Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-11952/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2012 року 18:21 № 2а-11952/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Попова А.О., відповідача -Шила М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0002712208, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 серпня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс»(далі -ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0002712208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-11952/12/2670 призначено до судового розгляду на 26 вересня 2012 року.

26 вересня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Печерському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та оголошено перерву до 10 жовтня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(код ЄДРПОУ 31200821) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28 серпня 2007 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 258300). Вказане товариство розташоване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 35, кімната 505.

ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17 січня 2001 року за № 33226 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37634052 (форма № 2-Р) від 22 вересня 2003 року ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 312008226550).

До видів діяльності ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»за КВЕД відповідно до Довідки серії АБ № 509528 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування, 43.21 Електромонтажні роботи, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(код за ЄДРПОУ 31200821) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року в частині визначених постановою суду від 12.01.2011 року, за результатами якої складено акт від 11.04.2012 р. № 149/22-08/31200821.

Вказана перевірка проведена відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з метою виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 12.01.2011 року, якою задоволено подання старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»з питань дотримання податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.

В ході перевірки встановлено, що договори між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»та ТОВ «Будмонтажтехнологія»(код за ЄДРПОУ 34615843), ТОВ «ЖСК-Буд-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 34568427), ТОВ «МЧК»(код за ЄДРПОУ 30759318) не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. А тому, податкові накладні, складені вказаними контрагентами, не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення по податкового кредиту ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»суми ПДВ у розмірі 105 867, 00 грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 105 867, 00 грн., у тому числі по періодах:

- за червень 2008 року -18 099, 00 грн.;

- за липень 2008 року -25 662, 00 грн.;

- за серпень 2008 року -8 806, 00 грн.;

- за вересень 2008 року -21 478, 00 грн.;

- за жовтень 2008 року -4 125, 00 грн.;

- за листопад 2008 року -2 154, 00 грн.;

- за жовтень 2009 року -5 496, 00 грн.;

- за листопад 2009 року -16 055, 00 грн.

Зокрема, згідно висновку акту перевірки, ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»по взаємовідносинах з ТОВ «МЧК»(код за ЄДРПОУ 30759318) занизило податок на додану вартість на 21 551, 00 грн.

27 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002712208 , яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 26 939, 00грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 21 551, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -5 388, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїм рішенням від 10 липня 2012 року № 4171/10/12-114 та від 15 серпня 2012 року № 338/0/61-12/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 27 квітня 2012 року № 0002712208 звернулось до суду з позовом про визнання його незаконним та скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач також зазначає, що включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту по господарським операціях купівлі-продажу устаткування, монтажних та налагоджувальних робіт, здійснено ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»у повній відповідності до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім цього, позивач посилається на те, що чинним законодавство не вимагає від платника податків надавати в підтвердження законності формування податкового кредиту додаткових документів, крім тих, що були в наявності у податкового органу під час перевірки, а тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про те, що ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»нібито було занижено податок на додану вартість на суму 5 496, 00 грн. в жовтні 2009 року та на 16 055, 00 грн. в листопаді 2009 року є помилковими.

В своїх запереченнях, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Литон», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Законом України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Затверджена вказаним наказом форма податкової накладної передбачає наявність на податковій накладній підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент складення первинних документів)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.

Позивачем у підтвердження правомірності формування податкового кредиту надано:

- договір № 1510-09 від 15 жовтня 2009 року, укладений між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(Замовник) та ТОВ «МЧМ»(Виконавець), та додані до нього документи, а саме: договірна ціна на будівництво насосної станції сервіс-центру з обслуговування автомобілів в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, що здійснюється у 2009 році, локальний кошторис № 2-1-1 на насосну станцію сервіс-центру з обслуговування автомобілів, Акт № 1 приймання виконаних робіт за жовтень 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року від 30 жовтня 2009 року, податкова накладна від 30 жовтня 2009 року № 279;

- договір № 1210-09 від 12 жовтня 2009 року, укладений між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(Замовник) та ТОВ «МЧМ»(Виконавець), та додані до нього документи, а саме: договірна ціна на монтаж резервуару в насосній станції в сервісі обслуговування автомобілів за адресою с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, що здійснюється у 2009 році, локальний кошторис № 2-1-1 на резервуар, Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 30 жовтня 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, податкова накладна від 30.10.2009 р. № 280, банківська виписка по рахунку ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»за 05.11.2009 р.;

