РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2012
Справа № 1607/27/2012
Номер провадження 2/1607/583/2012
21 червня 2012 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді Дем'янченка С.М.
при секретарі Тараненко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Високе»в особі ОСОБА_2 про визнання неправомірних дій щодо користування земельними частками (паями),-
в с т а н о в и в :
З позову ОСОБА_1 по якому відкрито провадження по справі від 06.04.2012 року по справі вбачається (а.с.20-27), що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом він успадкував після смерті 28.01.2009 року ОСОБА_3, земельну частку (пай) площею 3,310 га розташовану на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 661804 від 27.01.2003 року та згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкував після смерті 02.07.2004 року ОСОБА_4 земельну частку (пай) площею 3,310 га розташовану на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 661803 від 27.01.2003 року. Земельні ділянки на підставі договорів оренди земельних ділянок паїв перебували в оренді ПСП «Високе», що знаходиться за адресою: село Високе, Зіньківського району Полтавської області. Одержавши свідоцтво про право на спадщину на вищезазначене майно ОСОБА_1 мав намір обробляти їх самостійно і виготовив для цього відповідну технічну документацію. Звернувшись до директора ПСП «Високе»з наміром розірвання договору оренди земельної ділянки, як це передбачає п.40 договору оренди земельної ділянки «Перехід»права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, щоб самостійно обробляти належні йому земельні ділянки, але директор ПСП «Високе»проігнорував його звернення та 18.04.2011 року самовільно засіяв належні ОСОБА_1 земельні ділянки та зняв межові знаки порушивши цим законні права ОСОБА_1 та діюче земельне законодавство. Відповідно до ст.211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок та зняття межових знаків передбачена цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність. Оскільки врегулювати спір з директором ПСП «Високе» в досудовому порядку не має можливості по вині відповідача, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив суд, визнати дії директора ПСП «Високе»ОСОБА_2 по обробітку земельних паїв в 2011 році неправомірними, зобов'язати ПСП «Високе»повернути самовільно зайняті земельні ділянки законному власникові.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги до ПСП «Високе»підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позовній заяві по якій відкрито провадження.
Представник відповідача ПСП «Високе»ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, послався на заперечення, яке приєднане до матеріалів справи і вважає їх безпідставними та не обґрунтованими, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ПСП «Високе »ОСОБА_2, пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, оглянувши в судовому засіданні відмовний матеріал № 419/1 по факту неправомірних дій директора ПСП «Високе» ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги. ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Високе»в особі ОСОБА_2 про визнання неправомірних дій щодо користування земельними частками та повернення земельних ділянок, задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 успадкував після померлої 28.01.2009 року ОСОБА_3 земельну частку (пай) площею 3,310 га розташовану на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області,яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 661804 від 27.01.2003 року(а.с.13,33). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкував земельну частку (пай) площею 3,310 га розташовану на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області яка належала померлій 02.07.2004 року ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р3 № 661803 та 27.01.2003 року.( а.с.14,34). Відповідно до статуту в новій редакції від 27 січня 2006 року керівником ПСП ‘Високе'є ОСОБА_2 (а.с.87-91).
01.01.2005 року між ОСОБА_3 та ПСП «Високе»було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого ОСОБА_3 передала ПСП «Високе»в оренду земельну ділянку площею 3,31 га, строком на 5 років, для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цей договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_11. та ПСП «Високе»був зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавській державній філії ДП «Центр земельного кадастру» 24.05.2007 року за № 040755500( с.40-41). На підставі розпорядженнями № 452 від 20.11.2007 року та № 502 від 27.12.2007 року голови Зіньківської районної державної адміністрації ОСОБА_12І в оренду ПСП «Високе»в особі директора ОСОБА_2 були передані земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на 10 років ( а.с.51-52).
Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2005 року орендодавець ОСОБА_3 передає, а орендар ПСП «Високе» в особі керівника ОСОБА_13 приймає земельну ділянку ріллю площею 3.31 га., що розташована на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. ( а.с. 42). Згідно акту прийому –передачі земельної ділянки орендодавець Зіньківська РДА в особі ОСОБА_12 передає, а орендар ПСП «Високе»в особі директора ОСОБА_2 приймає земельну ділянку 3.31 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,що розташована на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.( а.с. 53). Згідно акту прийому-передачі від 01.04.2012 року орендодавець в особі голови Зіньківської РДА ОСОБА_14 приймає, а орендар ПСП «Високе»в особі директора ОСОБА_2 передає земельну ділянку ріллю площею 3.31 га. що розташована на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області(а.с.48). ОСОБА_1 31.03.2011 року звертався з заявою до голови Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області та Директора ПСП «Високе»ОСОБА_2, стосовно розірвання договору оренди земельної ділянки розміром 3,310 га., що йому належить на праві власності (а.с. 36-38). Згідно повідомлення директора ПСП «Високе»від 21.06.2011 року № 41 вбачається, що ПСП «Високе»не заперечує щодо виділення земельної частки паю в натурі при умові збору врожаю 2011 року (а.с.54). Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру»Полтавською регіональною філією Зіньківським районним виробничим відділом в 2011 році виготовлялась технічна документація щодо встановлення меж на земельні ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5321381500:00:005:0058, 5321381500:00:005:0059, які належать ОСОБА_1 на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області (а.с.92-115), крім цього приватним підприємством «Зіньківземпроект»в 2012 році виготовлялась технічна документація щодо встановлення меж на вище вказані земельні ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.116-137).
