11.07.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/2190/1973/2012р. Головуючий в І інстанції: Склярська І.В. Категорія: 5 Доповідач: Ігнатенко П.Я. УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року липня місяця 11 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
при секретарі Прохоровій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання права власності, виключення з акту опису та арешту майна , зняття арешту,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2008 року про стягнення 289667,00 грн., описано майно та складено акт опису й арешту. Вказане майно було набуто ОСОБА_4 в період шлюбу , який був укладений 07.05.1977 року. В зв'язку з чим просила визнати за нею право власності на 1/2 частини сумісно нажитого майна, що складається з нежитлових будівель: адміністративно-виробничого цеху (Літ.А.) загальною площею 879,6 кв.м., площею забудови 1112,2 кв.м., виробничого цеху з прибудовою (Літ.Б) загальною площею 349,4 кв.м., площею забудови 259,2 кв.м., складу-битовки (Літ.В) загальною площею 69,5 кв.м., площею забудови 41,0 кв.м., складу-сушарки (Літ.Г) загальною площею 130,4 кв.м., площею забудови 160,0 кв.м., котельні (Літ.Д) загальною площею 19,8 кв.м., площею забудови 23,0 кв.м., складу (Літ.Ж) загальною площею 25,9 кв.м., площею забудови 32,0 кв.м., сторожки (Літ.З) загальною площею 23,9 кв.м., площею забудови 23,0 кв.м., навісу (Літ.І) площею забудови 36,9 кв.м., теплиці (Літ.К) площею забудови 49,5 кв.м., гаражів (Літ.Е) загальною площею 274,8 кв.м., площею забудови 314,0 кв.м., воріт (№1,2,3) загальною площею 32,4 кв.м., огорожі (№7) загальною площею 285,9 кв.м., огорожі (№4) загальною площею 48,6 кв.м., мостіння (Літ.І) загальною площею 4881 кв.м., навісу (Літ.Л) площею забудови 130,2 кв.м., огорожі (№5) загальною площею 11,0 кв.м., огорожі (№6) загальною площею 43,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці, загальною площею 0,8543 га, цільове призначення якої (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку): під виробничою базою, кадастровий номер 6510136900:18:001:0004;
-виключити з акту опису та арешту, складеного державним виконавцем ВДВС Суворовським РУЮ м. Херсона Златовим Д.О. від 30.06.2011 року 1/2 частини зазначених вище нежитлових будівель та зняти з них арешт;
-визнати за нею право власності на 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0, 8543 га, цільове призначення якої згідно державного акту на право власності на земельну ділянку) під виробничою базою, кадастровий номер 6510136900:18.001:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;
-виключити з акту опису та арешту, складеного державним виконавцем від 30.06.2011року 1/2 частини зазначеної земельної ділянки та зняти арешт;
мотивуючи свої вимоги наявністю у неї в силу норм Сімейного Кодексу України , як у дружини та в силу норм ЦК України права власності на майно, а також з урахуванням того, що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі, але державний виконавець не звертався до суду з поданням про визначення частки її чоловіка в спільному майні, а тому її право власності є порушеним.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 04 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріально та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до положень статей 57,61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів з цієї діяльності.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»вказує на те, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконання судового рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2008 року про стягнення 289667,00 грн., в межах відкритого виконавчого провадження державним виконавцем Златовим Д.О. описано майно приватного підприємця ОСОБА_4 та складено акт опису й арешту від 30.06.2011 року (а.с.9-10). Зазначені в акті об'єкти належать на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_4 та використовуються ним в ході підприємницької діяльності.
Так, на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1995 року ОСОБА_4 придбано службові приміщення загальною площею 902,1 кв.м., які були в ході його господарської діяльності приватного підприємця реконструйовані і добудовані. Внаслідок чого на підставі рішень господарського суду Херсонської області від 18.09.2006 року і від 20.02.2007 року у відповідача ОСОБА_4, як приватного підприємця, виникло право власності на нежитлові будівлі: адміністративно-виробничого цеху і ганку (Літ.А.) загальною площею 1112,2 кв.м., виробничого цеху (Літ.Б) площею 229,7 кв.м., з прибудовою (літ. «б») площею 29,5 кв.м., складу-битовки (Літ.В) площею 41 кв.м., складу-сушарки (Літ.Г) площею 160,0 кв.м., котельні (Літ.Д) площею 23,0 кв.м., складу (Літ.Ж) площею 32,0 кв.м., сторожки зі сходинками (Літ.З) площею 23,0 кв.м., навісу (Літ.І) площею 36,4 кв.м., теплиці (Літ.К) площею 49,5 кв.м., гаражів (Літ.Е) площею 314,0 кв.м., навісу (Літ.Л) площею 130,2 кв.м., воріт (№1,2,3) загальною площею 32,4 кв.м., огорожі (№7) площею 36 кв.м., огорожі (№4) площею 48,0 кв.м., огорожі (№5) загальною площею 11,0 кв.м., огорожі (№6) загальною площею 43,5 кв.м., мостіння асфальтне площею 4881 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-17).
Вказані рішення господарського суду позивачкою ОСОБА_3 не оспорені та не скасовані.
Окрім того, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, на 1\2 частину якої претендує позивачка, також належить на праві власності ОСОБА_4 , як приватному підприємцю та має цільове призначення: під виробничою базою, що підтверджується державним актом на землю від 06.10.2005 року (а.с.41).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначене в оспореному акті опису і арешту майно не є об'єктом спільної власності подружжя, а тому відсутні підстави для визнання права власності на 1\2 його частину за позивачкою ОСОБА_3 та, як наслідок, виключення майна з акту і зняття арешту.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення.
Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, в межах заявлених позовних вимог дійшов обґрунтованого висновку про відмову у їх задоволенні.
Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а перевірені доводи апелянта висновків суду не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи викладене та згідно вимог ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3,- відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 травня 2012 року,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2012 |
Оприлюднено | 30.10.2012 |
Номер документу | 26810588 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Херсонської області
Ігнатенко П. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні