Рішення

від 03.11.2008 по справі 17/112-08-3599

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2008 р.

Справа  № 17/112-08-3599

за позовом:

Роздільнянського міського споживчого товариства;

до 

відповідача: Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1;

про розірвання договору оренди та стягнення 5720,87 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а

в н и к и :

від

позивача: Слюсар О.В. -на підставі довіреності від 23.09.2008р.;

від

відповідача:  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач звернувся до суду з позовом в якому просить

стягнути з відповідача по справі заборгованість з орендної плати у розмірі 4400

грн., заборгованість за отримані залишки товарно-матеріальних цінностей в сумі

921 грн., пені -341,06 грн. та 3% річних у розмірі 58,81 грн.

Відповідач в засідання суду не

з'явився, хоча про час та місце судових засідань його було повідомлено належним

чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових

відправлень, які наявні в матеріалах справи, відзив на позов не надав, у

зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.

75 ГПК України.

Розглядом

матеріалів справи встановлено:

01.08.2006р. між Роздільнянським

міським споживчим товариством (надалі позивач) та фізичною особою -підприємцем

ОСОБА_1(надалі відповідач), укладено договір здачі в операційну оренду основних

засобів, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в

оренду будівлю магазину „Хозтовари”, загальною площею 30 кв.м., що знаходиться

за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Єгорівка, з метою

здійснення відповідачем роздрібної торгівлі продовольчими товарами.

У відповідності до п. 3.1

укладеного між сторонами справі договору, орендна плата визначається у розмірі

400 грн. за місяць з урахуванням ПДВ та щомісячним перерахунком орендної плати

на індекс інфляції за даними Держкомстату України.

Пунктом 4.1.2 зазначеного договору

встановлено, „відповідач зобов'язався своєчасно, не пізніше 20-го числа

поточного місяця і в повному обсязі сплачувати позивачу орендну плату за

поточний місяць ...”.

Відповідно до п. 6.1 Договору

встановлено, що укладений договір діє до 01.07.2007р., а щодо обов'язків по

розрахунках у разі невиконання їх відповідачем та по завданих збитках позивачу

до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків. Оскільки позивач та

відповідач ні до закінчення строку договору, ні після закінчення строку на який

його було укладено не звернулися з заявою про відсутність наміру продовжити

договір, то зазначений договір було продовжено на підставі ст. 764 ЦК України,

на той самий строк на який його було укладено, тобто до 01.07.2008р.

Позивач взяті на себе по укладеному

договору зобов'язання виконав у повному обсязі, однак відповідач в свою чергу

умови укладеного договору виконував не належним чином, у зв'язку з чим у нього

виникла заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2007р. по

01.04.2008р., яка становить 4400 грн.

У зв'язку з систематичним

порушенням відповідачем умов договору, позивачем на його адресу було направлено

письмову претензію від 23.03.2008р. вих.№14, з вимогою погасити заборгованість

з орендної плати.

Відповідач вказану претензію

отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового

відправлення, яке наявне в матеріалах справи, однак вимоги викладені в ній не

виконав та заборгованість з орендної плати не погасив. 

Внаслідок порушення відповідачем

грошових зобов'язань, позивачем на підставі п.5.1.1  нарахована пеня, яка згідно приведеного

позивачем розрахунку становить 341,06 грн. Крім цього позивачем на підставі ст.

625 ЦК України за користування чужими грошовими коштами нараховані відповідачу 3%

річних від простроченої суми, які згідно представленого розрахунку становлять

58,81 грн.

Зазначені обставини спонукали

позивача звернутися до господарського суду Одеської області з заявою про

стягнення 5720,87 грн., з яких: 4400 грн. -заборгованості з орендної плати; 921

грн. -заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності, 341,06 грн.

-пені та 58,81 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 28.08.2008р. порушено провадження у справі №17/112-08-3599

за позовом Роздільнянського міського споживчого товариства до фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5720,87 грн.

У ході розгляду справи у суді

представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог

(від 14.10.2008р. вхід.№20784), в яких доповнив позовні вимоги, вимогою про

розірвання договору операційної оренди основних засобів від 01.08.2006р.,

укладеного між Роздільнянським МСТ та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали справи,

документи додані у ході розгляду справи, заслухавши пояснення представника

позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Роздільнянського міського

споживчого товариства підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України

цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних

прав та обовЧязків  є договори

та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид

правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на

виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні 

права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 ЦК

України договір укладений між сторонами по справі, як  цивільно-правовий   правочин 

є правомірним  на час розгляду

справи, оскільки  його недійсність прямо

не встановлена законом, та  він не

визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором  мають 

виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України №

435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Дослідивши умови укладеного між

сторонами по справі договору, суд дійшов висновку, що зазначений договір по

своїй юридичній природі являється договором оренди та до спірних правовідносин,

які виникла при виконанні договірних зобов'язань слід застосувати вимоги Глави

58 Цивільного кодексу України.

У 

відповідності до вимог п. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму

(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у

користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 762 ЦК

України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься

щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Розглядом матеріалів справи

встановлено, що у відповідачем на протязі дії договору систематично

порушувалися умови договору в частині оплати орендної плати, у зв'язку з чим у

відповідача виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 4400 грн., яка

відповідачем станом на час розгляду справи у суді не погашена. Таким чином, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної

плати обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами у зв'язку з чим

підлягають задоволенню.

Так пунктом 5.1.1 укладеного

договору встановлено, що за порушення строку перерахування коштів, встановлених

п. 4.1.2, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від

суми боргу за кожний день прострочення.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК

України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного

виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, позовні

вимоги стосовно нарахування відповідачу пені за порушення грошових зобов'язань

на підставі п. 5.1.1 укладеного договору та ст. 549 ЦК України, також

ґрунтуються на умовах договору та вимогах діючого законодавства у зв'язку з чим

з відповідача на користь позивача за порушення грошових зобов'язань слід

стягнути пеню у розмірі 341,06 грн.

При цьому вимогами п. 2 ст. 625 ЦК

України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи положення п. 2

ст.625 ЦК України, суд доходить до висновку щодо правомірності стягнення з

відповідача нарахованих йому 3% річних, які відповідно до приведеного позивачем

розрахунку становлять 58,81 грн.

У відповідності до вимог п.2 ст.

651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на

вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та

в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною

договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою

позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

При цьому, у відповідності до вимог

п. 2 ст. 773 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору та

стягнення збитків у випадку, якщо наймач користується річчю з порушенням умов

договору найму.

Відповідно до вимог ст.188 ГК

України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не

допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Таким чином, проаналізувавши діюче

законодавство в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що

відповідачем були суттєво порушені умови укладеного договору оренди ,  тому уточненні позовні вимоги

Роздільнянського міського споживчого товариства 

стосовно розірвання договору здачі в операційну оренду основних засобів

від 01.08.2006р., ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та підлягають

задоволенню, а укладений договір розірванню.

Стосовно позовних вимог щодо

стягнення з відповідача заборгованості за передані йому залишки

товарно-матеріальних цінностей на суму 921 грн., суд вважає їх такими, що

задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо

передачі позивачем та приймання відповідачем будь-яких матеріально-технічних

цінностей та умовами укладеного договору передача таких товарно-матеріальних

цінностей взагалі не передбачена, крім того позивачем не заявлено в ході  розгляду справи будь-яких правових підстав

стягнення цих коштів, у зв'язку з чим в цій часині позову слід відмовити за

недоведеністю.

При цьому, ухвалами суду позивача

було зобов'язано надати правове обґрунтування стягнення 912 грн. -вартості

матеріальних цінностей, переданих відповідачу, які не є предметом договору

оренди, однак позивачем в порушення вимог ухвал будь-яких письмових доказів та

обґрунтувань з цього приводу суду надано не було.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами

у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та

об'єктивному  розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно до ст. 43 ГПК

України.

Враховуючи вищевикладене, суд

доходить висновку, щодо порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1., умов

договору здачі в операційну оренду основних засобів від 01.08.2006р. та вимог

чинного законодавства, тому керуючись ст.11, 12, 204, 525, 526, 549, 651, 625,

651, 759, 762, 773 ЦК України, ст. 188 Господарського кодексу України позовні

вимоги Роздільнянського міського споживчого товариства підлягають задоволенню

частково.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача,

згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір здачі в операційну

оренду основних засобів від 01.08.2006р., укладений між Роздільнянським міським

споживчим товариством (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м.

Роздільна, вул. 1-го Травня, 2а, код 01760753) та фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1).

3.          Стягнути з фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на корить

Роздільнянського міського споживчого товариства (67400, Одеська область,

Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. 1-го Травня, 2а, код 01760753)

4400грн. 00 коп. /чотири тисячі чотириста грн. 00 коп. / - заборгованості по

орендній платі; 341грн. 06 коп. /триста сорок одна грн. 06 коп./ - пені; 58

грн. 81 коп. /п'ятдесят вісім грн. 81 коп./ - 3% річних; 187 грн. 00 коп. /сто

вісімдесят сім грн. 00 коп./ - витрат по держмиту; 118грн. 00 коп. /сто

вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

          Наказ видати

4. 

Стягнути з Роздільнянського міського споживчого товариства (67400,

Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. 1-го Травня, 2а, код

01760753) до державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській

області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО

828011, код бюджетної класифікації 

22090200) не доплачене державне мито за подачу заяви про уточнення позовних

вимог у сумі 85грн. 00 коп. / вісімдесят п'ять грн. 00 коп./.

           Наказ видати.

5.    В іншій частині позову відмовити.

           Рішення набирає законної сили в

порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.            

           Повний текст

рішення складено та підписано 

07.11.2008р.

Суддя                                                                                      

Зуєва Л.Є.