Рішення

від 18.10.2012 по справі 1519/2-5652/11

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №1519/2-5652/11

Провадження №2/1519/604/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді -Бобуйок І.А.,

при секретарі -Гресько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків щодо проведеного гарантійного ремонту без достатньої правової підстави, та за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс»про захист прав споживача: про стягнення неустойки за порушення прав споживача та відшкодування завданих цим збитків, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2011 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулось ТОВ «ТрансСервіс»з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків щодо проведеного гарантійного ремонту без достатньої правової підстави. В обґрунтування своїх позовних вимог товариство вказало, що 20.07.2010р. відповідач звернувся до ТОВ «ТрансСервіс»із заявою про вихід з ладу пральної машини «Саndу», 26.07.2010 р. до відповідача прибув представник позивача, та встановив несправність селектору програм, на що склав Дефектний Акт - наряд № 38447700 в якому вказано, що ця запасна частина буде заказана, в зв'язку з її фактичної відсутності у позивача, та усно проінформовано відповідача, що вона буде замінена після її надходження до позивача або він має право не чекати та звернутися до іншого авторизованого виробником («Саndу») сервісного центру. При цьому, пральна машина була залишена у відповідача з документами на неї.

21.09.2010 р. відповідач повторно звернувся до позивача з іншими скаргами на пральну машину «Саndу». 22.09.2010 р. представник позивача вдруге прибув до відповідача та встановив, що з ладу вийшли інші агрегати та механізми і для повного та всебічного діагностування пральної машини її потрібно доставити в ремонтний цех позивача, що і було зроблено 28.09.2010 р. при цьому був складений Дефектний Акт - наряд № 39369100.

Під час діагностування пральної машини у цеху позивача було встановлено, що з ладу вийшли: електричний замок, підігрівач, двигун та підшипниковий вузол, після чого нові запасні частини були заказані та оформлені у виробника, як гарантійний ремонт.

10.12.2010 р. пральну машину було повернуто відповідачу у справному стані, при цьому були замінені наступні запасні частини: селектор програм, електричний замок, підігрівач, двигун, підшипниковий вузол, та оформлено як гарантійний ремонт.

Як виявилось пізніше, відповідач експлуатував пральну машину в несправному стані в період з 20.07.2010 р. по 21.09.2010 р., після чого позивач почав з'ясовувати обґрунтованість гарантійного ремонту та заміну запасних частин згідно Дефектного Акт - наряду № 39369100.

16.12.2010 р. відповідач звернувся до позивача із заявою, щодо надання інформації про обставини здійсненого ремонту, на що отримав відповідь від позивача вих. № 1/03.01.2011 р. Однак, ця відповідь його не задовольнила і він звернувся вдруге, вих. № 2 від 17.01.2011 р. з вимогою про відшкодування йому 6 739 гривень неустойки. На що отримав відповідь, лист вих. № 27 від 10.02.2011 р. про обґрунтовану відмову у цих вимогах на підставі порушень інструкції та правил експлуатації пральної машини.

У зв'язку з тим, що відповідач умисно приховав інформацію про те що він експлуатував несправну пральну машину, 14.04.2011 р. позивач звернувся до представника виробника пральної машини «Саndу»в Україні, з питанням щодо наявності зв'язку між експлуатуванням пральної машини з несправним селектором програм та виходом з ладу електричного замку, підігрівача, двигуна та підшипникового вузла.

19.04.2011 р. позивач отримав відповідь представника виробника пральної машини «Саndу»в Україні, в якій вказано, що «вихід з ладу електричного замку, підігрівача, двигуна та підшипникового вузла є наслідком використання пральної машини з несправним селектором програм, тим самим відповідач порушив умови п. 3 та п. 5 Гарантійного сертифікату та параграфу 3.15 Інструкції з експлуатації.

На підставі вищевикладеного ТОВ «ТрансСервіс»просив суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТрансСервіс» матеріальну шкоду у розмірі 2410,68грн., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТрансСервіс»судові витрати, зокрема державне мито у розмірі 51 грн., та ІТЗ розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

06.02.2012 р. ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси позов ТОВ «ТрансСервіс»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків щодо проведеного гарантійного ремонту без достатньої правової підстави було об'єднано з позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТрансСервіс»про захист прав споживача: про стягнення неустойки за порушення прав споживача та відшкодування завданих цим збитків.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він 21.09.2009 р. придбав пральну машину «Саndу», модель CSW 105-03. Через 10 місяців експлуатації сталася поломка, і 20.07.2010 р. він звернувся до відповідача, як до сервісного центру, зазначеного у гарантійному сертифікаті, з урахуванням того, що на виріб був наданий гарантійний строк 2 роки.

