Рішення

від 29.11.2011 по справі 2-10318/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-10318/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді -Башмакова Є.А.,

при секретарі -Куляба Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про визнання права власності, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

15 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Відповідно до умов цього договору, позивач передав, а відповідач прийняв у власність грошові кошти в сумі 2 650 000, 00 (два мільйона шістсот п'ятдесят тисяч) гривень.

Згідно п.4 договору позики, зазначену вище суму грошей відповідач зобов'язався повернути позивачу в строк до 01 липня 2011 року, однак в порушення даних пунктів договору позики до 01.07.2011 року позику у сумі 2 650 000, 00 грн. не повернув.

Відповідно до п.7 вищевказаного договору позики у випадку не виконання умов договору щодо своєчасного повернення суми позики відповідач зобов’язаний передати у власність нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 та належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29.03.2011 року за реєстровим номером 1462, зареєстрованого в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради 13.04.2011 року за реєстраційним номером 4921606. Однак відповідач в порушення даних умов договору до цього часу ще не здійснив передачу нерухомого майна.

Відповідач, користуючись своїми правами власника нерухомого майна, за власні кошти, без отримання на це належного дозволу, в 2011 році здійснив його реконструкцію та добудову.

03 липня 2011 року відповідач направив позивачу заяву в якій повідомив, що не має можливості повернути грошову суму за договором позики від 15.04.2011 року, тому не заперечує проти передачі нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 у власність позивача.

Позивач не змогла здійснити оформлення права власності на нерухоме майно у зв’язку з самовільною реконструкцією та добудовою нерухомого майна, що було додатково встановлено 19.09.2011 року спеціалістом КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, про що свідчать відповідні штампи.

У зв’язку з цим позивач просить суд визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

У судове засідання позивач не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти заочного розгляду даної справи не заперечує.

У судове засідання з’явився відповідач, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Третя особа -Дніпропетровська міська рада свого представника для участі у розгляді справи не направила, про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна сторона має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики. На умовах, встановлених цим договором, позивач передав, а відповідач прийняли у власність 2 650 000, 00 (два мільйона шістсот п'ятдесят тисяч) гривень.

Згідно п.4 договору позики, зазначену вище суму грошей відповідач зобов'язався повернути позивачу в строк до 01 липня 2011 року, однак в порушення даних пунктів договору позики до 01.07.2011 року позику у сумі 2 650 000, 00 грн. не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.7 вищевказаного договору позики у випадку не виконання умов договору щодо своєчасного повернення суми позики відповідач зобов’язався передати у власність позивачу нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 та належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29.03.2011 року за реєстровим номером 1462, зареєстрованого в КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради 13.04.2011 року за реєстраційним номером 4921606, однак передачу зазначеного нерухомого майна не здійснив.

Відповідач, користуючись своїми правами власника нерухомого майна, за власні кошти, без отримання на це належного дозволу, в 2011 році здійснив його самовільну реконструкцію та добудову. У зв’язку з чим збільшилась загальна площа нежитлової будівлі до 3605,2 кв.м.

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу або певним чином затвердженого проекту.

Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, належне відповідачу нерухоме майно є об’єктом самочинного будівництва.

Здійснивши реконструкцію та добудову нерухомого майна відповідач здійснив лише розпорядження своєю приватною власністю за власним розсудом і ніяким чином не порушив права інших осіб.

В матеріалах справи є заява колишнього власника вищевказаної нежитлової будівлі від 29 березня 2011 року, що є орендарем земельної ділянки, на якій нежитлова будівля розташована, який надав відповідачу письмову згоду на будівництво на земельній ділянці, яка надана в оренду згідно договору посвідченого 21 серпня 2007 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округа за реєстровим номером 5548 та зареєстрованому у ДМВ ДРФ «Центра ДЗК»у Державному реєстрі земель 04 вересня 2007 року, площею 0,2047 га (кадастровий номер 1210100000:06:075:0030).

03 липня 2011 року відповідач направив позивачу заяву в якій повідомив, що не має можливості повернути грошову суму за договором позики від 15.04.2011 року, тому не заперечує проти передачі нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 у власність позивача.

Позивач не змогла здійснити оформлення права власності на майно у зв’язку з самовільною реконструкцією та добудовою нерухомого майна, що було додатково встановлено 14.09.2011 року спеціалістом КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради, про що свідчать відповідні штампи.

04 жовтня 2011 року ТОВ «ПЕТРА ПЛЮС»(ліцензія серія АВ №313942, видана 23.02.2007 року та дійсна до 23.02.2012 року) було проведено інструментальне обстеження будівельних конструкцій нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 та складається з: нежитлова будівля літ.А-5, під літ.А-5 - підвал, літ.А'-5 - прибудова, під літ.А'-5 - підвал, літ.а''-1 - вхід в підвал, загальною площею 3605,2 кв.м., літ.а 2 -а 5 - ґанки, літ.а 6 -а 15 - приямки, II - мостіння, №1-6 -огорожа. За результатами проведеного обстеження вищевказаної будівлі встановлено, що основні несущі конструкції (фундаменти, стіни, перекриття) знаходяться в задовільному стані; будівля знаходиться в задовільному технічному стані та відповідає діючим санітарним, протипожежним, будівничим нормам; нежитлова будівля к подальшій експлуатації придатна.

Відповідно до вищезазначеного обстеження будівельних конструкцій подальша експлуатація самовільно реконструйованої та добудованої нежитлової будівлі за її цільовим призначенням можлива без подальшого введення в експлуатацію.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, у тому числі є договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У той же час, ст. 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору позики від 15.04.2011 р., у відповідача відсутні підстави стверджувати про наявність порушень позивачем своїх зобов’язань за цим договором.

Виходячи з викладеного можна зробити висновок, що в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов’язань за договором позики від 15.04.2011 р., а тому згідно п. 7 даного договору до позивача переходить право власноті на визначений договором об’єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права влаcності, якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 16, 60, 61, 113, 114, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст.11, 16, 202, 317, 319, 328, 376, 392, 509, 526, 1049 ЦК України, наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати право власності без додаткового введення в експлуатацію за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1) на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 17 і складається з: нежитлова будівля літ.А-5, під літ.А-5 - підвал, літ.А'-5 - прибудова, під літ.А'-5 - підвал, літ.а''-1 - вхід в підвал, загальною площею 3605,2 кв.м., літ.а 2 -а 5 - ґанки, літ.а 6 -а 15 - приямки, II - мостіння, №1-6 - огорожа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.А.Башмаков