Рішення

від 04.11.2008 по справі 23/80-08-3030

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2008 р.

Справа  № 23/80-08-3030

За позовом:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК” 

про стягнення

3945,53 грн.

Суддя                                                                                           

Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від

відповідача:  Яровой Д.І. за

довіреністю № Юр-24-08/08 від 24.08.2008 р.

Суть спору: про стягнення 3945,53  грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК”  про стягнення 3945,53 грн.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 07.08.2008 року порушено провадження по справі №

23/80-08-3030. 

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 06.10.2008 року строк розгляду справи було продовжено до

05.11.2008 року.         

Відповідач у судовому засіданні

27.08.2008 року надав до суду відзив на позов відповідно до якого просить в

задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач 11.09.2008р. до канцелярії

господарського суду Одеської області надав заяву про уточнення позовних вимог,

відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі

2300 грн., витрати за надання юридичних послуг в розмірі 1500 грн., 3% річних у

розмірі 19,47 грн., суму індексу інфляції в розмірі 119,60 грн. та судові

витрати.

Відповідач у судовому засіданні

27.10.2008 року надав додаткові пояснення, відповідно до якого просить в

задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач у судовому засіданні

04.11.2008 року надав до суду відзив на позов, відповідно до якого пояснив що

позовні вимоги визнає частково на суму заборгованості в розмірі 2300 грн., в

задоволенні вимог, щодо стягнення юридичних послуг, 3% річних, суми індексу інфляції

та судових витрат просить відмовити.

Розглянув матеріали справи, суд

встановив:

Між Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК” був укладений

договір на перевозку вантажів автомобільним автотранспортом від 21.03.2008

року.

Відповідно до умов п. 1 вказаного

договору позивач зобов'язується здійснити перевезення вантажу по маршруту: м.

Київ - м. Дніпропетровськ, об'ємом 86 м. куб, до 20 тонн.

          Відповідно до п. 2 договору дата та

час подачі автотранспорту 21.03.2008р.

          Відповідно до п. 5 договору дата та

час відвантаження 22.03.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи,

на виконання своїх зобов'язань за договором позивач перевіз відповідачу

продукцію, що підтверджується копією товарно-транспортної   накладної: № 1018347/6 від 21 травня 2008р.,

яка знаходиться у матеріалах справи, але відповідач не розрахувався за отримані

послуги. У відзиві на позов який надано 04.11.2008р.,  основного боргу відповідач визнає.

У відповідності зі ст. 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню 2300 грн.

Позивач 11.09.2008р. до канцелярії

господарського суду Одеської області надав заяву про уточнення позовних вимог,

відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача також суму витрат за

надання юридичних послуг в розмірі 1500 грн., 3% річних у розмірі 19,47 грн.,

суму індексу інфляції в розмірі 119,60 грн. та судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні

04.11.2008 року надав до суду відзив на позов, відповідно до якого також

пояснив, що в задоволенні вимог, що до стягнення юридичних послуг, 3% річних,

суми індексу інфляції та судових витрат просить відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 3%

річних та індексу інфляції, слід вказати наступне.

Договором укладеним між позивачем

та відповідачем від 21.03.2008р. не визначено порядок та строки розрахунків

тому, позивача неодноразово було зобов'язано обґрунтувати нарахування 3% річних

та інфляційних витрат відповідно до чинного законодавств, але на час винесення

рішення відповідач не надав обґрунтованого нарахування інфляційних витрат та 3

% річних належним чином відповідно до діючого законодавства. Тому заявлені

вимоги про  стягнення 3 % річних, та

індексу інфляції підлягають залишенню без розгляду, оскільки не були

обґрунтовані належним чином. 

Відповідно до інформаційного лита

Вищого господарського суду України від               11.04.2005 N 01-8/344 «Про деякі

питання практики застосування норм          

Господарського процесуального кодексу України,  порушені у доповідних записках про роботу

господарських судів у 2004 році»(зі змінами) -господарський суд у розгляді   справи не зобов'язаний здійснювати

"перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум  штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду

на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за

результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК

стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх

обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і

правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх

обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до

закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку

необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання

ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов

(в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5

частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній

частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

На підставі викладеного порядку п.

5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги в

частині стягнення 3% річних у сумі 19,47 грн. та індексу інфляції в сумі 119,60

грн. підлягають залишенню без розгляду.

Вимоги позивача щодо відшкодування

витрат на оплату юридичних послуг в сумі 1500 грн., підлягають залишенню без

розгляду, оскільки не були обґрунтовані належним чином,  при цьому господарський суд виходить з

наступного.

Як встановлено матеріалами справи,

27.07.2008р. між ПП «Юридичне бюро «Феміда», в особі директора Мезенко Олени

Юріївни, діючого на підставі статуту підприємства, названого в подальшому

«Виконавець», з одної сторони та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, діючого

на підставі свідоцтва в подальшому «Замовник», був укладений договір, за

умовами якого:

У п. 1.1 «Замовник»доручає, а

«Виконавець»,  зобов'язується у порядку

та на умовах, визнаних дійсним договором, надати «Замовнику»консультаційні

умови та юридичну допомогу  в підготуванні

позовної заяви про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат з

Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК”  та представництво інтересів «Замовника»в суді

першої інстанції в межах, зазначених в п. 2.1. дійсного договору.

У п. 2.1. «Виконавець»зобов'язаний:

надати наступні види послуг:

П. 2.1.1 підготувати позовну заяву

про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат з Товариства з

обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК”.

П. 2.1.2 Здійснити представництво в

суді першої інстанції (Господарському суді Одеської області) по справі про

стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат з Товариства з

обмеженою відповідальністю “ПІВДЕНЬТРАК”.

28.07.2008р. між Фізичною особою

підприємцем ОСОБА_1, діючого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, в

подальшому «Замовник», з одної сторони та ПП ОСОБА_2, діючого на підставі

свідоцтва, названого в подальшому «Виконавець», був укладений договір, за

умовами якого:

У п. 1.1 «Замовник»доручає, а

«Виконавець»,  зобов'язується у порядку

та на умовах, визнаних дійсним договором, надати «Замовнику»юридичні послуги в

межах, зазначених в п. 2.1. дійсного договору.

У п. 2.1. «Виконавець»зобов'язаний:

надати наступні види послуг:

П. 2.1.1 підготувати позовну заяву

до господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості та

штрафних санкцій по договору транспортних перевезень від 21.03.2008р.

П. 2.1.2 Представляти інтереси

«Замовника» в судових засіданнях в Господарському суді Одеської області про

стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору транспортних

перевезень від 21.03.2008р..

Між тим, під час розгляду даної

справи у господарському суді, ні позивач ні його представник не були присутні в

жодному судовому засіданні. Суд зобов'язав позивача по справі №23/80-08-3030

виправити недоліки уточнити позовні вимоги з урахуванням перерахованих грошових

коштів відповідачем; обґрунтований розрахунок суми індексу інфляції та 3%

річних відповідно до чинного законодавства; обґрунтувати суму  витрат за надання юридичних послуг; оригінал

товарно-транспортної накладної та належним чином засвідчену копію № 1018347/6

від 21.03.2008р.; дорожній лист; подорожній лист вантажного автомобіля;

товарно-транспортну документацію; акт звірки станом на липень 2008р.; письмові

пояснення стосовно п. 9 договору відносно софту після отримання документів, а

саме роз`яснити порядок розрахунку.

Однак, ні позивач ні представник

позивача у судове засідання 04.11.2008р. не з'явились, про причину неявки до

суду не повідомили, проте, представником позивача вказані недоліки виправлені

не були та вимоги суду не виконані.

Позивача неодноразово суд

зобов'язував обґрунтувати вимоги стосовно витрат на юридичні послуги, цю вимогу

не було виконано, не доведено одержання юридичних послуг.

Відповідно ст. 44 ГПК України

передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за

послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України

"Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб,

які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону

України "Про адвокатуру”, яка визначає, що адвокатом може бути громадянин

України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або

помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу

адвоката України. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи   підлягають сплаті, якщо вони сплачені

адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується

відповідними фінансовими документами.

Стаття 33 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони доводити ті обставини, на які

вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32

Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального

кодексу України кожна сторона повинна 

довести  ті  обставини, 

на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

В процесі розгляду справи

відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів

які б спростували позовні вимоги позивача в частині основного боргу.

За таких обставин, приймаючи до

уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх

сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині

основного боргу та такими що підлягають частковому задоволенню на суму 2300

грн., з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49

Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, п.

5 ст. 81, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого

акціонерного товариства “Сілікат” (65031, м. Одеса,  вул. Ленінградське шосе, 5а; р/р

26005660588760 в ОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Одеса, МФО 328016, код 05518658) на

користь Кооперативу “Автомобіліст” (67806, Одеська область, Овідіопольський

район, смт Авангард, 22/33; р/р 26007135311 в ВАТ «МТБ»м. Іллічівськ, МФО

388498, код 20981260) суму боргу 2300 (дві тисячі триста) грн., витрати по

сплаті державного мита в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 78 коп.

3. Вимогу в частині стягнення 3%

річних 19,47 грн. залишити без розгляду.

4. Вимогу в частині стягнення

інфляції на суму 119,60 грн. залишити без розгляду.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК

України.

Рішення господарського суду набирає

законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України,

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Степанова

Л.В.