Рішення

від 18.10.2012 по справі 5015/3540/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.12 Справа№ 5015/3540/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Бізнес Плюс»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Менеджмент», м. Трускавець Львівської області

про стягнення 25 791,00 грн. заборгованості та відшкодування судових витрат.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Янчак П.О. -представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: не з»явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз'яснено. Заяви про відвід судді не поступали.

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», м. Львів до дочірнього підприємства «Бізнес Плюс»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Менеджмент», м. Трускавець Львівської області про стягнення 17 170,00грн. основного боргу, 7440,00 грн. штрафних санкцій, 1275,00грн. пені.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.09.2012р. на 11 год. 00 хв. Ухвалою суду від 12.09.2012 року розгляд справи відкладено на 26.09.2012 року. В судовому засіданні 26.09.2012 року оголошено перерву до 09 жовтня 2012 року на 12год. 00хв. Ухвалою суду від 09.10.2012 року розгляд справи відкладено на 18.10.2012 року. Вимоги до сторін висвітлено в ухвалах суду.

28.09.2012 року від позивача надійшли «додаткові пояснення та обґрунтування позовних вимог»за вх.№21776/12, у яких позивач наводить розрахунок основного боргу, уточненого (зменшеного за розміром) розрахунку пені, обґрунтовує нарахування штрафу та його розміру, загальну суму заборгованості - 27 399,00 грн і керуючись ч.4 ст.22 ГПК України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 27 399,00 грн. боргу, з яких: 17 170 грн. основного боргу, 7 440 грн. штрафних санкцій, 1181 грн. пені, 1609 грн. судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, статтею 22 цього Кодексу не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як : подання іншого (ще не поданого) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об»єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти ,відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни ( в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. На зазначене, звертає увагу Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи наведене, виходячи із змісту «Додаткових пояснень та обґрунтувань позовних вимог», які подані позивачем 28.09.2011 року (вх..№21776/12), а також із змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин даної справи, суд розцінює подані позивачем «додаткові пояснення та обґрунтування позовних вимог»як заяву позивача , якою зменшено розмір вимоги про стягнення пені ( із 1275,00 грн. до 1181,00 грн), не змінено підстав позову.

Поряд з цим, статтею 55 ГПК України встановлені правила визначення ціни позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей -стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч.2 ст.55 ГПК України в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані -суми їх, визначені суддею.

Відповідно до ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Позивач неправильно визначив ціну позову у позовній заяві, оскільки включив у її склад 1609,00 грн. судового збору , тобто кошти, які за своєю природою є судовими витратами у відповідності до ст.44 ГПК України.

Таким чином, ціна позову за позовною заявою становила 25 885,00 грн. (17170,00 грн. основного боргу +1275,00 грн. пені +7440,00 грн штрафу ) , а не 27494,00 грн.

Оскільки суд прийняв до розгляду «додаткові пояснення та обґрунтування позовних вимог»позивача ( вх..№21776/12 від 28.09.12р ) та розцінив їх як заяву про зменшення розміру заявлених позовних вимог, то має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішуватиметься спір у даній справі. А саме , ціна позову складає 25791,00 грн, з яких : 17170,00 грн. основний борг, 7 440,00 грн. штраф, 1181,00 грн. пеня.

17.10.2012 року через канцелярію суду представником позивача подано письмові пояснення директора ТзОВ «Українські перспективи»щодо обґрунтування штрафу за вх.№23340/12, у яких позивач звертає увагу суду, що у відповідності з п.3.1.1 Договору, замовник має право за погодженням з виконавцем відмовитися від рекламної кампанії (повністю або частково) без застосування штрафних санкцій до замовника, за умови письмового повідомлення про це виконавця не менше ніж за 30 календарних днів до початку рекламної кампанії, та не пізніше ніж за 30 календарних днів до 1 числа наступного місяця. Такі зміни сторони погоджують в Додатку до Акту резервування, які є невід»ємною частиною цього договору. Позивач повідомляє, що будь-яких письмових повідомлень про завчасну відмову від рекламної кампанії, яка б не тягнула за собою штрафних санкцій від замовника не було.

Представник позивача в судове засідання 18.10.2012 року з'явився, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги, підтримав повністю, з підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду додаткових поясненнях та обгрунтуваннях.

Відповідач в судове засідання 18.10.2012 року не забезпечив явку повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву по справі не подав.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися своїм правом на захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено.

26 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи»з однієї сторони і Дочірнім підприємством «Бізнес-Плюс»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»укладено договір №261211 про надання рекламних послуг по розміщенню зовнішньої реклами.

Згідно п.2.1. вищевказаного договору виконавець зобов»язується надавати послуги з проведення Рекламних кампаній замовника та/або Клієнтів-рекламодавців замовника згідно Акту резервування та іншими додатками до цього договору, а Замовник зобов»язується приймати та оплачувати послуги виконавця.

Відповідно до п.2.2 договору, відомості про період розміщення Реклами, місце знаходження Рекламоносіїв, його тип, розмір, сторону, кількість Площин, інформацію про освітлення, вартість Рекламної компанії та строки її оплати, сюжет реклами зазначаються сторонами в Акті резервування. Акт резервування, а також інші додатки до даного Договору є невід»ємною частиною Договору після підписання їх уповноваженими представниками Сторін. Зміни у Акт резерування та інші Додатки до Договору можуть вноситися тільки за згодою сторін.

Відповідно до п.3.1.1 Договору, за погодженням з виконавцем замовник має право відмовитися від Рекламної компанії (повністю або частково) без застосування штрафних санкцій до замовника, за умови письмового повідомлення про це виконавця не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до початку Рекламної компанії, та не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до 1 (першого) числа наступного місяця. Такі зміни Сторони погоджують в Додатку до Акту резервування, які є невід»ємною частиною цього Договору.

На виконання п.5.1 договору № 261211 від 26.11.2011 року між сторонами укладено додаток №1 до договору, в якому зазначені номери рекламних конструкцій, адреса їх розміщення, період та вартість експонування рекламної кампанії.

Відповідно до додатку №1 від 26.11.2011 року ДП «Бізнес Плюс»ТзОВ «ТКС Менеджмент» зарезервовано наступні конструкції з розміщення рекламоносіїв зовнішньої реклами: № 007 (адреса: м. Львів, вул. Кн. Ольги, сторона «Б», період експонування з 01.01.2012-31.05.2012 року, вартість за площину 1740 грн. з ПДВ за місяць), 024 (адреса: м. Львів, вул. Сихівська, сторона «Б», період експонування 01.01.2012-31.05.2012 року, вартість за площину 1740 грн. з ПДВ за місяць), 052 (м. Львів, вул. Стрийська-Луганьска, сторона «А»правий, період експонування з 01.01.2012-31.05.2012 року, вартість розміщення 1980 грн. з ПДВ за місяць), 0,35 (м. Львів, вул. Любінська, сторона «А», період експонування з 01.02.2012-31.05.2012 року вартість розміщення 1980 грн. з ПДВ за місяць).

Згідно із пунктом 5.2. договору №261211, оплата послуг здійснюється замовником в строки зазначені в договорі, оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця, в якому проводиться рекламна кампанія, на підставі отриманих актів та рахунків, на протязі п»яти днів.

Відповідно до вищевказаного договору,станом на 20 квітня 2012, відповідач зобов»язався провести повний розрахунок за отримані послуги, які йому надано товариством з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи»в період з 01.01.2012-31.05.05.2012 року. Згідно матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу рахунки на оплату №10 від 31 січня 2012 року на суму 5549,98 грн., №16 від 01 лютого 2012 року на суму 7 440,00 грн., №44 від 01 березня 2012 року на суму 7440,00 грн., №62 від 02 квітня 2011 року 7440,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, згідно із банківськими виписками від 18 січня 2012 року, 23 лютого 2012 року та 07 березня 2012 року, відповідачем проведено часткову оплату за надані послуги на загальну суму 10 610 грн.

Відтак, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №261211 від 26 грудня 2011 року, станом на день подання позову, відповідач не розрахувався за надані послуги з розміщення рекламних носіїв у повному обсязі. Доказів зворотнього, чи доказів виконання зобов»язання по оплаті, погашення боргу, відповідач не надав суду і станом на час вирішення спору по суті.

Відповідач заборгував позивачу : за лютий 2012 року -2290,00 грн; за березень 2012 року -7440,00 грн; за квітень 2012 р -7440,00 грн. Загальна сума боргу - 17170,00 грн.

Відповідно до п.6.2.2. Договору №261211, у випадку затримки платежів згідно цього договору, графік яких вказано ч.5 договору, замовник зобов»язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Відтак позивачем нараховано відповідачу пеню з лютого 2012 р та станом на 07 вересня 2012 року ( розрахунок пені у «додаткових поясненнях та обґрунтуваннях позовних вимог»), в сумі 1181,13 грн. .

Відповідно до п.6.2.1 п.6.2 договору, у випадку відмови замовника повністю або частково від проведення Рекламної кампанії,передбаченої Актом резервування, до замовника застосовується штраф у розмірі :

-менше ніж за 30, але більше ніж за 15 календарних днів до бажаної дати часткового або повного припинення Рекламної кампанії до замовника застосовуються штрафні санкції у розмірі 50% від вартості об»єму замовлення, зазначеному в Акті резервування, на який зменшується Рекламна кампанія;

-за 15 і менше календарних днів до бажаної дати часткового або повного припинення Рекламної кампанії до замовника застосовуються штрафні санкції у розмірі 100% від вартості об»єму замовлення, зазначеному в Акті резервування, на який зменшується Рекламна кампанія.

Повідомлення про переривання Рекламної кампанії мають направлятись виконавцю у письмовому вигляді.

Термін «Рекламна кампанія» визначено договором як роботи та послуги виконавця з розміщення та експонування реклами (рекламного матеріалу) замовника на рекламоносіях (спеціальних конструкціях), згідно з Акту резервування, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовам договору та додатків до нього. Рекламний матеріал -друкована продукція ( плакати, паперові постери, вінілові постери); аплікації, мальовані, електронні зображення, інші матеріали, надані замовником , що містять рекламу замовника або його клієнтів, та які розміщуються на рекламоносіях (спеціальних конструкціях) відповідно до Акту резервування.

Відповідно до умов пункту 6.2.1 договору №261211 від 26 грудня 2011 року, позивачем застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 100% від місячної вартості об»єму замовлення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 25 791,00 грн (17 170,00 грн. основного боргу, 1181,00 грн. пені ,7440,00 грн. штрафу). При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов"язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, не заперечується відповідачем, що відповідач порушив зобов»язання за договором №261211 від 26 грудня 2011 року і не оплатив вартість рекламної кампанії за лютий -квітень 2012 року , у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем є заборгованість в сумі 17 170грн. Вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 17170,00 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання).

У разі порушення зобов»язання, згідно ст.611 ЦК України , настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема :

-припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

-зміна умов зобов»язання;

-сплата неустойки;

-відшкодування збитків та моральної шкоди

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання ( ч.3 ст.549 ЦК України).

За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п.6.2.2 договору, із врахуванням положень п.4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», - в розмірі 1 181,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 1 181,00 грн., відповідно до розрахунку позивача, наведеного у «додаткових поясненнях та обґрунтуваннях позовних вимог», які 22.09.2012 року скеровані відповідачу , про що у справі є належні докази. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені в сумі 1181,00 грн .не заперечив, зауважень, розбіжностей щодо проведеного розрахунку пені не висловив.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1181,00 грн. пені.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Право встановлювати в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов»язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов»язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення в договорі одночасного стягнення пені та штрафу , що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України , оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки , а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності . У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання. Відсутність своєї вини доводить особа,яка порушила зобов»язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення, є нікчемним.

Згідно з умовами договору №261211 від 26 грудня 2011 року, укладеного між ТзОВ «Українські перспективи», з однієї сторони, і Дочірнім підприємством «Бізнес-Плюс»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»: відомості про період розміщення реклами, місце знаходження рекламоносіїв, його розмір, тип, сторону, кількість площин, вартість рекламної кампанії зазначаються сторонами в Акті резервування. Акт резервування, а також інші додатки до даного договору є його невід»ємними частинами.

Пунктом 4.2 вищевказаного договору встановлюється, що по закінченню підбору вільних поверхонь сторонами підписується Акт резервування, оформлений у вигляді Додатка до договору.

У відповідності до Додатку до договору №1 сукупна вартість заброньованих площин відібраних замовником в травні становить 7 440,00 грн.

Пунктом 4.4 договору визначено, що з моменту підписання сторонами Акту резервування, робочі поверхні рекламоносіїв вважаються зареєстрованими виконавцем для замовника на термін відповідної Рекламної компанії.

У відповідності з п.3.1.1 договору , замовник має право за погодженням з виконавцем відмовитися від рекламної кампанії ( повністю або частково) без застосування штрафних санкцій до замовника, за умови письмового повідомлення про це виконавця не менше ніж за 30 календарних днів до початку рекламної кампанії, та не пізніше ніж за тридцять календарних днів до 1 ( першого числа) наступного місяця. Такі зміни сторони погоджують в Додатку до Акту резервування, які є невід»ємною частиною цього договору.

Позивач стверджує, що будь-яких письмових повідомлень про завчасну відмову від рекламної кампанії, яка б не тягнута за собою штрафних санкцій від замовника не було. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Порушення відповідачем умов договору ( щодо заброньованих площин на травень 2012 року) як : порушення п.п.3.2.1, коли замовник зобов»язаний був надати виконавцеві контрольний макет не пізніше ніж за п»ять робочих днів до початку рекламної кампанії; порушення пп.3.2.1 у відповідності до якого замовник зобов»язаний був надати виконавцю рекламний матеріал не пізніше ніж за три робочих дні до початку рекламної кампанії; п.п.3.1.1 щодо письмового переривання рекламної кампанії ,- свідчать про бездіяльність замовника , що призвела до порушення умов договору №261211 від 26 грудня 2011 року та зірвання відповідачем без попередження ( в односторонньому порядку) Рекламної кампанії, за що у відповідності з п.6.2.1 договору, до замовника правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 100% від місячної вартості об»єму замовлення, зазначеному в Акті резервування, на який зменшується Рекламна кампанія.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позивача, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відтак вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 17 170грн., 7440грн. штрафних санкцій та 1 181 гривень пені , 7440,00 грн. штрафу підлягають до задоволення повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти та неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати ( судовий збір в розмірі 1609,50 грн) покладаються на відповідача повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-

Вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з ДП «Бізнес Плюс»ТзОВ «ТКС Менеджмент»(80200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А, код ЄДРПОУ 34744829) на користь ТзОВ «Українські перспективи»(79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 16, ідентифікаційний код 32408207) 17 170грн. основного боргу, пеню в розмірі 1 181грн., штрафних санкцій в розмірі 7 440грн. та 1609грн. 50коп. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 18.10.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення, з урахування вихідних днів 20.10.2012р. та 21.10.2012р., складено 24.10.12р.

Суддя Кітаєва С.Б.