- договір № 0411-09 від 04 листопада 2009 року, укладений між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(Замовник) та ТОВ «МЧМ»(Виконавець), та додані до нього документи, а саме: договірна ціна на будівництво улаштування запірної арматури та трубопроводу в офісно-складському комплексі по вул. Антонова, с. Чайка, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, що здійснюється у 2009 році, локальний кошторис № 2-1-1 на улаштування запірної арматури та трубопроводу, Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 30 листопада 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року від 30 листопада 2009 року, податкова накладна від 10 листопада 2009 року № 315, банківська виписка по рахунку ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»за 10.11.2009 р.;

- договір № 0211-09 від 02 листопада 2009 року, укладений між ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»(Замовник) та ТОВ «МЧМ»(Виконавець), за умовами якого Замовник замовляє, а Виконавець бере на себе обов'язки щодо монтажу кабельних мереж в складському комплексі по вул. Антонова, с. Чайка, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, та додані до нього документи, а саме: договірна ціна на будівництво монтаж кабельних мереж в складському комплексі по вул. вул. Антонова, с. Чайка, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що здійснюється у 2009 році, локальний кошторис № 2-1-1 на прокладання кабельних мереж склад, Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 30 листопада 2009 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт від 30 листопада 2009 року, податкова накладна від 30 листопада 2009 року № 381, банківська виписка по рахунку ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»за 30.11.2009 р. та за 01.12.2009 р.;

Позивачем також надано Акт прийняття в експлуатацію систем порошкового пожежогасіння, автоматизації димовидалення, автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу від 01 червня 2011 року, Акт прийняття в експлуатацію автоматичної установки пінного пожежогасіння від 24 грудня 2010 року, Акт прийняття в експлуатацію автоматичної установки спринклерного пожежогасіння з насосною станцією від 28 грудня 2011 року.

З досліджених в судовому засіданні вказаних документів вбачається, що вони від імені ТОВ «МЧМ»підписані директором ОСОБА_3.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні СВПМ ДПІ у Житомирській області перебуває кримінальна справа № 09/079021, порушена 14.03.2011 р. відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Відповідачем у підтвердження нікчемності укладених угод надано письмові докази -постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 14.03.2011 р., протокол допиту свідка громадянина ОСОБА_3, який рахувався директором ТОВ «МЧМ», протокол допиту ОСОБА_4.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_3 від 05.02.2010 р., допитаного по обставинам реєстрації та діяльності ТОВ «МЧМ», встановлено, що з 2009 року роботи по договорам укладеним ТОВ «МЧМ»з контрагентами не виконувались, факт їх виконання допитаному не відомо, оскільки зарахування коштів та їх подальше перерахування здійснювалось іншою особою.

Згідно протоколів допиту ОСОБА_4, встановлено, що ним здійснювались послуги, метою яких було формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і ТОВ «МЧМ», для чого мав у наявності печатку даного товариства та доступ до банківських рахунків. Грошові кошти, які перераховувались від діючих підприємств-платників ПДВ на рахунки ТОВ «МЧМ»та ряду інших підприємств, а в подальшому на рахунок ТОВ «Норд Флеш»за нібито придбані товари (роботи, послуги) знімались з рахунків останнього готівкою та передавались зацікавленій особі підприємства-клієнта за винятком відсотку за надання таких послуг.

Вказані докази повністю спростовують доводи позивача про правомірність дій останнього під час формування податкового кредиту, а надані письмові докази суд вважає неналежними та недостатніми для доведення факту протиправності рішення, прийнятого відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, посадовою особою органу державної податкової служби під час проведення перевірки було правомірно використано протоколи допитів, які проведені у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ «МЧМ»та які стали підставою для формування ТОВ «Компанія «Інвестспецкомплекс»податкового кредиту за жовтень 2009 року та листопад 2009 року, підписані особою, яка заперечує факт здійснення фінансово-господарський операцій у вказаний період, а тому виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженою особою. Вказані документи не є звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

З наданих позивачем документів суду, не доведено факту виконання робіт (надання послуг) саме ТОВ «МЧМ».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «МЧМ»відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0002712208 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвестспецкомплекс»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.10.2012 р.