Постанова

від 03.08.2012 по справі 1-420-11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-420-11

1/2318/70/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

головуючого судді Резнік Ю.В.

при секретарі Івановій О.М.

з участю прокурора Аватесяна Н.С.

з участю адвоката ОСОБА_1

з участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши по першій інстанції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , не судимого,

- у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 12 грудня 2010 року приблизно о 22 год. 30 хв. по провул. Петровського в с. Паланка Уманського району Черкаської області на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_4, з метою нанесення йому тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс останньому удари кулаками рук та ногами по голові і тулубу, в результаті чого ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді : синців та саден лиця, струсу головного мозку, перелому нижньої щелепи справа та синців грудної клітки, які згідно висновку експерта №3дм/52/101 відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав повністю. Він пояснив, що з ОСОБА_4 того дня у нього дійсно був інцидент. Однак в даному випадку з його боку мала місце самооборона, так як ОСОБА_4 сам на нього нападав спочатку на вулиці, а потім наздогнав і бив уже в його дворі. Так ОСОБА_3 з приводу подій що мали місце 12 грудня 2010 року пояснив що увечері повертався додому з «усадьби», та біля будинку ОСОБА_5 побачив двох чоловіків. Він підійшов до них - це були ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Він привітався з ними, а ОСОБА_4 посвітив йому телефоном в очі, щоб побачити хто це. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, щоб ОСОБА_4 не світив, на що він почав ОСОБА_3 обзивати. ОСОБА_3 також йому щось сказав. Після цього ОСОБА_4 почав ОСОБА_3 штовхати, і тому ОСОБА_3 змушений був оборонятись. ОСОБА_4 хотів його вдарити, але він почав тікати від нього. ОСОБА_4 біг позаду та ще з кимось говорив по телефону, щоб приходили на допомогу. ОСОБА_3 хотів сісти на велосипед та їхати, але ОСОБА_4 його наздогнав, вирвав велосипед з рук, та наніс йому правою рукою удар в груди. ОСОБА_3 намагався захиститись, тому схватив ОСОБА_4 і кинув на землю, завернув йому руку і вдарив його рукою в обличчя. ОСОБА_4 почав проситись і ОСОБА_3 залишивши його, пішов додому. Уже у дворі, біля дверей будинку, ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_4 та намагався знову його вдарити (схватив його за плече та наніс удар десь в груди). Потім вони схватились один за одного, впали на ганок на «залізяки», та ще деякий час боролись. Тут по вулиці проїжджала якась машина і ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4, що їде міліція, після чого він злякався та втік.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав частково і вказував, що прямого умислу на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у нього не було а це ОСОБА_4М його наздогнав і затіяв бійку. Тобто ОСОБА_3 лише оборонявся.

Від підсудного ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Вказане клопотання ним було підтримане в судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисником - адвокатом ОСОБА_1 ( який вказував на наявність неповноти і неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні ). ОСОБА_3 в клопотанні посилється на те, що справа підлягає безумовному направленню на додаткове розслідування, оскільки під час проведення досудового слідства по даній кримінальні справі, в порушення вимог КПК України, не встановлено місце і час де все відбувалося ( тобто подія злочину), не встановлена суб»єктивна сторона інкримінованого йому злочину ( наявність умислу) і взагалі не перевірені його покази з приводу наявності загрози його здоров»ю у зв»язку з чим в обстановці та при обставинах, що мали місце, з врахуванням віку та стану здоров»я ОСОБА_4 та його віку стан у здоров»я - з його боку був самозахист і він діяв в умовах необхідної оборони. Також у клопотанні підсудний вказував, що при проведенні досудового слідства мало місце порушення його права на захист ( деякі слідчі дії проводились без його згоди у відсутність його захисника) і аналізуючи покази свідків і матеріали справи, вказував на наявність численних розбіжностей в показах свідків і потерпілого та не відповідністю опису нанесення тілесних пошкоджень потерпілому ОСОБА_4 з висновком медичної експертизи.

Прокурор Аватесяна Н.С. в судовому засіданні заперечував проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат - ОСОБА_2 - заперечували проти задоволення клопотання і направлення справи на додаткове розслідування. Адвокат ОСОБА_2 вказував, що клопотання не обґрунтоване ( надумане) і факти викладені в клопотанні не відповідають дійсності.

Вивчивши і перевіривши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, заслухавши прокурора, підсудного ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та його представника, покази свідків, суд вважає, що є підстави для задоволення клопотання і направлення справи на додаткове розслідування, оскільки під час провадження досудового слідства у даній кримінальній справі допущені істотні порушення вимог КПК України, які неможливо усунути на стадії судового слідства.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що покази ОСОБА_3 не відповідають дійсності. Насправді це ОСОБА_3 на нього напав і побив. Потерпілий ОСОБА_4 з приводу подій що мали місце 12 грудня 2010 року пояснив, що той день він був вдома, дивився телевізор. До нього зайшов ОСОБА_5 та запропонував піти випити. Вони випили разом з ОСОБА_5 приблизно по 200 грам горілки ( трохи не допили пляшку 0,5 л. Після цього він пішов додому. По дорозі додому коли він біля освітленого стовпа вступив у темно, то відчув сильний удар по голові, як йому здалось, якимось предметом, тоді були ще удари від яких ОСОБА_4 упав. Ще був удар по щелепі і удари руками та ногами. ОСОБА_3 він упізнав по голосу, бо той говорив « … скажи, що вкрав у мене акумулятор ..». Він забрав в ОСОБА_4 телефон і сказав, що це буде компенсація за вкрадений акумулятор. Потім після удару по обличчю в область щелепи він втратив свідомість, а коли отямився, то вже нікого не було. Почував себе ОСОБА_4 дуже погано, не розумів, що відбувається. Було темно і він пішов на світло, бо думав, що йду додому. Але опинився він біля свого сусіда ОСОБА_6 та попросив його завезти його додому. Він був в одному валянку, було холодно. Також він виявив, що у нього немає телефону. Сусід привіз його додому. Він лежав вдома, а потім в другій половині дня до нього прийшли батьки. Наступного дня у вівторок його батьки відвезли в лікарню. Він категорично заперечував покази ОСОБА_3 про те, що вони билися ще й у дворі ОСОБА_7П. і що ОСОБА_4 йому погрожував. Навпаки ОСОБА_4 в своїх показах в суді наполягав на тому, що погрози у його адресу були від ОСОБА_3 і що у нього того вечора ще ОСОБА_3 .П. забрав телефон під час бійки, як компенсацію за нібито викрадений акумулятор.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив покази потерпілого з приводу того, що вночі з 12 на 13 грудня ( після 12 години ночі, приблизно в 2-3 години) він коло фіртки побачив ОСОБА_4, який просив завезти його додому. У ОСОБА_4 було в крові лице і він скаржився, що у нього болить в боку та був роззутий . Також ОСОБА_4 казав, що загубив телефон. Він відвіз його додому.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив , що він прийшов до сина додому приблизно о 16 годині на наступний день і побачив, що він весь побитий ( був синій і погано говорив). Він казав, що весь день лежав вдома.. Він не говорив спочатку, не розповідав, що сталось. А потім вже розповів, що його побив ОСОБА_3 Він хотів завезти сина одразу в лікарню, проте не знайшов машину. В той день, не було чим завезти сина до лікарні. Тому в лікарню вони поїхали на наступний день вранці. Також свідок повідомив, що недалеко від того місця де побили ОСОБА_4 того вечора односельці ОСОБА_9, ОСОБА_10 та його дочка бачили якихось людей.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що того вечора пив з ОСОБА_4 горілку ( випили півлітру на двох). Він пояснив. що 12 грудня зустрів ОСОБА_4 і запросив його до себе у гості. Після того як вони посиділи, ОСОБА_4 пішов додому. У дворі біля будинку вони з ОСОБА_4 побачили ОСОБА_3. Між ними почалась « бабська перепалка» ( про що конкретно говорили ОСОБА_11 він уже не пам»тає). Це тривало декілька хвилин.. Під час « перепалки ОСОБА_4 був у нього у дворі, а ОСОБА_11 з велосипедом був на вулиці. Першим пішов ОСОБА_3, а після цього і ОСОБА_4 На вулиці було вже темно і те що з велосипедом по вулиці ішов ОСОБА_3 вони здогадалися по голосу. Чи хтось «підсвітював « мобільним телефоном він не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що приблизно о 23 годині він вийшов на вулицю і чув із двору ОСОБА_3, який проживає з ним по сусідству шум ( крики), був якийсь скандал. Голоси чітко чути не було, але звук ішов десь зі сторони веранди у дворі ОСОБА_3 ( він іще подумав що ОСОБА_3 свариться із своєю бабою). На другий чи третій день після цього він почув, що ОСОБА_3 бився з Альошою ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_4. Вона і ще дві жінки ( ОСОБА_10 та ОСОБА_9) відмічали як кажуть «девишник» перед святом ОСОБА_5. Вони посиділи і близько 23.00 годин вийшли додому. Ближче до будинку ОСОБА_3 вони , десь за метрів 70 від них, вони побачили, що йде двоє людей ( було схоже, що один веде іншого і один з них трохи тягнув ногу). Вони подумали, що ці люди п»яні і не звернувши увагу пішли додому. Хто то був, вона сказати не може. На другий день вона бачила свого брата і він був побитий, брат повідомив, що загубив телефон . Вона бачила місце бійки, там були сліди крові і там наступного дня вони шукали телефон, ключі і валянок, але не знайшли.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що з 12.12.2010 року на 13.12.2010 року вони з подругами святкували свято ОСОБА_5. Були вона, ОСОБА_13, ОСОБА_10 . Близько 23.30 годин вони почали розходитися і вийшли з подвір»я. Напроти, метрів за 70 від них, вони побачили двох чоловіків які підіймали один одного. Вона провела ОСОБА_10 і через хвилин 20, коли поверталася, знову побачила двох чоловіків : один падав, а другий підіймав його. В неї був ліхтарик, тому вона направила ліхтарика на цих чоловіків і побачила, що один другого тягне і він його поволік на город. Коли вона фонариком посвітила у їх бік, то той чоловік, що тягнув іншого, теж направив фонариком в її сторону і засліпив її. Розмов ніяких вона не чула і на допомогу ніхто не кликав. Більше вона нічого не бачила, так як на неї також був направлений ліхтарик і вона пішла додому. На стовпі біля місця бійки ліхтаря не має, ліхтар світив на наступному стовпі, позаду чоловіків. На наступний день прийшли батько і сестра ОСОБА_4 і розповіли її , що побили ОСОБА_4. Вони пішли на те місце і побачили, що були сліди від взуття, кров, сліди вели в город до ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що якось узимку її запросила в гості ОСОБА_14. Вони посиділи і потім ОСОБА_14 спочатку провела ОСОБА_15 ( вона залишилася у хаті.). Згодом, коли вона уже йшла додому, то вийшла з хати перша і поки чекала на подвір»ї на ОСОБА_14, то бачила, що по дорозі йшли двоє і начебто обнімались ( вона подумала, що це якась парочка). Бійки вона не бачила.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що вона є рідною донькою ОСОБА_3 і 13.12.2010 року до неї подзвонив батько і розказав, що на нього напав ОСОБА_15, побив його. Батько відбивався, тікав, а ОСОБА_15 його догнав і знову бив. 14.12.2010 року після обіду вона приїхала до батька. Батько лежав хворий. Не міг встати з ліжка, ліва рука не рухалась.

15 січня 2011 року слідчим СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 по факту нанесення ним ОСОБА_4 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ( а.с. 1 т. 1). Одночасно 23 грудня 2010 року ДІМ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області виніс постанову про відмову в порушені кримінальної справи по вищеописаних подіях з посиланням на ч.2 ст. 6 КПК України ( без наведення конкретної статті КК України по якій відмовлено в порушенні кримінальної справи (а.с. 6 т. 1). В постанові вказано, що 14.12.2010 року в Уманську ЦРЛ (травматологічне відділення) поступив з тілесними ушкодженнями громадянин ОСОБА_4. В постанові уже вказано, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 наніс ОСОБА_3 на грунті неприязних стосунків.

19 січня 2011 року ОСОБА_3 був допитаний в якості підозрюваного по даній кримінальній справі і під час допиту детально описав розвиток подій, які були того вечора та вказував, що удари ОСОБА_4 він наносив з метою захисту ( він дослівно вказував : « … я напад ОСОБА_4 сприйняв як небезпеку для мого життя так, як я маю погане здоров»я. ОСОБА_4 я відштовхував та наносив йому удари з метою необхідної оборони (а.с. 27-29 т. 1). 19 січня ОСОБА_3П .уже вказував. що бійка між ним і ОСОБА_4, ініціатором якої був обидва рази ОСОБА_4, відбувалася у двох місцях, в на вулиці і на території його двору ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_3 вказував, що ОСОБА_4 наносив йому удари і конкретно описував механізм їх нанесення.

Лише 21 січня 2011 року ОСОБА_3. було проведено судово-медичну експертизу ( через місяць і 9 днів після бійки) (а.с.39-40 т. 1).

16 лютого 2011 року (а.с. 44-51 т. 1) було проведено огляд місця події - території домоволодіння ОСОБА_3 в с. Паланка по вул.. Петровського, 70.

18 лютого 2011 року було проведено відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3 , що проводилося в т.ч. і на території домоволодіння ОСОБА_3, в процесі якого він детально показував, яким чином ОСОБА_4 наносив йому удари під час бійки та як реагував він, як вони падали, тощо .Вказана процесуальна дія зафіксована у відповідному протоколі із фото таблицями до нього - а.с. 63-82 т. 1.

24 травня 2011 року було проведено відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_4М.( а.с. 133-137 т. 1 - протокол відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями). Однак механізм нанесення тілесних ушкоджень в протоколі і в фото таблицях до нього - не відображені. Вказані документи по різному описують розвиток подій і фактично мають взаємо виключний характер, однак на обидва вказані протоколи міститься посилання в обвинувальному висновку.

25 лютого 2011 року слідчим із даної кримінальної справи були виділені матеріали для проведення додаткової перевірки з приводу показів потерпілого ОСОБА_4, який наполягав, що під час бійки з ОСОБА_3 він забрав у ОСОБА_4 мобільний телефон «НОКІЯ 2690» з сім картою оператора стільникового зв»язку «Київстар» ( а.с. 111 т. 1). При цьому належних обґрунтувань з приводу необхідності проведення відповідної слідчої в постанові не наведено хоча факт вилучення особистого майна потерпілого під час бійки впливає на кваліфікацію дій і окремий розгляд вказаних кримінальних справ, безумовно призведе до порушення прав підсудного на захист. Одночасно до матеріалів справи приєднано копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по виділених матеріалах ( з приводу вилучення телефону у ОСОБА_4 (.а.с.114 т. 1), але в ній відсутня інформація про дату її затвердження прокурором.

Орган досудового слідства при формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 у постановах про притягнення його як обвинуваченого ( а.с. 93 т. 1 а.с. 188-189 т. 1 ) мав вказати, які ж конкретно дії він вчинив на виконання об'єктивної сторони злочину, спрямованого на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.. Замість цього слідчий обмежився наведенням у цьому процесуальному документі таких загальних фраз : „ ... на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_4, з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс останньому декілька ударів кулаками рук по голові і тулубу, в результаті чого ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців та саден лиця, струс головного мозку, перелом нижньої щелепи справа, та синці грудної клітки, які згідно висновку експерта№3 дм/52/101 відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. …».

Пред'явлене у такий спосіб обвинувачення не відповідає вимогам ст. 132 КПК України, оскільки є не конкретним. При винесенні слідчим постанов про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого, також не дотримані положення ст. 64 КПК України , щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі із врахуванням особливостей об'єктивної і суб'єктивної сторони інкримінованого йому складу злочину. Тому мають місце істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, - ст.ст. 43, 43-1, 132, 142 КПК України, поскільки обвинувачений має право знати в чому він обвинувачується. Відповідно до п. 19 постанови ПВСУ від 24.10.2003 року № 8 вищезазначені порушення є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неправильним у разі, коли органами досудового слідства, при вчиненні процесуального провадження, були неправильно застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і, без усунення цих порушень, справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до ст. 62 Конституції України винність особи повинно бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду ( принцип доведеності обвинувачення).

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

У відповідності до ст.3 КПК України провадження у кримінальних справах здійснюється за правилами цього Кодексу.

Відповідно до ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Так згідно ст. 370 ч. 2 п. п. 3, 11 КПК України порушення права обвинуваченого на захист та вимог кримінально - процесуального закону про обов'язковість пред'явлення обвинувачення, зокрема, його неконкретність та недотриманий порядок пред'явлення, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 21 КПК України слідчий зобов'язаний надати обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до п. 10 ч. ч. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення в якості обвинуваченого була конкретною за змістом і недодержання органами досудового слідства вимог ст. ст. 132, 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Так, відповідно до вимог ст. 132 КПК України пред'явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України в ході досудового слідства до обставин, що підлягають доказуванню належать: подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Також доказуванню підлягають винність обвинуваченого у вчиненні злочину ( суб»активна сторона складу злочину) і мотиви злочину.

Зазначені порушення вимог кримінально процесуального закону є істотними і, відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 КПК України, виключають можливість винесення остаточного рішення у справі без їх усунення під час додаткового розслідування.

Враховуючи, що справа підлягає безумовному направленню на додаткове розслідування, під час додаткового розслідування необхідно всебічно перевірити доводи підсудного на свій захист та доповнити справу шляхом з»ясування обставин, зазначених у постанові суду ( повно та всебічно з»ясувати як об»єктивну так і суб»єктивну сторону складу злочину, який інкримінується підсудному ОСОБА_3 ). Прокурору слід перевірити дотримання щодо підсудного вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки від цього в значній мірі залежить визнання доказів допустимими.

Суд вважає, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 не має.

Виходячи з наведеного , керуючись ст. ст. 22,26,43,43-1,45,142, 273, 281 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України повернути прокуророві Уманського району Черкаської області для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити попередній - підписка про невиїзд.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб з моменту її винесення.

Суддя: .