Лише через 6 днів, 26.07.2010 р., прибув майстер та діагностував дефект селектора програм. При цьому він вказав, що для здійснення ремонту необхідна заміна селектора програм, який необхідно замовляти у виробника, і нібито сервісний центр здійснить замовлення. Візит майстра був оформлений актом, у якому було зазначено, що відповідач є уповноваженим сервісним центром групи «Саndу»та у графі «Виконана робота»було вказано: «Діагностика дефекту селектора, заказ з/п». Тобто вся робота відповідача полягала у тому, що було замовлено запчастину. При цьому пральну машину не забирали для здійснення ремонту.

Минуло майже 2 місяця, але запчастину не замінили. 21.09.2010 р. під час здійснення спроби включити пральну машину позивач почув сторонній шум і повторно 21.09.2010 р. звернувся до відповідача.

22.09.2010 р. прибув той же самий майстер і встановив, що є ще одна несправність (вийшов із ладу блок підшипників), та повідомив про те, що необхідний ремонт в у мовах сервісної майстерні. 28.09.2010 р. приїхали представники відповідача, забрали пральну машину і оригінал гарантійного сертифікату, а також склали ще один акт, в якому чомусь вказувалася дата звернення 27.09.2010 року. Уточнити причини невідповідності дати він не міг, оскільки не був присутній у момент складання цього акту (була присутня його дружина).

На його неодноразові дзвінки у сервіс-центр йому відповідали, що чекають запчастини від виробника.

Лише 10.12.2010 року позивачу повернули пральну машину з ремонту . Виріб працює, але згідно дефектного акту-наряду до складу ремонтних робіт не увійшов ремонт селектору програм, про необхідність проведення якого вказав майстер відповідача при складанні першого дефектного акту 26.07.2010 р.

Таким чином, для усунення несправності, яка була виявлена протягом терміну гарантійного обслуговування, знадобилося 4,5 місяців!!! При цьому більше 2 місяців: з 26.07.2010 р. до 28.09.2010 р. сервіс-центр усував несправність виробу, спираючись на результати діагностики, які згідно подальшому дефектному акту взагалі не підтвердилися!!!

Потім з 28.09.2010 р. ремонт почав здійснюватися на основі інших результатів діагностики і також тривав більше 2 місяців: до 10.12.2010 р.

Позивач вказує на те, що термін усунення недоліків зі ним не узгоджувався і тому повинен застосовуватися той термін, який встановлений законом, - 14 днів, тобто ремонт повинен був закінчитися не пізніше 10.08.2010 р.

Сім'я позивача - багатодітна та складається з 6 чоловік, у тому числі - трьох малолітніх дітей.

З 20.07.2010 р. внаслідок виходу із ладу пральної машини сім`я позивача не мала можливості прати вдома. При цьому з метою уникнення збитків вони терпляче чекали та не зверталися до третіх осіб з метою отримання послуг з прання білизни.

Після того, як минуло більше 2 місяці і 28.09.2010 р. відповідач увіз пральну машину для продовження ремонту, він сподівався, що ремонт нарешті закінчиться.

Однак, коли після цього минув майже місяць і на його дзвінки відповідач не надавав відповіді про конкретні строки закінчення ремонту, то з 23.10.2010 р. він почав користуватися послугами третіх осіб.

Внаслідок цього ОСОБА_1 поніс видатки по сплаті послуг з прання, які надала мені Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 на загальну суму 792 гривні, з яких: 23.10.2010 - 40,00 грн., 26.10.2010- 40,00 грн., 02.11.2010 -40,00 грн., 02.11.2010- 136,00 грн., 06.11.2010- 40,00 грн., 12.11.2010 - 40,00 грн., 12.11.2010 -48,00 грн., 20.11.2010 -40,00 грн., 23.11.2010 -40,00 грн., 26.11.2010 -92,00 грн., 26.11.2010 -40,00 грн., 30.11.2010 -48,00 грн., 01.12.2010 -40,00 грн., 05.12.2010 -40,00 грн., 08.12.2010 -68,00 грн.

16.12.2010р. ОСОБА_1в. звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання йому інформації щодо обставин здійснення зазначеного ремонту. 03.01.2011 р. відповідач надав йому відповідь на заяву. Так як надана відповідь не містила ніякого обґрунтування законності дії відповідача, то 17.01.2011 р. він звернувся до нього з письмовою заявою, у якій вимагав сплатити йому неустойку за порушення строків виконання ремонтних робіт. 10.02.2011 р. відповідач письмово відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його вимог.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Згідно ч. 3 тієї ж статті вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача .

Частиною 9 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачене наступне:

- При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

В цьому випадку порушення строку виконання ремонту ОСОБА_1 вважає з'явилося хоч і протизаконним, але закономірним. Такий висновок випливає з того, що при тому, що законом відведений 14-ти денний термін для здійснення ремонту з дати пред'явлення відповідної вимоги про усунення недоліків , відповідач направив свого представника до позивача лише зі спливом 6 днів (вимога мною було пред'явлена 20.07.2010р., а перший візит майстра відбувся лише 26.07.2010 р.)

Положеннями п. 28 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 11.04.2002р., передбачено, що термін виконання гарантійного ремонту узгоджується за домовленістю сторін, але не може перевищувати встановленого законодавством. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін виконавець виплачує споживачеві неустойку в розмірі 1 відсотка вартості товару.

Відповідно до п. 35 вказаного Порядку закінченням терміну гарантійного ремонту вважається дата одержання споживачем товару з ремонту, про що вноситься відмітка до гарантійного талона. До гарантійного талона вноситься відмітка про продовження гарантійного терміну експлуатації, яка скріплюється печаткою виконавця.

Розмір неустойки, який необхідно виплатити ТОВ «ТрансСервіс», ОСОБА_1, вважає повинен становити 6 738,96 грн.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив суд, стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс»(ідентифікаційний код 25030485) на його користь грошові кошти на загальну суму 7 530,96 грн., з яких: неустойка на суму 6 738,96 грн.; відшкодування збитків на суму 792 грн.; я також стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс»- (ідентифікаційний код 25030485) на його користь судові витрати, що понесені ним по справі, зокрема витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму 120 (сто двадцять) гривень

Представник ТОВ «ТрансСервіс»в судовому засіданні свій позов підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, а у позові ТОВ «ТрансСервіс»просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши всі матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позов ТОВ «ТрансСервіс»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків щодо проведеного гарантійного ремонту без достатньої правової підстави, а у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ТрансСервіс»про захист прав споживача: про стягнення неустойки за порушення прав споживача та відшкодування завданих цим збитків - відмовити з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що 21.09.2009 р. ОСОБА_1 придбав пральну машину Саndу модель CSW 105-03. Через 10 місяців експлуатації сталася поломка, і 20.07.2010 р. він звернувся до відповідача, як до сервісного центру, зазначеного у гарантійному сертифікату, з урахуванням того, що на виріб був наданий гарантійний строк 2 роки.

26.07.2010 р. до ОСОБА_1 прибув представник ТОВ «ТрансСервіс», та встановив несправність селектору програм, на що склав Дефектний Акт - наряд № 38447700 в якому вказано, що ця запасна частина буде заказана, в зв'язку з її фактичної відсутності у позивача, та усно проінформовано ОСОБА_1, що вона буде замінена після її надходження до ТОВ «ТрансСервіс»або він має право не чекати та звернутися до іншого авторизованого виробником (Саndу) сервісного центру. При цьому, пральна машина була залишена у ОСОБА_1 з документами на неї.

21.09.2010 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до ТОВ «ТрансСервіс» з іншими скаргами на пральну машину Саndу. 22.09.2010 р. представник ТОВ «ТрансСервіс» вдруге прибув до ОСОБА_1 та встановив, що з ладу вийшли інші агрегати та механізми і для повного та всебічного діагностування пральної машини її потрібно доставити в ремонтний цех ТОВ «ТрансСервіс», що і було зроблено 28.09.2010 р. при цьому був складений Дефектний Акт - наряд № 39369100.

Відповідно до копії видаткової накладної № РН-2209-01 від 22.09.2010 р. до ТОВ «ТрансСервіс» надійшла запчастина селектор програм.

Під час діагностування пральної машини у цеху ТОВ «ТрансСервіс» було встановлено, що з ладу вийшли: електричний замок, підігрівач, двигун та підшипниковий вузол, після чого нові запасні частини були заказані та оформлені у виробника, як гарантійний ремонт.

10.12.2010 р. пральну машину було повернуто відповідачу у справному стані, при цьому були замінені наступні запасні частини: селектор програм, електричний замок, підігрівач, двигун, підшипниковий вузол, та оформлено як гарантійний ремонт.

