Постанова

від 04.11.2008 по справі б15/24/49/03

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 04 листопада 2008 р.                                                                                   

№

Б15/24/49/03 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого:

Короткевича

О.Є.

суддів:

Продаєвич  Л. В., Хандуріна М.І.

розглянувши  матеріали  касаційної скарги

Ліквідатора  Орендного підприємства

"Геологорозвідник" Вернигори В. П.

на

постанову

Дніпропетровського

апеляційного господарського суду  від

17.07.2008 року

у

справі

№

Б15/24/49/03  

за

заявою

Прокурора

Тернівського району в інтересах держави в особі Північної міжрайонної

державної податкової інспекції м. Кривий Ріг 

до

Орендного

підприємства "Геологорозвідник"

про

Банкрутство

В

засіданні взяли участь представники

- від

скаржника

Вернигора

В. П. пасп. Серії НОМЕР_1 , від 26.05.1998 року, Міцна Н. Д. дов. в справі

- від

заявника

Не

з'явився

- від

боржника

Не

з'явився 

В С Т А Н О В И В:

07.03.2003

року господарським судом Дніпропетровської області за заявою Прокурора

Тернівського району в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної

податкової інспекції м. Кривий Ріг порушено провадження у справі №Б15/24/49/03

про банкрутство орендного підприємства “Геологорозвідник”.

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області 03.04.2003  року введена процедура розпорядження майном

боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Вернигору

Володимира Петровича (т.1 а.с.47).

29.05.2003

року в газеті “Голос України” опубліковано 

оголошення про порушення 

провадження у справі про банкрутство Орендного підприємства

“Геологорозвідник”  (т.1 а.с.52).

06.11.2003

року за результатами підготовчого судового засідання господарський суд

Дніпропетровської області затвердив реєстр вимог кредиторів Орендного

підприємства “Геологорозвідник” (т.1 а.с.66).

Постановою

господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2003 року Орендне

підприємство “Геологорозвідник” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну

процедура до 25.11.2004 року, 

ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Вернигору В.П.

(т.1 а.с.83). Строк здійснення ліквідаційної процедури неодноразово судом

продовжувався.

До

господарського суду Дніпропетровської області від працівників ОП

“Геологорозвідник” гр. ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. надійшла скарга на дії

ліквідатора орендного підприємства “Геологорозвідник”.

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008  року (суддя Петренко Н.Е.)  скаргу задоволено частково, зобов'язано

ліквідатора ОП “Геологорозвідник” виплатити працівникам боржника заборгованість

по заробітній платі за три місяці роботи, що передують порушенню справи про

банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до

порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дня

щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право

на які виникло протягом двох років відпрацьованих до порушення справи  про банкрутство чи припинення трудових

відносин, і також іншим кредиторам пропорційно сумі вимог, що належать кожному

кредиторові першої черги. Решта вимог скарги судом відхилена.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції 

ліквідатор орендного підприємства “Геологорозвідник”  звернувся з апеляційної скаргою на ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008 року до суду

апеляційної інстанції.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року ухвалу

господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008  року  у

справі №Б15/24/49/03 залишено без змін, а апеляційну скаргу ліквідатора  - без задоволення.

 Ліквідатор орендного підприємства

“Геологорозвідник” не погоджуючись з винесеним судовим рішенням суду

апеляційної інстанції звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 17.07.2008 року у справі №Б15/24/49/03 скасувати, а

також просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області

від 07.02.2008 року в частині зобов'язання ліквідатора орендного підприємства

“Геологорозвідник” виплатити працівникам орендного підприємства

“Геологорозвідник”  заборгованість із

заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про

банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до

порушення зазначеної справи, грошової 

компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової

відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох

років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення

трудових відносин, а також іншим кредиторам пропорційно сумі вимог, що належать

кожному кредитору 1 черги,з мотивів зазначених в касаційній скарзі.

 Вищий господарський суд України ухвалою від

03.10.2008 року прийняв касаційну скаргу ліквідатора орендного підприємства

“Геологорозвідник” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 17.07.2008 року до провадження та призначив касаційну скаргу до

розгляду.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу, додані

до неї матеріали, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин,

проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм

матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню виходячи з наступного.

Згідно

зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від

29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення ”, рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають  застосуванню до даних

правовідносин.

