Постанова

від 26.11.2008 по справі 23/14-б(05-5-23/13915)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 26 листопада 2008 р.                                                                                   

№ 23/14-б(05-5-23/13915) 

               Вищий господарський суд України

у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко

Н.Г.

Суддів -                                                  

Катеринчук Л.Й.

Заріцької А.О.

За участю представників : АО

“Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери” -Беляневича В.Е., Качмара О.Й.; ВАТ

"Державний експортно-імпортний банк України" -Балаха О.І.; ЗАТ  "Телекомінвест-Київ" -Шакірової

Т.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційну скаргу ЗАТ 

"Телекомінвест-Київ"

на ухвалу господарського суду м.

Києва від 18.06.2008 р. та постанову 

Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 р. по

справі                № 23/14-б за заявою

ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ЗАТ  "Телекомінвест-Київ" про

банкрутство, -         

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 17.12.2007 р. було порушено провадження по

справі № 23/14-б про банкрутство ЗАТ 

"Телекомінвест-Київ", введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою

підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 17.03.2008 р. по справі

№ 23/14-б визнано грошові вимоги ініціюючого 

кредитора - ВАТ "Державний експортно-імпортний банк

України"  в сумі 3 401 769,83 грн.,

якого  зобов'язано у 10-ти денний термін

подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про

банкрутство боржника з наданням відповідних доказів суду, призначено

розпорядником майна боржника арбітражного керуючого  Монакова В.О.

В

газеті "Голос України" № 70 /4320/ за 11.04.2008 р. опубліковане

оголошення про порушення  судом справи

про банкрутство ЗАТ 

"Телекомінвест-Київ".

Ухвалою

попереднього засідання господарського суду м. Києва  від 18.06.2008 р. по справі № 23/14-б /суддя

Демидова А.М./ визнано кредиторами боржника : ВАТ “Державний

експортно-імпортний банк України” -в сумі 

3 401 769,83 грн., Адвокатське об'єднання “Юридична фірма “Василь Кісіль

і партнери” -в сумі  747 267,84 грн., ДПІ

у Дніпровському районі м. Києва в сумі 116 149,08 грн., Управління виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України у м. Києві в сумі - 367,44 грн.; затверджено реєстр вимог

кредиторів ЗАТ “Телекомінвест-Київ” на загальну суму 9 935 341,40 грн.

Постановою

Київського  апеляційного господарського

суду від  18.09.2008 р. по справі №

23/14-б  /судді : Отрюх Б.В., Тищенко

А.І., Верховець А.А./ ухвалу господарського суду м. Києва  від 18.06.2008 р. залишено без змін,

апеляційну скаргу ЗАТ “Телекомінвест-Київ” без задоволення. 

В

касаційній скарзі ЗАТ “Телекомінвест-Київ” просить ухвалу господарського суду

м. Києва  від 18.06.2008 р.  та постанову Київського  апеляційного господарського суду від  18.09.2008 р. скасувати, посилаючись на те,

що вони постановлені з порушенням норм матеріального та   процесуального права, справу направити до

господарського суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

У

відзиві на касаційну скаргу АО “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери”

просить залишити скаргу  без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду

відповідають вимогам чинного  

законодавства.

Заслухавши

доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін,   перевіривши матеріали справи та обговоривши

доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна

скарга не підлягає задоволенню,  з

наступних підстав.

Як

вбачається із матеріалів справи, в газеті "Голос України" №70 (4320)

від 11.04.2008 р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство

ЗАТ “Телекомінвест-Київ”.

АО

“Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери” подано заяву про визнання вимог до

боржника, із врахуванням уточненого розрахунку загальної суми заборгованості

від 17.06.2008 р.,   в сумі 747 267,84

грн.

          Розпорядником майна боржника   Монаковим В.О.   вимоги 

АО “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери”  до боржника 

визнані частково : заборгованість у розмірі 10 000,00 грн. за послуги з

юридичного обслуговування за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р., згідно

рахунку №1016 від 05.01.2006 р. та заборгованість у розмірі 59 630,04 грн. за

послуги з юридичного обслуговування за період з 01.02.2006 р. по 31.05.2006 р.,

згідно рахунку №1374 від 05.01.2006 р., в іншій частині вимоги кредитора

відхилені.

           Згідно  ст. 41 ГПК України, господарські

суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому

цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом".

  Відповідно до ст.15 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у

попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів,

вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені

розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За

результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу, в якій

зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються

розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата

проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен містити відомості

про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи

зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),

черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Отже,

за наслідками розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд визнає

грошові вимоги (повністю чи частково) або їх відхиляє.

У

справі про банкрутство  господарський

суд  не вирішує  ніяких спорів 

між кредиторами та боржником по суті, а 

перевіряє обґрунтованість і безспірність грошових вимог кредиторів до

боржника.

Як

вбачається  із матеріалів справи і було

встановлено судами попередніх інстанцій, кредитор - АО “Юридична фірма “Василь

Кісіль і партнери”  звернувся до

господарського суду з грошовими вимогами до боржника в строки, передбачені ч.1,

ст. 14  Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, посилаючись на те, що

його грошові вимоги  грунтуються  на зобов'язаннях  боржника за договором № 002-03 про надання

юридичних послуг від 17.01.2003р., укладеним між боржником та кредитором і

відповідно до п.п.2.1, 2.2 даного договору, 

кредитор АО “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери” зобов'язався

надавати боржнику за усним чи письмовим дорученням боржника  юридичні послуги:  надання усних та письмових консультацій з

юридичних питань; надання усних та письмових довідок (висновків) з питань

законодавства; підготовка в інтересах боржника заяв, скарг, інших документів

правового характеру; здійснювати представництво інтересів боржника в судах,

третейських судах, а також в органах державної влади, місцевого самоврядування,

перед громадянами та юридичними особами; здійснювати підготовку установчих

документів підприємств та реєстрацію підприємств в Україні; здійснювати правове

забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності боржника;

надавати інші, передбачені законодавством юридичні послуги, які можуть бути в

подальшому узгоджені сторонами.

          Відповідно до п.1.1 договору № 002-03

про надання юридичних послуг від 17.01.2003 р., 

сторони визначили умови, на яких кредитор за дорученням боржника буде

надавати йому юридичні послуги, а боржник буде сплачувати за послуги, а також

передбачили можливість корегування та перегляду погодинних ставок, як правило,

щорічно.

          Пунктом 3.1 вищезазначеного договору

встановлено, що вартість послуг визначається як сума гонорарів кредитора за

надані послуги та витрат, понесених кредитором у зв'язку з наданням послуг;

гонорари кредитора за послуги, що надаються її адвокатами та юристами,

визначаються, як правило, на підставі кількості часу, затраченого вказаними

особами на надання послуг, помноженому на відповідні погодинні ставки цих осіб.

Договором передбачено повідомлення боржника про збільшення погодинних ставок

шляхом направлення боржнику відповідного письмового повідомлення та

встановлено, що якщо на протязі 45 днів з дати отримання повідомлення про

збільшення ставок від боржника не надійде письмове повідомлення про відмову від

послуг, то вважається, що боржник погодився із застосуванням збільшених ставок

до послуг, що надаються за даним Договором (п.3.3 договору).

           Відповідно до п.3.2 договору №

002-03 про надання юридичних послуг від 17.01.2003 р., сторонами погоджено, що

облік часу, затраченого адвокатами та юристами кредитора на надання послуг, з

метою нарахування гонорарів (для подальшого визначення вартості послуг (п.3.1

договору), здійснюватиметься в часових сегментах, що становлять одну десяту

(1/10) години. Сторонами також погоджено погоджено, що гонорари підлягатимуть

нарахуванню за будь-яку роботу, що здійснюватиметься співробітниками кредитора

в інтересах боржника у зв'язку з наданням послуг, наприклад: вивчення та аналіз

документів; підготовка документів (договорів, юридичних висновків, листів,

запитів, інше); юридичний аналіз та дослідження; участь у переговорах;

підготовка до та участь в судових засіданнях; проведення зустрічей,

відрядження, телефонні переговори з боржником та/або його співробітниками;

проведення, у випадку необхідності, нарад між співробітниками кредитора

(внутрішні офісні наради) з питань, пов'язаних з наданням послуг боржнику; у

випадку, коли двоє та більше співробітників кредитора одночасно зайняті роботою

у справі боржника час, затрачений кожним з них, буде враховуватися при

нарахуванні гонорарів; мінімальний час, що враховується при нарахуванні

гонорарів за виконання певної роботи, буде складати одну десяту (1/10) години.

У

п. 5.5 договору сторонами також визначено, що при наявності у боржника

заперечень стосовно вартості послуг, вказаних в рахунках, боржник повинен

негайно повідомити про це кредитора; якщо на протязі п'ятнадцяти робочих днів з

дня отримання рахунку від клієнта не надійшло повідомлення, вказане в даному

пункті, вважається, що боржник, таким чином, погодився з вартістю послуг.

          Відповідно до п.5.2 договору № 002-03

про надання юридичних послуг від 17.01.2003 р., кредитор виставляє боржнику

рахунки за послуги, як правило, щомісячно або з такою періодичністю, яка на

думку кредитора буде відповідною наданим тим чи іншим послугам.

          Згідно з п.5.3 договору № 002-03 про

надання юридичних послуг від 17.01.2003 р., боржник погодився оплачувати

рахунки, що виставлятимуться кредитором, одразу після їх отримання та, в

будь-якому випадку, не пізніше п'ятнадцяти днів з дати їх отримання боржником,

за винятком тих випадків, коли за домовленістю між сторонами боржник оплатив

послуги авансом.

       Боржником  не були визнані грошові вимоги АО “Юридична

фірма “Василь Кісіль і партнери” за рахунками 

№1547 від 02.04.2007 р. на суму 305 669,70 грн.; №1888 від 11.04.2007 р.

на суму 128 730,06 грн. та №2376 від         

25.04.2007 р. на суму 125 617,80 грн.

 Ухвала господарського суду першої інстанції,

якою визнано вимоги АО “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери” до боржника в

сумі 747 267,84 грн.   та апеляційна

постанова, мотивовані тим, що   до заяви

АО “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери” про визнання вимог конкурсного

кредитора та внесення їх до реєстру вимог кредиторів від 12.05.2008 р. додано

належні докази, зокрема, наступні рахунки, які оспорюються боржником, а саме:

рахунок № 1547 від 02.04.2007 р. за надані юридичні послуги у період червень

2006 р. -жовтень 2006 р. на загальну суму 305 669,70 грн.; рахунок № 1888 від

11.04.2007 р. за надані юридичні послуги у період листопад                     2006 р. -грудень 2006 р.

на загальну суму 128 730,06 грн. та рахунок № 2376 від 25.04.007 р. за надані

юридичні послуги у період січень 2007 р. -лютий 2007 р. на загальну суму 125

617,80 грн., до яких додано їх роздруківки з детальним описом послуг, датою їх

надання, затраченим часом, прізвищем адвоката тощо; із зазначених рахунків та

комп'ютерних роздруківок до них вбачається, що в період з червня 2006 р. по

лютий 2007 р. юристами кредитора боржнику надавались юридичні послуги з

представництва інтересів боржника в судах та в органах державної виконавчої

служби, що включали  послуги зі складання

процесуальних документів (заяв, позовних заяв, відзивів на позовні заяви,

письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг, клопотань,

адміністративних позовів, скарг на дії державних виконавців тощо), участі в

судових засіданнях, що, в свою чергу, вимагало здійснення юридичного аналізу

документів та законодавства, ознайомлення з матеріалами судових справ та

матеріалами виконавчих проваджень, вивчення та аналіз судової практики,

підготовки до судових засідань, візитів в суди, органи державної виконавчої

служби, ДП “Укрспец'юст”, проведення зустрічей та телефонних переговорів з

представниками боржника тощо.

Також,

господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що боржнику надавались

відповідні юридичні послуги з представництва інтересів боржника в судах та в

органах державної виконавчої служби в період з червня 2006 р. по лютий 2007 р.,

про що свідчать докази надані кредитором та досліджені судом .

Як

було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, в матеріалах

справи міститься лист-повідомлення кредитора від 14.11.2005 р. про збільшення

погодинних ставок гонорарів юристів з 01.01.2006 р. та лист-повідомлення від

09.11.2006 р., яким кредитор повідомляв боржника про збільшення погодинних

ставок гонорарів юристів з 01.01.2007 р.          

Господарськими

судами попередніх інстанцій було також встановлено, що боржником було підписано

акт приймання виконаної роботи по юридичному обслуговуванню від 05.06.2006

р.,  за яким боржником прийнято комплекс

наданих йому кредитором юридичних послуг, пов'язаних з представництвом його

інтересів в судах на суму 59 630,04 грн. згідно з рахунком №1374 від 05.06.2006

р., що свідчить про те, що боржник погодився на застосування з 01.01.2006 р.

збільшених погодинних ставок гонорарів юристів, про які він повідомлявся

листом-повідомленням від 14.11.2005 р. та з врахуванням яких боржнику були

виставлені на оплату інші  рахунки, проти

яких заперечував боржник, а саме: 

(рахунок № 1547 від 02.04.2007 р. за надані юридичні послуги у період

червень 2006 р. -жовтень 2006 р. на загальну суму 305 669,70 грн. та рахунок №

1888 від 11.04.2007 р. за надані юридичні послуги у період листопад 2006 р.

-грудень 2006 р. на загальну суму 128 730,06 грн.).

         Згідно зі ст.43 ГПК

України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої

вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно

до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За

таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарські суди

попередніх  інстанцій,  перевіривши матеріали справи, давши належну

оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін,  дійшли до обгрунтованого висновку,  що кредиторські вимоги АО “Юридична фірма

“Василь Кісіль і партнери” до  боржника

підтверджуються належними  доказами,  є обгрунтованими та такими, що підлягають

включенню до реєстру вимог кредиторів в сумі 747 267,84 грн.   грн. 

На

підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала

господарського суду м. Києва від 18.06.2008 р. та постанова  Київського апеляційного господарського суду

від 18.09.2008 р.  відповідають фактичним

обставинам справи та  вимогам закону  і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи

касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній

ухвалі суду першої інстанції та апеляційній постанові.    

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-1119,11111-11113

 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                  П О С Т А Н О В

И В:        

Касаційну  скаргу ЗАТ 

"Телекомінвест-Київ" 

залишити без задоволення.

Ухвалу

господарського суду м. Києва від 18.06.2008 р. та постанову  Київського апеляційного господарського суду

від 18.09.2008 р. по справі               

№ 23/14-б залишити без змін.

       Головуючий -                                                         

Ткаченко Н.Г.

       Судді -                                                                      

Катеринчук Л.Й.

Заріцька А.О.