Також у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4, який пояснив суду що акт від 20.07.2010 р. склав він де виявив поломку дефект селектору програм, однак запасної частини не було, тому машинку було залишено у ОСОБА_1 вдома, та селектор програм був поміняний у 20-х числах вересня 2010 р. коли пральна машинка ОСОБА_1 по другому акту було доставлена до сервісного центру щодо її ремонту, ОСОБА_5 пояснив, що акт від 27.09.2010 р. склав він, яким було встановлено поломка електричного замка, підігрівача, двигуна та підшипникового вузла.

Відповідно до листа ОСОБА_1 вих. № 28 від 16.12.2010 р. адресованого ТОВ «ТрансСервіс»та начальнику управління у справах споживачі в Одеській області зазначив, що оскільки запасної частини не було і ремонт ну був зроблений протягом місяця ОСОБА_1 був змушений експлуатувати пральну машинку, незважаючи на її стан (як і раніше, вмикалась лише одна програма). При цьому ОСОБА_1 звернув увагу, що під час роботи пральної машинки був чути сторонній шум та повторно 21.09.2010 р. звернувся до ТОВ «ТрансСервіс».

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 приховав інформацію про те що він експлуатував несправну пральну машину, 14.04.2011 р. ТОВ «ТрансСервіс»звернувся до представника виробника пральної машини Саndу в Україні, з питанням щодо наявності зв'язку між експлуатуванням пральної машини з несправним селектором програм та виходом з лади електричного замку, підігрівачу, двигуну та підшипникового вузла.

19.04.2011 р. за вих. № 1 ТОВ «ТрансСервіс»отримав відповідь представника виробника пральної машини Саndу в Україні (Candy Hoover Group Ltd.), в якій вказано, «що є причинно-слідчий зв'язок між використанням пральної машини з несправним селектором програм і виходом з ладу електричного замка, підігрівача, двигуна та підшипникового вузла, оскільки несправність селектору програм тягне за собою порушення циклів виконання програм виробу, що в свою чергу призводить до подальшого виходу з ладу виконавчих механічних і електричних вузлів виробу. Експлуатація виробу з несправним селектором програм виробником не передбачена. Гарантія на запасні частини, які вишли з ладу з причин використання пральної машинки в несправному стані (з несправним селектором програм) не розповсюджується, так як це порушує вимоги інструкції по експлуатації : «Якщо машина працює неправильно чи вийшла з ладу, виключіть машину, перекрийте подачу води і не користуйтесь нею. Порушення вищевказаних вимог піддає ризику безпеку машини». Тим самим відповідач порушив умови п. 3 та п. 5 Гарантійного сертифікату та параграфу 3, 15 Інструкції з експлуатації.

П. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 р. передбачено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Крім цього абз. 2 п. 18 Постанови КМУ № 506 від 11 квітня 2002 р. «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» передбачено, що: «У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування».

Отже, враховуючи відповідь представника виробника пральної машини Саndу в Україні, згідно якої ОСОБА_1 порушив умови п. 3 та п. 5 Гарантійного сертифікату та параграф 15 Інструкції з експлуатації, використовував пральну машину в несправному стані, що призвело до виходу з ладу інших вузлів та агрегатів, умисно приховав це факт ї намагався отримати відшкодування неустойки. Наявність порушень Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991р. та Постанови КМУ № 506 від 11 квітня 2002 р. «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», та вищенаведених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 отримав послугу щодо гарантійної (безоплатної) заміни запасних частих, які вишли з ладу з його вини, а також безоплатного діагностування та робіт по заміні запасних частин пральної машини Саndу, без належних на те правових підстав, тим самим причинив матеріальну шкоду ТОВ «ТрансСервіс»у розмірі 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 68 коп.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ТрансСервіс»задоволені, суд вважає за необхідне стягнути держмито та ІТЗ з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТрансСервіс».

Керуючись ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», Постанова КМУ № 506 від 11 квітня 2002 р. «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів», ст.ст. 16, 1166, 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс»до ОСОБА_1 про відшкодування збитків щодо проведеного гарантійного ремонту без достатньої правової підстави -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс»матеріальну шкоду у розмірі 2410,68 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень 68 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс»державне мито у розмірі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) та інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень).

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансСервіс»про захист прав споживача: про стягнення неустойки за порушення прав споживача та відшкодування завданих цим збитків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок