Постанова

від 19.10.2012 по справі 1570/4927/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4927/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Рудого В.В.

представника відповідача - Дімова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 1 лютого 2012 року № 0000312301 на суму 9325 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (а.с.6-11)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову та письмових поясненнях по справі. (а.с.51-52, 114-115)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 02.12.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс»(далі -позивач / ТОВ «Аквілон Плюс») зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код: 33969924, місцезнаходження: 65117, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 22, кв. 137. (а.с.111-113)

02.12.2005 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 3659 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -відповідач / ДПІ у Суворовському районі м. Одеси). (а.с.78)

02.09.2010 року позивачу видане Свідоцтво № 100299993, Серія НБ 230974, про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.14)

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит від 18.11.2011 року № 32598/10/23-1 (а.с.74), у якому управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, відповідно до пп. 20.1.1, пп. 20.1.6, пп. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, просить позивача протягом десяти робочих днів надати документи, які підтверджують взаємовідносини ТОВ «Аквілон Плюс», код ЄДРПОУ 33969924, з ТОВ «Агропортторг», код ЄДРПОУ 36675291, за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

Також у запиті зазначено, що у разі не надання документів в законодавчо встановлені терміни, відповідачем буде здійснено заходи щодо проведення виїзної документальної перевірки.

Зазначений запит отримано позивачем 23.11.2011 року. (а.с.74)

На вищезазначений запит відповідача ТОВ «Аквілон Плюс»надано документи, які отримано відповідачем 01.12.2011 року. (а.с.75)

З 05.01.2012 року по 12.01.2012 року, на підставі службового посвідчення, серія УОД № 008442, виданого 13.09.2007 року ДПА в Одеській області, службовою особою ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, на виконання наказу ДПА України від 08.08.2011 року № 475-ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки»(на виконання наказу ДПА в Одеській області від 11.08.2011 року № 1948/ДСК), відповідно до листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 43853/7/23-2 від 14.11.2011 року «Щодо проведення перевірки стосовно визнання угод нікчемними», актом перевірки від 11.11.2011 року № 302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг», код за ЄДРПОУ 36675291 за період з 01.01.11 по 30.04.11», згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки»№ 13 від 5 січня 2012 року (а.с.76), проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс», код за ЄДРПОУ 33969924, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропортторг», код за ЄДРПОУ 36675291, за період 01.01.2011 року -31.01.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.01.2012 року № 108/23-1/33969924 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс», код за ЄДРПОУ 33969924, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Агропромтторг», код за ЄДРПОУ 36675291, за період 01.01.2011-31.01.2011 рр.». (а.с.13-24)

Відповідно до висновку зазначеного акта: перевіркою позивача, з врахуванням акту від 11.11.2011 року № 302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг», код за ЄДРПОУ 36675291 за період з 01.01.11 по 30.04.11», встановлено порушення вимог: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Аквілон Плюс», завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Агропортторг», код за ЄДРПОУ 36675291, за період 01.01.2011 року по 31.01.2011 року на загальну суму 9324 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи, зокрема, з:

- даних та висновку акту перевірки від 11.11.2011 року № 302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг», код за ЄДРПОУ 36675291 за період з 01.01.11 по 30.04.11» (а.с.54-73), відповідно до висновку якого: перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Агропортторг»при придбанні та продажу товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- вимог п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 203, ст. 228 ЦК України.

До акту позапланової невиїзної перевірки позивача відповідачем додано розрахунок штрафних санкцій. (а.с.25)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 1 лютого 2012 року № 0000312301 (а.с.12) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 108/23-1/33969924 від 19.01.2012 року, встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у загальному розмірі 9325 грн., в тому числі за основним платежем -9324 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача , позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що відповідачем фактично проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача на підставі наявності обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме у зв'язку із наданням позивачем, на думку відповідача, неповного пакету документів на запит відповідача, незважаючи на своєчасне надання позивачем цих документів.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Агропортторг», надалі іменується «Продавець», та ТОВ «Аквілон Плюс», надалі іменується «Покупець», укладено договір купівлі-продажу № 04/01 від 04.01.2011 року (а.с.29-31), відповідно до якого, зокрема:

- в порядку, у строки та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця декоративні фасадні елементи, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар;

- загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначені у Додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору (надалі іменується -«Специфікація»), а також -у рахунку-фактурі, виставленому Продавцем;

- за цим договором товар поставляється на об'єкт Замовника за адресою: смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для проекту «Реконструкція бази відпочинку ОНЮА «Феміда»;

- Покупець зобов'язується оплатити цей договір шляхом перерахування відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, вказаний у цьому договорі;

- цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до 04.02.2011 року, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано, зокрема: специфікації товару, договір, графік фінансування, графік постачання товару, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, довіреність. (а.с.26-28, 32, 98-110)

Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року по справі № 2а-1570/10427/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропортторг»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, висновків акту перевірки (а.с.92-97):

- апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року -скасовано;

- прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано наказ державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси № 1865 від 10.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропортторг»;

- визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення 11.11.2011 року на підставі наказу ДПІ № 1865 від 10.11.2011 року документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропортторг»щодо дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг»за період 01.01.11 р. по 30.04.11 р.;

- в іншій частині позову відмовлено.

Зазначена постанова набрала законної сили 17 травня 2012 року. (а.с.97зв.)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частинами 1 та 3 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі -Порядок № 1245).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно п. 9 Порядку № 1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє:

- наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації;

- наявність інформації в системі органів державної податкової служби;

- відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку. (п. 11 Порядку № 1245)

Відповідно до п. 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) відповідачем фактично проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача на підставі обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, при цьому ні в наказі про проведення відповідної перевірки від 05.01.2012 року № 13, ні у повідомленні від 05.01.2012 року № 8/230 про її проведення, ні в акті перевірки від 19.01.2012 року № 108/23-1/33969924 не зазначено, що перевірку призначено/проведено на підставі обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, або інших обставин, встановлених ст. 78 ПК України.

Крім того, по-перше, документи на запит відповідача від 18.11.2011 року № 32598/10/23-1 надані позивачем у встановлений законодавством строк, що спростовує наявність обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, які послужили підставою для проведення спірної перевірки.

При цьому, посилання представника відповідача в судовому засіданні та у письмових поясненнях на правомірність проведення цієї перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, виходячи з надання позивачем, на думку відповідача, неповного пакету документів на запит відповідача -є необґрунтованим та законодавчо безпідставним.

По-друге, вищенаведений запит відповідача не відповідає вимогам абз. 1, 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України та п.п. 9, 10 Порядку № 1245, зокрема в ньому відсутні підстави для надіслання запиту, визначені абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, що звільняє позивача від обов'язку надання відповіді на такий запит та свідчить про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Доказів на підтвердження наявності інших обставин, передбачених ст. 78 ПК України для проведення спірної документальної позапланової перевірки, суду не надано;

крім того:

2) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідного вироку(-ів) суду немає;

3) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує;

4) дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, які також були у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки, з урахуванням специфіки досліджених договірних правовідносин та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року по справі № 2а-1570/10427/11, -доведено правильність декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

тому:

5) висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) -є необґрунтованими та безпідставними;

6) інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків стали лише та виключно документи та податкова інформація за результатами перевірки іншого платника податків -контрагента позивача, зокрема, без аналізу та надання оцінки: фінансової, статистичної та іншої звітності позивача; регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, ведення яких передбачено законом, та первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача,

відповідно:

7) податкове повідомлення-рішення від 1 лютого 2012 року № 0000312301 -прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 72, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс»-задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 1 лютого 2012 року № 0000312301.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 19 жовтня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон Плюс» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 1 лютого 2012 року № 0000312301.

19 жовтня 2012 року

.