Рішення

від 15.10.2012 по справі 5016/1214/2012(12/42)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1214/2012(12/42)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»/ 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївіндодяг»/ 54002, м. Миколаїв, вул. Новосільська,3/

про стягнення 128863,40 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Кузьміна Б.М. (довіреність від 28.03.12р. № 09/42)

від відповідача: П'ятибрат Т.Г. (протокол від 16.07.12р. № 2)

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 121717,66 грн. основного боргу, 488,48 грн. інфляційних нарахувань, 1257,41 грн. 3% річних та 5326,32 грн. пені.

08.08.12р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 121717,66 грн. основного боргу, 488,48 грн. інфляційних нарахувань, 1258,23 грн. 3% річних та 5399,03 грн. пені.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору від 01.09.10р. № 2034 в частині оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за період з листопада 2011 року по березень 2012 року.

Відповідач позов позивача визнав в повному обсязі та подав на розгляд суду заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 14.08.12р. в складі судді Бездолі Д.О. справа була прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 06.09.12р. о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 06.09.12р. розгляд справи був відкладений на 27.09.12р. о 10 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін та неподанням сторонами усіх витребуваних судом доказів.

У зв'язку з хворобою судді Бездолі Д.О. розгляд справи, призначений на 27.09.12р. о 10 год. 00 хв., не відбувся.

Ухвалою суду від 01.10.12р. розгляд справи був призначений на 15.10.12р. о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 15.10.12р. відповідач був замінений на правонаступника.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.09.10р. між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2034 (далі -договір), за яким позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.2., 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, відповідач сплачує позивачу за використану теплову енергію до 15 числа наступного місяця, згідно з виставленим рахунком.

Відповідно до п. 7.2.3. договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня.

На виконання умов договору, за період з листопада 2011 року по березень 2012 року (включно) позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 145750,89 грн., що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії від 30.11.11р., від 31.12.11р., від 31.01.12р., від 29.02.12р., від 31.03.12р., рахунками від 01.12.11р., від 01.01.12р., від 01.02.12р., від 01.03.12р, від 01.04.12р., поясненнями сторін та іншими доказами.

Відповідач свої зобов'язання з оплати вказаної вартості обсягу теплової енергії виконав не належним чином, сплативши позивачу лише 24033,23 грн., у зв'язку з чим і виник спір у даній справі. Дана обставина підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, підписаним сторонами актом звірки станом на 01.09.12р. та поясненнями обох сторін.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 121717,66 грн., що підтверджується позивачем та визнається відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 121717,66 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 проценти річних в сумі 1258,23 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню.

З розрахунку встановленого індексу інфляції та пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що позивачем здійснено нарахування індексу інфляції за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року.

Між тим, встановлений індекс інфляції визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення її купівельної спроможності. Саме тому, у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України законодавець чітко визначив, що нарахування встановленого індексу інфляції здійснюється за весь час прострочення, без обмежень певним вибірковим періодом.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача 27.06.12р., то дійсний розмір інфляційних втрат позивача можна встановити лише розрахувавши встановлений індекс інфляції з часу прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання по час пред'явлення позову. Даний висновок суду, окрім іншого, підтверджується п. 3 роз'яснення ВАСУ від 12.05.99р. № 02-5/223 «Про деякі питання, пов'язані з застосування індексу інфляції».

З цих підстав, обґрунтованим є розрахунок встановленого індексу інфляції за період з листопада по травень 2012 року (включно), що становить 123,33 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За цих підстав, враховуючи п. 7.2.3. договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 5399,03 грн., нарахована за період з 16.12.11р. по 14.06.12р.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду рівними платежами строком на 8 місяців, то суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду по даній справі, господарський суд, окрім наведеної процесуальної норми, враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарський суд вважає, що матеріальні інтереси позивача полягають у повному виконанні відповідачем рішення суду у даній справі, між тим матеріальні інтереси відповідача полягають у збереженні та відновленні нормальної господарської діяльності останнього, що в кінцевому рахунку дозволить забезпечити матеріальні інтереси позивача та виконати рішення суду.

Дослідивши обставини майнового стану відповідача, враховуючи повне підтримання позивачем заявленої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення суду, господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі, а тому суд вважає можливим задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду у даній справі рівними щомісячними платежами строком на вісім місяців відповідно до графіку.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 82-1, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївіндодяг»(54002, м. Миколаїв, вул. Новосільська, 3, код 03055970) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код 30083966) основний борг в сумі 121717 (сто двадцять одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 66 коп., інфляційні нарахування в сумі 123 (сто двадцять три) грн. 33 коп., 3 проценти річних в сумі 1258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) грн. 23 коп., пеню в сумі 5399 (п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 03 коп. та судовий збір в сумі 2569 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 97 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення суду згідно з наступним графіком:

1) до 25.10.2012р. -16062,28 грн.;

2) до 25.11.2012р. - 16062,28 грн.;

3) до 25.12.2012р. -16062,28 грн.;

4) до 25.01.2013р. - 16062,28 грн.;

5) до 25.02.2013р. -16062,28 грн.;

6) до 25.03.2013р. -16062,28 грн.;

7) до 25.04.2013р. -16062,28 грн.;

8) до 25.05.2013р. -16062,28 грн. та судовий збір на суму 2569,97 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 18.10.2012р.

Суддя Д.О.Бездоля