Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-14368/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14368/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собків Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000942320 та № 00000952320 від 28 вересня 2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити та, відповідно, відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції Подільського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року - закрито у зв'язку із відмовою відповідача від апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»(далі - позивач) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р. по фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами. За результатами перевірки було складено Акт від 09 вересня 2011 р. № 331/23-205/33941768.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0000942320 від 28 вересня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 315545 грн. 00 коп.; податкове повідомлення-рішення № 00000952320 від 28 вересня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 393306 грн. 00 коп.

Прийняття оспорюваних рішень мотивовано тим, що перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1 , п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3. ст 5 , пп.112.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого ТОВ «Техком-Сервіс»занижено податок на прибуток на загальну суму 343 319,0 грн., пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого ТОВ «Техком-Сервіс»занижено податок на додану вартість на загальну суму 275 552,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «САНА ГРУПП». Між ТОВ «Техком-Сервіс»та ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581) укладено ряд договорів про виконання робіт (надання послуг) та продаж (поставку) товарів, копії яких наявні в матеріалах справи.

На виконання умов договорів ТОВ «РМА-Груп» виписано акти виконаних робіт та видаткові накладні, оплата проведена згідно банківських виписок. Усього до складу валових витрат віднесено суму витрат на придбання робіт та послуг в розмірі 1 022 823,0 грн.

Також перевіркою було встановлено, що між ТОВ «Техком-Сервіс»та ТОВ «САНА ГРУПП»укладено договори про надання послуг (виконання робіт) та поставку товарів від 12.01.2011 №01/11-ТОСПС, від 03.02.2011 №0302/11, від 22.02.2011 №02/11-ДРСК, від 24.02.2011 №3/11-ТО, від 24.02.2011 №3/11-РМТ.

На виконання умов договору ТОВ «Сана-Групп»виписано акти виконаних робіт та видаткові накладні, оплату проведено згідно банківських виписок.

Згідно аналізу оборотно-сальдових відомостей валових витрат та пояснення ТОВ «Техком-Сервіс»від 02.09.2011р. №46 (вх. ДПІ від 05.09.2011 №24443/10) встановлено, що до складу валових витрат в І кварталі 2011 віднесено суму витрат на прибирання робіт та послуг на суму 350 452,90 грн..

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 рік встановлено його заниження на загальну суму 275 552,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «САНА ГРУПП», у тому числі по періодах: серпень -грудень 2010 року та січень -квітень 2011 року.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.11 року ОСОБА_5 - директора та засновника ТОВ «РМА Груп»- визнано винним за ст.ст. 205 ч.2 КК України та ст. 358 ч. 2 КК України (в редакції закону, що діяла до 01.07.11). Судом встановлено, що ОСОБА_5 у червні 2010 року, вступивши у попередню змову з особою, перереєстрував на своє ім'я ТОВ «РМА-Груп»без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність за грошову винагороду. У подальшому ОСОБА_5 відкрив рахунок ТОВ «РМА-Груп»у банку «Національні інвестиції». Після підписання установчих документів та призначення на посаду директора ОСОБА_5 ніякого майна від попередніх засновників не отримував та не мав наміру цього робити, печатку підприємства не отримував, господарських документів не складав і не підписував, а за вчинені дії отримав обіцяну винагороду від громадянина ОСОБА_6.

На момент підписання реєстраційних та засновницьких документів ОСОБА_5 знав і розумів, що ТОВ «РМА-Груп»придбане без наміру зайняття господарською діяльністю для прикриття незаконної діяльності невідомих осіб. Судом встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбав суб'єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, яка заподіяла велику матеріальну шкоду державі.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України , вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки диспозиція статті 205 Кримінального кодексу України передбачає створення юридичних осіб саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, то судом вбачається обов'язковим застосування правових наслідків дій засуджених осіб, зокрема, визнання угод, укладених даними юридичними особами, нікчемними.

Крім того, в рамках розслідування СВНМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва кримінальної справи № 49-3178, порушеної відносно ОСОБА_6 за скоєння ним факту фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України , та за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212 КК України , отримано покази Київського Д.В., який зазначив, що за грошову винагороду перереєстрував на своє ім'я ТОВ «Сана Груп», призначив себе на посаду директора вказаного підприємства, видав довіреність на вчинення дій від свого імені на ім'я ОСОБА_7 Обвинувачений показав, що перебуваючи на посаді директора ТОВ «Сана Груп», ніяких угод не укладав та інтереси підприємства не представляв.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження у справі від 10 жовтня 2011 року у позивача витребувались письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, яку представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконанні робіт.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду позивачем надано пояснення, що при укладенні угод ним не встановлювалась особа директорів контрагентів, визначалися будь - які особи, якими укладався від імені юридичної особи правочин, постачався товар та виконувалися роботи.

П.п. 9.1. п. 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 передбачає обов'язок сторони перевірити повноваження представника іншої юридичної особи або керівника відокремленого підрозділу юридичної особи та повноваження своїх контрагентів. Угода, укладена представником юридичної особи або керiвником її вiдособленого пiдроздiлу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недiйсною як така, що не вiдповiдає вимогам закону. Оскiльки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про вiдсутнiсть у представника другої сторони вiдповiдних повноважень, то її заснованi на цiй угодi вимоги до другої сторони (вiд iменi якої укладено угоду) задоволенню не пiдлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про вiдсутнiсть у представника юридичної особи або керiвника її вiдособленого пiдроздiлу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевiряти такi повноваження.

Таким чином, оскільки документи підписувалися не керівниками відокремлених підрозділів та безпосередньо не керівниками ТОВ «Сана Груп» і ТОВ «РМА-Груп», а представниками юридичних осіб, які безпосередньо знали про створення підприємства задля прикриття протиправної діяльності -угоди, укладені між позивачем та контрагентами визнаються недійсними, як такі, що не відповідають закону.

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано його контрагентом, та товарів, які були ним поставлені -контрагенти позивача були позбавлені можливості виконати роботи, які є предметом договору, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Оскільки контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК , визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, угоди, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними правочинами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.