Постанова

від 24.09.2008 по справі 2а-6904/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-6904/08

Справа № 2а-6904/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2008 р.                                                                                                              м. Харків 

Харківський окружний

адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при

секретарі - Ульященко Л.М. 

за участю представників сторін :

позивача -  Шебаніц Н.М. (дов. № 0610-11/181 від

23.01.2008 року)

відповідача

- не з'явився

            Розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ

„Інтереко” про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі

4911,63 грн. та пені у розмірі 143,08 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним

позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ „Інтереко”

адміністративно-господарську санкцію у розмірі 4911,63 грн. та пеню у розмірі

143,08 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в

повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог

представник позивача зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від

06.10.2005 року Закон № 2960-ІV), (надалі - Закону 2960-ІV), для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для

працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності

штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік

- у кількості одного робочого місця.

Вказують, що статтею 20 Закону 2960-ІV  встановлено

обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж

установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку

сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі

середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі,

організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій

інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче

місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для

підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських

санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте

інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на

відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві,

організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує

найману працю. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону 2960-ІV порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою

нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової

ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за

весь її строк. Таким чином, за 1 робоче місце, відповідач до 15.04.2008 року

повинен був самостійно сплатити санкції у розмірі 4911,63 грн. Розмір пені за

порушення термінів сплати санкції склав 143,08 грн. Підсумовуючи викладене,

просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду

клопотання, в якому погодився із позовними вимогами позивача та просив

розглядати справу без його участі.

Згідно ст.35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та

місце судового засідання. Відповідач правом участі в судовому засіданні не

скористався.

Суд вважає, що не з'явлення

відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути

справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення

представника позивача, суд дійшов

висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону 2960-ІV, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та

оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома,

здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ,

організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала

інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних

навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують

найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування

інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці

з урахуванням індивідуальних  програм

реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені

чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію,

необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 18-1 Закону 2960-ІV державна служба зайнятості здійснює пошук  підходящої роботи відповідно до рекомендації

МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих

місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і

працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок

покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18

Закону 2960-ІV.

Однак, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для

працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих

місць органи працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статтею 19 Закону 2960-ІV встановлений норматив робочих місць для працевлаштування

інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних

працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у

кількості  одного робочого місця.

Відповідно до ч.3 ст. 19 підприємства, установи,

організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій

інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно

здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць

виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону 2960-ІV та згідно

форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування  інвалідів» за 2007 рік середньооблікова

чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ „Інтереко” у 2007 році

становила 43 особи, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 2

робочих місця.

Відповідно до п. 2 «Порядку подання підприємствами,

установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману

працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації,

необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого Постановою КМ

України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних

посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за

місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове

державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою

Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.           

Відповідно до листа від 26.05.2008 року за № 1381 Харківського

міськрайонного центру зайнятості, протягом 2007 р. ТОВ „Інтереко” не подавало

звіт за формою 3-ПН (про наявність вільних робочих місць для інвалідів).

Як вбачається із звіту по формі № 10- ПІ, наданого відповідачем до

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у 2007

році  на підприємстві було

працевлаштовано 2 інваліди, які відпрацювали на підприємстві 15 повних місяців

(ОСОБА_1 - 9 повних місяців, ОСОБА_2 - 6 повних місяців).

Згідно з п.п. 3.2.5. п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості

працівників,  затвердженої наказом

Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. N 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30

листопада 2005 р. за N 1442/11722,

середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому

числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування

середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи

підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та

ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно

на 3, 6, 9, 12.

У зв'язку з наведеним, розрахунок середньооблікової чисельності працюючих

інвалідів в 2007 році на ТОВ „Інтереко” виглядає наступним чином: 15 повних

місяців, в яких відпрацювали інваліди поділити на 12 місяців 2007 року = 1,25

(середньооблікова чисельність працюючих інвалідів за рік).

Таким чином, відповідачем фактично не виконано норматив на 1 робоче місце

по працевлаштуванню інвалідів.

Суд дійшов висновку, що саме з вини відповідача, який своєчасно не

повідомляв центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів, інваліди не

були направлені для працевлаштування до ТОВ „Інтереко” у 2007 році, що суд

оцінює як неналежне виконання відповідачем норм ст.ст. 18, 19, 20 Закону

України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій у

тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні

особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність

працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19

цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального

захисту інвалідів адміністративно - господарської санкції, сума яких

визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому

числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної

особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для

працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги

адміністративного позову та погодився із вимогами позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Харківського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ

„Інтереко” на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції у розмірі 4911,63 грн.

та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у

розмірі 143,08 грн. є документально та нормативно обґрунтованим, і таким, що

підлягає задоволенню.      

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача

не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17,

86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  ТОВ „Інтереко” про стягнення

адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4911,63 грн. та пені у розмірі

143,08 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ „Інтереко” (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 7-А, код

23460253) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів (61022, м.  Харків,

майдан Свободи, Держпром, 1 під'їзд, к. 16) адміністративно-господарські

санкції у розмірі 4911,63 грн. та пеню за порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій у розмірі 143,08 грн. на р/р

31219230700003 УДК Дзержинського району м. Харкова, ГУДКУ у Харківській

області, МФО 851011.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному

обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної

скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений

для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова

набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано

25.09.2008 року.

Суддя                                                 (підпис)                                               Т.С.Перцова