Ухвала

господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008  року мотивована тим, що кошти від продажу

майна банкрута були  отримані після

внесення зміни до ст. 31 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його  банкрутом” -у 2007 році,

тому розподілятися повинні відповідно до вказаної статті з внесеними до неї

22.06.2005 року змінами;-         

ліквідаційна процедура триває, усі розрахунки з кредиторами не

проведені, банкрут є власником 6 одиниць автотранспорту, згідно з ч.1 ст.  32 Закону після завершення усіх розрахунків з

кредиторами ліквідатор  подає до суду

ліквідаційний баланс;-          вимоги

скарги щодо припинення повноважень 

ліквідатора Вернигори В.П. суперечать ч.8 ст. 16 Закону про банкрутство,

тому що комітет  кредиторів приймає

рішення про припинення повноважень ліквідатора;-          клопотання  ліквідатора в частині затвердження понесених

ним витрат в сумі 52158, 90 грн. задоволенню не підлягає, оскільки жодні

документи на підтвердження цих витрат у матеріалах справи відсутні, комітет

кредиторів не затвердив розмір витрат ліквідатора.

Згідно

ч.1 п.2 ст. 31 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” (далі Закон) вимоги, що виникли із зобов'язань  банкрута перед працівниками підприємства

банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до

статутного фонду підприємства) задовольнялися у другу чергу.

З

внесенням змін до ч.1 ст. 31 Закону вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута

перед працівниками підприємства -банкрута розподілилися на дві черги -першу

(ч.1 п ”б” ст. 31 Закону) та другу (ч.2 ст. 31 Закону).

Згідно

уточненому ліквідатором реєстру, станом на 22.08.2007 року, розмір вимог щодо

виплати із заборгованості заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню

справи про банкрутство, тобто віднесених до першої черги задоволення становить

25  635 грн. 82 коп. (т.3 а.с.13-14)

Відповідно

ст. 15 Закону за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в

якій  зазначається  розмір 

визнаних  судом вимог

кредиторів,  які включаються

розпорядником майна до реєстру 

вимог  кредиторів,  та 

призначається дата проведення зборів кредиторів.     Реєстр вимог  кредиторів 

повинен  включати усі визнані

судом вимоги кредиторів.

Ухвалою

від 06.11.2003 року за результатами попереднього судового засідання

господарський суд встановив загальну суму реєстру вимог кредиторів Орендного

підприємства “Геологорозвідник”, яка складала 216 405 грн. 85 коп. (т.1

а.с.66).

Станом

на час введення процедури ліквідації, реалізації майна банкрута загальний

розмір визнаних судом вимог не змінився.

Стаття

31 Закону, яка встановлює  черговість

задоволення вимог кредиторів міститься в розділі III “Ліквідаційна процедура”

Закону про банкрутство, а тому регулює питання які виникають в ході

ліквідаційної процедури.

Вказана

норма Закону встановлює порядок задоволення вимог кредиторів коштами,

одержаними від продажу майна банкрута саме у ліквідаційній процедурі.

Основна

частина коштів від продажу майна банкрута 46 546, 07 грн. була отримана саме у

2007 році

Отже

колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і вважає, що

розподілятися частка коштів отримана від продажу майна боржника повинна з

врахуванням положень ч.1 п”б” ст. 31 Закону зі змінами внесеними Законом України

від 31.05.2005 року №2597-IV, тому висновок попередніх інстанції, що вимоги

кредиторів ОП

“Геологорозвідник”

щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що

передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у

разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, підлягають

задоволенню у першу чергу.

З

огляду на викладене, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від

07.02.2008 року в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству,

підстави для її скасування відсутні.

Відповідно

до вимог ст.111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові

рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального

і процесуального права (ч.1). Касаційна інстанція не має права встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або

постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

За

таких обставин колегія вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 17.07.2008 року відповідає вимогам норм

господарського-процесуального законодавства, підстав для її скасування не

вбачається

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Касаційну скаргу Ліквідатора  Орендного підприємства

"Геологорозвідник" Вернигори В. П. на постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року у справі №

Б15/24/49/03  залишити без задоволення.

2.          Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 17.07.2008 року у справі № Б15/24/49/03

залишити без змін.

3.          Матеріали справу № Б15/24/49/03

направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий

О.Є.

Короткевич  

судді:

Л. В.

Продаєвич

 М. І. Хандурін