Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а/2370/3766/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/2370/3766/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  22 жовтня 2012 року                                                         Справа № 2а/2370/3766/2012 Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Балтія-Ласка»про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ТОВ «Балтія-Ласка»податковий борг у сумі 1699 грн.           На підставі частини 4 статті 1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав. Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.           ТОВ «Балтія-Ласка»зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31.10.2005р. Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від  25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесений до загальнодержавних податків і зборів.           Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом –«Закон №334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.           За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону №334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.           Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III (надалі за текстом – Закон №2181-III), що був чинним до 01.01.2011р. встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року №509-XII (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом – Кодекс №2755-VI). За змістом статті 49 Кодексу №2755-VI податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Згідно статті 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.           Згідно актів перевірки: від 23.06.2010р. №4031/15-1/33828400; від 02.09.2010р. №5234/15-1/33828400; від 29.11.2010р. №6993/15-1/33828400; від 07.04.2011р. №1732/15-1/33828400; від 15.06.2011р. №2986/15-1/33828400; від 29.08.2011р. №5220/15-1/33828400 відповідачем не своєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств, відповідно за І квартал 2010р., І півріччя 2010р., 9 місяців 2010р., 12 місяців 2010р., І квартал 2011р., ІІ квартал 2011р. Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Згідно зі статтею 120 Кодексу №2755-VI за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За приписами пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 Кодексу №2755-VI штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. З огляду на викладені вище положення Закону №2181-III, Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.06.2010р. №0014151501/0,  від 06.09.2010р. №0019371501/0, від 02.12.2010р. №0025261501/0, від 11.04.2011р. №0008941501, від 24.06.2011р. №0012281501, від 06.09.2011р. №0023101501 якими визначено зобов'язання відповідача щодо сплати штрафу у сумі 1 701 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, проте повернуто позивачеві у зв'язку із закінченням терміну зберігання та розміщено на дошці податкових оголошень (рішень). Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, визначену ними суму податкового зобов'язання не сплачено. Згідно пункту 17.3 статті 17 Закону №2181-III сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Згідно підпункту 14.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу №2755-VI податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. За даними облікової картки платника за відповідачем обліковується переплата зі сплати податку на прибуток у сумі 2 грн., що враховано позивачем при розрахунках суми позову. З урахуванням вищевикладеного недоїмка відповідача складає 1 699 грн.           Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.           Відповідно до підпункту 18 пункту 1 статті 20 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1 699 грн. та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.           Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Балтія-Ласка»(18019, м. Черкаси, вул. Громова, 188, ідентифікаційний код 33828400) у дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 1 699 (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї постанови стороною або іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                                          Л.В.Трофімова