Оренда землі –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року в редакції Закону №1211 від 02.10.2003 року (зі змінами).
Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі»(зі змінами) договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст.21 «Про оренду землі»(зі змінами).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_15 орендна плата по договору № 395 укладеному із ОСОБА_3 за 2010 рік виплачена у повному обсязі, а за 2011 рік нарахована, але не виплачена так, як ОСОБА_15 не звертався за її одержанням. По другому договору оренди земельної ділянки оренда земельної ділянки не виплачувалася так як спадкоємець ОСОБА_4 померла 02.06.2004 року договір оренди ні з спадкодавцем ні з спадкоємцями не укладався.
Суд критично оцінює посилання позивача ОСОБА_15 стосовно того, що ПСП «Високе»неправомірно користувалось земельними ділянками, які їм належать на праві власності, оскільки на час його звернення дані земельні ділянки вже були оброблені (проведено дискування, внесені органічні добрива, поле виорано на зяб), відшкодовувати понесені затрати ПСП «Високе»ОСОБА_15 відмовився, від альтернативного варіанту виділення земельної ділянки на необробленому полі, щодо користування до осені 2011 року останній відмовився і тому, суд вважає правомірне було передання спірних земельних ділянок ОСОБА_15 в 2011 році після збору врожаю 2011 року. Крім цього при огляді в судовому засіданні відмовного матеріалу на дії директора ПСП «Високе»було встановлено, що по факту неправомірних дій директора ПСП «Високе»ОСОБА_2 під час зняття ним межових знаків ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст.197-1 КК України (а.с.50-51).
Разом з тим відповідно до наказу від 18.05.2010 року № 376 Державного комітету України із земельних ресурсів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.201 року № 391/17686 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення за межовими знаками»п. 3.12 визначено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки , власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, або уповноваженою ним особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріпленням межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватись за відсутністю власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про ,що зазначається у акті прийомки передачі межових знаків на зберігання. Позивачем ОСОБА_15 не надано, доказів на підтвердження позовних вимог в частині виконання вище вказаного наказу, а саме повідомлення про встановлення межових знаків, а його твердження,щодо встановлення межових знаків спростовуються, показаннями свідків допитаних в судовому засіданні ОСОБА_7 начальника відділу Зіньківського районного виробничого відділу Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК, ОСОБА_5 землевпорядника Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, які підтвердили той факт, щодо встановлення межових знаків в 2011 році, на земельних ділянках, які належать ОСОБА_1 їх ніхто не повідомляв, крім цього допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили той факт,що залізних межевих знаків на земельних ділянках, які належать ОСОБА_1, під час посіву даних ділянок вони не бачили, про їх встановлення ніхто їх не повідомляв, вони леше бачили якісь дерев'яні пакільці, але невідомо ким поставлені. Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині повернення земельних ділянок, які йому належать на праві власності то суд вважає, що дана позовна вимога також не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого позивача та відповідача дані земельні ділянки повернуті позивачу, після збору врожаю 2011 року і по даних ділянках відсутній спір.
Отже, виходячи з вищевикладеного та сукупності досліджених по справі доказів, суд приходить до висновку, що позивач не подав суду достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, отже в задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Високе»в особі ОСОБА_2 про визнання неправомірних дій щодо користування земельними частками та зобов'язати ПСП «Високе»повернути самовільно зайняті земельні ділянки законному власникові.
На підставі викладеного та керуючись наказом від 18.05.2010 року № 376 Державного комітету України із земельних ресурсів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.201 року № 391/17686 «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення за межовими знаками ст.ст.13,16,21,31 Закону України «Про оренду землі» (зі змінами), ст.93 ЗК України, ст.ст. 3,10,11,57,58 , 60,73,212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Високе»в особі ОСОБА_2 про визнання дій вчинених директором приватного підприємства «Високе»по обробітку земельних ділянок (паїв) в 2011 році неправомірними та зобов'язати приватне сільськогосподарське підприємство «Високе» повернути самовільно зайняті земельні ділянки законному власникові - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст виготовлено 26.06.2012 року.
Суддя
Суд | Зіньківський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2012 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 26816510 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зіньківський районний суд Полтавської області
Дем'янченко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні