Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а-10059/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2012 року № 2а-10059/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Коровай» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва провизнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0003112305/51205, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000822250/2415, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.09.2012 № 0002612250/11137, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10059/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Коровай» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000822250/2415.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2012 у справі № 2а-1289/12/2670 адміністративні справи № 2а-10059/12/2670 та № 2а-1289/12/2670 об'єднані в одне провадження, з присвоєнням об'єднаним справам загального № 2а-10059/12/2670.

З урахуванням уточнення позовних вимог, а також враховуючи об'єднання для спільного розгляду справи № 2а-10059/12/2670 та № 2а-1289/12/2670, позивач просить визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 07.11.2011 № 0003112305/51205 у сумі 4659429,20 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 18.04.2012 № 0000822250/2415 у сумі 2190489,63 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 17.09.2012 № 0002612250/11137 у сумі 2480607 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

15.10.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.10.2011 за результатами планової виїзної перевірки ПАТ «Коровай»по взаємовідносинах з ТОВ «Грант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.06.2011 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було складено Акт № 6677/2305/00381350 (далі -Акт перевірки № 6677), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, завищення податкового кредиту за квітень та травень 2011 року на загальну суму 4659429,20 грн.

07.11.2011 на підставі Акту перевірки № 6677 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003112305/51205, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4663676,20 грн. (в тому числі за квітень та травень 2011 року у розмірі 4659429,20 грн.), а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1063,75 грн.

30.03.2012 за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ПАТ «Коровай»по взаємовідносинах з ТОВ «Грант»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було складено Акт № 756/22-50/00381350 (далі -Акт перевірки № 756), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та, як наслідок, завищення податкового кредиту за червень 2011 року на загальну суму 2190489,63 грн.

18.04.2012 на підставі Акту перевірки № 756 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822250/2415, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2190489,63 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

13.09.2012 за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ПАТ «Коровай»по взаємовідносинах з ТОВ «Грант»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було складено Акт № 4432/22-50/00381350 (далі -Акт перевірки № 4432), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та, як наслідок, завищення податкового кредиту за липень-вересень 2011 року на загальну суму 1984486,24 грн.

17.09.2012 на підставі Акту перевірки № 4432 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002612250/11137, яким у зв'язку з порушенням п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1984486,24 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 496121,56 грн.

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору постачання від 20.04.2011 № 20/04/11 з ТОВ «Грант»(далі -Договір) поставлено відповідні товари (шкіряний напівфабрикат «Вет-блу») у квітні та травні 2011 року на загальну суму 27956574,30 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4659429,20 грн., у червні 2011 року на загальну суму 13142937,78 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2190489,63 грн., а також у липні-вересні 2011 року на загальну суму 13643638,44 грн., з них ПДВ у розмірі 2273939,70 грн. (в тому числі 1984486,24 грн.) -разом ПДВ становить 8834405,07 грн., що підтверджується належним чином оформленими специфікаціями, актами прийому-передачі товару, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Водночас, з аналізу Актів перевірки № 6677, № 756 та № 4432 видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 8834405,07 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок:

отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 26.09.2011 за вх. № 12344/7 акту від 22.09.2011 № 5700/23-621-31864797 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Грант»з питання правомірності формування сум з ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, в якому зазначено, що: «Перевіркою правильності формування ПДВ за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Грант»по взаємовідносинам з ТОВ «Радоміс Груп». Перевіркою правильності формування ПДВ за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. встановлено завищення податкового зобовязання ТОВ «Грант»по взаємовідносинам з ПАТ «Коровай»на суму 4659429,2 грн., в т.ч. за квітень 2011р. на суму ПДВ 2559555,2 грн., травень 2011р. на суму ПДВ 2099874,00 грн. Згідно ч.1,5 cт. 203 п.1, п.2, ст.215, ст.228. ст.234 Цивільного кодексу України, угоди в межах залучення ТМЦ (робіт, послуг) отриманих ТОВ «Грант»від ТОВ «Радоміс Груп»та реалізованих ПАТ «Коровай»(і.п.н. 3813256515) у квітні-травні 2011р. на суму ПДВ 4659429,2 грн., в т.ч. за квітень 2011р. на суму ПДВ 2559555,2 гри., травень 2011р. на суму ПДВ 2099874 грн., є нікчемними.»;

отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва листом від 15.09.2011 № 8882/7/23-721 від ДПІ у Святошинському районі м. Києва акту по неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Радоміс Груп»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, в якому вказано, що: «Зустрічну звірку ТОВ «Радоміс груп»з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»(код за ЄДРПОУ 31864797) за період з 01.04.11 по 31.05.11 провести неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, у зв'язку з чим, підприємству присвоєно стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, повідомлено, що по ТОВ «Радоміс Груп»(код за ЄДРПОУ 35121651) складено акт від 10.05.11 №117/23-50/35121651 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, в висновках якого зазначено: 1) ТОВ «Радоміс Груп»у зв'язку із незнаходженням за податковою адресою порушено вимоги пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податково кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України від 15.03.03 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(зі змінами та доповненнями); 2) враховуючи те, що у ТОВ «Радоміс Груп»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період лютий 2011 є нікчемними.»;

отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва листом ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 14.09.2011 № 6879/7/26-2/3 висновку спеціаліста від 09.09.2011 № 318, в якому зазначено, що: «Підпис, від імені директора ТОВ «Радоміс груп»гр. ОСОБА_1, зображення якого наявне у копії форми - 1 заповненої на ім'я гр. ОСОБА_1 - та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконаний другою особою.»;

складення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва акту від 24.02.2012 № 663/23-621-31864797 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Грант»щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ «Коровай»за червень 2011 року, в якому зазначено, що: «Від ГВПМ у Дніпровському районі було отримано висновок щодо встановлення ознак «фіктивності»та відсутність факту реального здійснення господарської операції ТОВ «Грант» код 31864797. У червні 2011 року постачальником ТОВ «Грант»є ТОВ «Українська паливна компанія»код 37311118 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва стан-8, 27.01.2012 року. Анульовано свідоцтво платника ПДВ. Директор підприємства Назаренко В.І. на неодноразові виклики до ГВПМ для дачі пояснень не з'являється та документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Грант»не надає. Встановлено, що у червні 2011 року ТОВ «Українська паливна компанія»до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову звітність з ПДВ не подавало та таким чином не підтвердило факт постачання товару на адресу ТОВ «Грант»та факт здійснення господарської операції. Також від ДПІ у Святошинському районі м. Києва було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Українська паливна компанія»(код за ЄДРПОУ 37311118) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»(код за ЄДРПОУ 31864797) за період з 01.06.11 p. по 30.06.11 p. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Українська паливна компанія»не знаходиться за податковою адресою згідно запиту №7311/23-50 від 08.11.2011 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ТОВ «Українська паливна компанія»(код ЄДРПОУ 37311118). За результатами перевірки ТОВ «Грант», код ЄДРПОУ 31864797 порушено п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 розділу V п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Грант», код ЄДРПОУ 31864797 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.»;

анулювання 27.01.2012 ТОВ «Українська паливна компанія»свідоцтва платника ПДВ;

неподання ТОВ «Українська паливна компанія»у липні-вересні 2011 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкової звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Як встановлено судом, зобов'язання за Договором між ПАТ «Коровай»та ТОВ «Грант»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними специфікаціями, актами прийому-передачі товару, платіжними дорученнями, видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

договором комісії на продаж товару від 20.04.2011 № 7, укладеного між позивачем та ТОВ «Хартманс», додатком до нього, специфікаціями, звітами комісіонера, актами прийому-передачі товару на комісію, ВМД, які були складені з метою здійснення продажу на експорт поставленого позивачу ТОВ «Грант»товару;

договором відповідального зберігання від 25.04.2011 № 1/25-04 укладеного між ТОВ «Хартманс»та ТОВ «Колос-К», який підтверджує наявність у ТОВ «Хартманс», зокрема, необхідних умов для зберігання поставленого позивачу ТОВ «Грант»товару для його подальшої реалізації на експорт за вказаним договором комісії;

пакувальними листами та сертифікатами якості, які підтверджують наявність у ТОВ «Грант»поставленого позивачу товару.

Суд не бере до уваги посилання в Акті перевірки, а також посилання представника відповідача на отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 26.09.2011 № 12344/7 акту від 22.09.2011 № 5700/23-621-31864797 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Грант»з питання правомірності формування сум з ПДВ за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, в якому встановлено, що: «Перевіркою правильності формування ПДВ за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Грант»по взаємовідносинам з ТОВ «Радоміс Груп». Перевіркою правильності формування ПДВ за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. встановлено завищення податкового зобовязання ТОВ «Грант»по взаємовідносинам з ПАТ «Коровай»на суму 4659429,2 грн., в т.ч. за квітень 2011р. на суму ПДВ 2559555,2 грн., травень 2011р. на суму ПДВ 2099874,00 грн. Згідно ч.1,5 cт. 203 п.1, п.2, ст.215, ст.228. ст.234 Цивільного кодексу України, угоди в межах залучення ТМЦ (робіт, послуг) отриманих ТОВ «Грант»від ТОВ «Радоміс Груп»та реалізованих ПАТ «Коровай»(і.п.н. 3813256515) у квітні-травні 2011р. на суму ПДВ 4659429,2 грн., в т.ч. за квітень 2011р. на суму ПДВ 2559555,2 гри., травень 2011р. на суму ПДВ 2099874 грн., є нікчемними.», на отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва листом від 15.09.2011 № 8882/7/23-721 від ДПІ у Святошинському районі м. Києва акту по неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Радоміс Груп»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, в якому вказано, що: «зустрічну звірку ТОВ «Радоміс груп»з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»(код за ЄДРПОУ 31864797) за період з 01.04.11 по 31.05.11 провести неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, у зв'язку з чим, підприємству присвоєно стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, повідомлено, що по ТОВ «Радоміс Груп»(код за ЄДРПОУ 35121651) складено акт від 10.05.11 №117/23-50/35121651 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, в висновках якого зазначено: 1) ТОВ «Радоміс Груп»у зв'язку із незнаходженням за податковою адресою порушено вимоги пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податково кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закону України від 15.03.03 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(зі змінами та доповненнями); 2) враховуючи те, що у ТОВ «Радоміс Груп»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та на підставі складених актів контрагентів по ланцюгам постачання згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період лютий 2011 є нікчемними.», на отримання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва листом ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 14.09.2011 № 6879/7/26-2/3 висновку спеціаліста від 09.09.2011 № 318, в якому зазначено, що: «Підпис, від імені директора ТОВ «Радоміс груп»гр. ОСОБА_1, зображення якого наявне у копії форми - 1 заповненої на ім'я гр. ОСОБА_1 - та який був використаний в якості зразка при копіюванні - ймовірно виконаний другою особою.», на складення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва акту від 24.02.2012 № 663/23-621-31864797 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Грант»щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ «Коровай»за червень 2011 року, в якому зазначено, що: «Від ГВПМ у Дніпровському районі було отримано висновок щодо встановлення ознак «фіктивності»та відсутність факту реального здійснення господарської операції ТОВ «Грант»код 31864797. У червні 2011 року постачальником ТОВ «Грант»є ТОВ «Українська паливна компанія»код 37311118 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва стан-8, 27.01.2012 року. Анульовано свідоцтво платника ПДВ. Директор підприємства ОСОБА_2 на неодноразові виклики до ГВПМ для дачі пояснень не з'являється та документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Грант»не надає. Встановлено, що у червні 2011 року ТОВ «Українська паливна компанія»до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову звітність з ПДВ не подавало та таким чином не підтвердило факт постачання товару на адресу ТОВ «Грант»та факт здійснення господарської операції. Також від ДПІ у Святошинському районі м. Києва було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Українська паливна компанія»(код за ЄДРПОУ 37311118) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»(код за ЄДРПОУ 31864797) за період з 01.06.11 p. по 30.06.11 p. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Українська паливна компанія»не знаходиться за податковою адресою згідно запиту №7311/23-50 від 08.11.2011 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ТОВ «Українська паливна компанія»(код ЄДРПОУ 37311118). За результатами перевірки ТОВ «Грант», код ЄДРПОУ 31864797 порушено п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 розділу V п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Грант», код ЄДРПОУ 31864797 при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.», на анулювання 27.01.2012 ТОВ «Українська паливна компанія»свідоцтва платника ПДВ, на неподання ТОВ «Українська паливна компанія»у липні-вересні 2011 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкової звітності, а також на складення ДПІ у Святошинському районі м. Києва акту по неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Українська паливна компанія»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грант»за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, самі по акти не є беззаперечними, належними та допустимими доказами даних фактів, а інших доказів всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних специфікацій, актів прийому-передачі товару, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Грант»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між ПАТ «Коровай»та ТОВ «Грант»був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ПАТ «Коровай»та ТОВ «Грант»умислу на укладення вказаного Договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі -Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 8834405,07 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Грант». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Грант»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 8834405,07 грн., віднесена ПАТ «Коровай»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку № 969.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Грант»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладені в Актах перевірки № 6677, № 756 та № 4432 висновки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про порушення ПАТ «Коровай»п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесені на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000822250/2415 та від 17.09.2012 № 0002612250/11137 -безпідставними та неправомірними, а податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0003112305/51205 -безпідставним та неправомірним в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4659429,20 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012 № 0000822250/2415 та від 17.09.2012 № 0002612250/11137, а також податкового повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0003112305/51205 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4659429,20 грн.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Коровай»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, кім. 204; код ЄДРПОУ 00381350) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0003112305/51205, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва, у сумі 4659429,20 грн. основного платежу.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000822250/2415 та від 17.09.2012 № 0002612250/11137, прийняті Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Коровай»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; код ЄДРПОУ 25088794) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко