Рішення

від 25.05.2012 по справі 2610/6735/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/6735/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000»про визнання майнових прав на об'єкт нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 15 березня 2012 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000»(далі -Відповідач) про визнання майнових прав на об'єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 червня 2008 р. між ним та Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест», було укладено угоду про заміну сторони у договорі № 2/н від 09 листопада 2005 року, відповідно до умов якої він виступив інвестором. Крім того, зауважує, що 01 жовтня 2008 року між Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест»та Відповідачем був укладений договір № 1/10-08 «на передачу функцій замовника (забудовника)», відповідно до якого останньому було передано юридичний статус та функції забудовника будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 Вказує, що відповідно до п. 1.1 Договору, орієнтований строк введення будинку в експлуатацію -2 квартал 2008 року. Зауважує, що Державне науково-виробниче підприємство «Центр Будінвест»було ліквідовано та створено нове підприємство, якому були передані функції забудовника (замовника), оскільки рішення як рішення про ліквідацію так і рішення про створення приймалося одним і тим же засновником. Крім того, зауважує, що Відповідач, який набув функції забудовника (замовника) будівництва, інвестиційний договір з ним, як з інвестором не переукладав, добудову будинку не здійснює, посилаючись на відсутність відповідного рішення Київради про передачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1, що унеможливлює передачу йому у власність нежитлове приміщення загальною площею 300 кв.м., яке розташоване на першому та другому поверхах житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що зазначена поведінка Відповідача свідчить про невизнання його майнових прав, як інвестора на об'єкт нерухомого майна, тому просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати за ним майнові права на об'єкт нерухомого майна -нежитлове приміщення загальною площею 300 кв.м., що розташоване на першому та другому поверхах житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Крім того, на адресу суду представником Відповідача подано пояснення, із якого вбачається, що позовні вимоги Відповідач визнає у повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позову.

Заслухавши думку Позивача, який не заперечував щодо розгляду справи у відсутність представника Відповідача, суд знаходить можливим розгляд справи без участі останнього, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення Позивача , дослідивши і оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 листопада 2005 року між Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест»та ОСОБА_2 було укладено Договір № 2/н інвестування будівництва нежилого приміщення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, предметом Договору є участь інвестора у фінансуванні будівництва вбудованого нежитлового приміщення № 2 у подальшому об'єкт, розташованого на 1 і 2 поверхах житлового будинку, розташованого за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з метою отримання його у власність. Проектна площа «об'єкту»розташованого на 1 і 2 поверхах житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, складає 300 кв.м.

Вартість об'єкта нерухомості, відповідно до п. 3.2 Договору, складає 1 515 000 грн., у т.ч. ПДВ -252 500 грн. (а.с. 912).

Крім того, судом також встановлено, що 18 червня 2008 року між Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест», ОСОБА_2 та Позивачем було укладено Угоду про заміну сторони у договорі № 2/н від 09 листопада 2005 року «Інвестування будівництва нежилого приміщення за будівельною адресою: АДРЕСА_1»(далі -Угода).

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 5 та 6 Угоди, сторони домовились, що інвестор (ОСОБА_2) передає всі свої права та обов'язки сторони по Договору № 2/н від 09 листопада 2005 року новому інвестору (ОСОБА_1) у зв'язку з чим новий інвестор набуває з моменту підписання даної угоди, усі права та обов'язки сторони договору № 2/н від 09 листопада 2005 р. «Інвестування будівництва нежилого приміщення за будівельною адресою: АДРЕСА_1».

Новий інвестор приймає на себе у повному обсязі усі права та обов'язки інвестора за договором № 2 від 09.11.2005р.

Організація підтверджує, що інвестором інвестується на умовах договору № 2/н від 09.11.2005р. нежитлове приміщення № 2, що розташоване у житловому будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 300,00 кв.м. Загальна сума договору складає 1 515 000 грн., у тому числі ПДВ 252 500 грн.

На момент підписання цієї Угоди та у відповідності до Довідки № 186/1-08 від 17.06.2008р. виданої організацією (ДНВП «Центр Будінвест») слідує, що інвестором сплачено на користь організації на умовах договору № 2/н від 09.11.2005р. кошти у сумі 1 516 000 грн., у тому числі ПДВ 252 666 грн. 67 коп.

На момент підписання цієї угоди від інвестора до нового інвестора переходить сплата інвестиційних внесків за договором № 2/н від 09.11.05р. у сумі 1 515 000 грн., у т.ч. ПДВ 252 500 грн. та переплата у розмір 1 000 грн., у т.ч. ПДВ 166 грн. 67 коп.

Угода є невід'ємною частиною договору № 2/н від 09.11.2005 року (а.с. 6-7).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки про виконання умов договору від 19 червня 2008 за № 190/1-80, виданої Державним науково-виробничим підприємством «Центр Будінвест» на ім'я Позивача, останній, будучи інвестором за Договором № 2/н від 09 листопада 2005 року та Угодою від 18 червня 2008 р. «Про заміну сторони у Договорі № 2/н від 09 листопада 2005 р.»нежитлового приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1, здійснив інвестиційний внесок у сумі 1 515 000 грн. (а.с. 5).

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно довідки про стан готовності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, виданої Відповідачем від 15 березня 2012 року за № 19-12, готовність будинку АДРЕСА_1 складає 90% (а.с. 8).

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання та оспорювання.

За змістом частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом статті 392 Цивільного кодексу України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що в силу порушення взятих на себе зобов'язань за Договором з боку Відповідача, Позивач позбавлений можливості отримати у власність спірне нежитлове примізщення, тому суд знаходить можливим задоволити позов, оскільки Позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування своїх вимог.

Крім того, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, пов'язані із судовим розглядом справи у розмірі 3 219 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статтей 15, 16, 177, 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000»про визнання майнових прав на об'єкт нерухомого майна -з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт нерухомого майна -нежитлове приміщення загальною площею 300 кв.м., що розташоване на першому та другому поверхах житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1

Стягнути із Державного інвестиційно-будівельного госпрозрахункового підприємства «Інвестбуд-3000»(ідентифікаційний код 31171450) на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 3 219 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було проголошено у відсутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.