідач повністю виконав свої

зобов'язання за договором купівлі-продажу. Скасовуючи ухвалене рішення та

задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач

не виконав свої договірні зобов'язання з поставки належної кількості цукрового

буряку та не надав суду належних доказів наявності у його власності необхідної

кількості товару на час, коли він повинен був передати товар позивачу. Крім

того суд зазначив, що відповідач порушив господарське зобов'язання; позивач

втратив до нього інтерес;  збитки, які

позивач зазнав через порушення відповідачем зобов'язання з поставки всього

обсягу товару за договором купівлі-продажу 

та додатковою угодою є реальними і прямими.

Проте висновки до яких дійшли суди

попередніх інстанцій є передчасними через не з'ясування усіх обставини, що

мають значення для справи.

В обґрунтування своїх позовних

вимог позивач надав розрахунок суми позову, за яким він розрахував пеню за невиконання

зобов'язань щодо поставки цукрового буряку за договором купівлі-продажу, штраф

за це ж порушення та збитки. При розгляді вимог щодо стягнення пені та штрафу,

господарським судам необхідно дослідити умови договору купівлі-продажу та

встановити кінцевий строк (який обумовили сторони) для виконання зобов'язання.

Конкретні дати  відвантаження  (відпуску) цукрових буряків та у разі

наявності прострочки визначити точну кількість днів цієї прострочки  та перевірити обґрунтованість розрахунку. На

необхідності дослідження усіх обставин справи, що мають значення для її

розгляду Вищий господарський суд України вказував у постанові від 20.03.2008

року. Крім того, Харківський апеляційний господарський суду не врахував і

вимоги законодавства, яким унормовані правовідносини щодо стягнення збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного

кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням

або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити

для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа

могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене

(упущена вигода). 

 Стягнення збитків є одним із видів

цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності

потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника

та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна

відповідальність не настає.

Проте ані місцевий господарський

суд, ані апеляційний господарський суд 

на вказані вимоги Закону уваги не звернули та не перевірили, чи дійсно

позивачу було завдано збитків, не з'ясували у чому полягає протиправна поведінка

відповідача, а також не встановили причинний зв'язок між такою поведінкою та

збитками. 

Господарські суди попередніх

інстанцій при прийнятті рішення, в супереч вимогам статей 38, 43 Господарського

процесуального кодексу України, не дослідили повно і всебічно всі обставини

справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, не перевірили розрахунок

позову, а відтак ухвалені у  справі

судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до

господарського суду Харківської області.

Відповідно до вимог статті 1117

Господарського процесуального кодексу України 

передбачені  процесуальним законом

межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи

відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про

перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти

докази.

Вищий господарський суд  України повторно зауважує на тому, що

при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене,

всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи

(дослідити усі доводи сторін, взяти їх до уваги чи відхилити їх, як юридично не

спроможні), надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для

її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють

спірні відносини та прийняти нове рішення.

 Керуючись статтями 111 5,111 7,

пунктом 3 статті 1119 , статтями 11110 - 11112

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

України       

ПОСТАНОВИВ:

         Рішення господарського суду

Харківської області від 11.07.2008 року та постанову  Харківського 

апеляційного  господарського

суду  від 26.08.2008 року у справі  № 15/210-08 скасувати, справу скерувати до

господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Касаційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Заповіт"  задовольнити частково.

Головуючий        суддя                                                  

Т. Добролюбова

Судді                                                                                 

Т.Гоголь                                                                                          

                                                                                            В.Швець