Рішення

від 25.10.2012 по справі 24/067-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2012 р. Справа № 24/067-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод» про стягнення 417 241, 79 грн. за участю представників:

позивача:Савін О.О. відповідача:Нестеренко Л.В. суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 417 241, 79 грн. за договором № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р., з яких: 281 668, 66 грн. сума основного боргу, 93 258, 40 грн. -інфляційних втрат та 42 314, 73 грн. -3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.09.2012 р.

12.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 6478 від 12.09.2012 р. (вх. № 14369 від 12.09.2012 р.), у яких позивач зазначає, що 06.09.2012 р. відповідачем були здійсненні оплати на загальну суму 152 365, 60 грн., а тому станом на 12.09.2012 р. заборгованість відповідача за договором № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р. складає 264 876, 19 грн. Разом з тим, позивач просить припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача частини основного боргу у розмірі 152 365, 60 грн.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 329 від 12.09.2012 р. (вх. № 14454 від 13.09.2012 р.), у якому останній зазначає, що станом на 12.09.2012 р. у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за договором № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р., що підтверджує банківськими виписками про сплату суми основного боргу. Крім того, відповідач зазначає, що зроблений позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних суперечить п. 8.3 договору № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р.

У судовому засіданні 13.09.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 05.10.2012 р.

05.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 6987 від 04.10.2012 р. (вх. № 15788 від 05.10.2012 р.), у якій він зазначає, що станом на 04.10.2012 р. заборгованість відповідача по основному боргу відсутня, у зв'язку з чим позивач просить провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 281 668, 66 грн. припинити та стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 93 258, 40 грн., 3 % річних у розмірі 42 314, 73 грн. та судові витрати у розмірі 8 344, 84 грн.

У судовому засіданні 05.10.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 25.10.2012 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав подану ним заяву про припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, підтримав позовні вимоги про стягнення 93 258, 40 грн. -інфляційних втрат та 42 314, 73 грн. -3 % річних та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, а також заперечив проти позову в частині задоволення інфляційних втрат та 3 % річних з мотивів викладених у відзиві.

У судовому засіданні 25.10.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

20.06.2009 р. між сторонами було укладено договір № 181/09-ПР-М поставки, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач -прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопродукцію, іменовану в подальшому за текстом «продукція», асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в специфікації (специфікаціях), які оформлюються у вигляді додатків до цього договору та є його невід'ємною частиною або у рахунку-фактурі, який надається позивачем відповідачу відповідно до умов цього договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору у специфікаціях на кожну окрему партію продукції сторони можуть передбачити відповідні умови щодо поставки та порядку і строків оплати за продукцію.

Згідно з п. 3.1 договору ціна продукції є договірною ціною між позивачем та відповідачем та вказується в специфікації (специфікаціях) або рахунку-фактурі, які є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 6.2 договору відповідач надає згоду позивачу щодо ціни, асортименту, кількості та інших умов щодо продукції, які вказані у рахунку-фактурі, шляхом перерахування грошових коштів за продукцію згідно рахунку-фактури.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що розрахунки за продукцію за даним договором здійснюються відповідачем згідно рахунку-фактури в національній валюті України (гривня) в безготівковій грошовій формі на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 6.4 договору строк оплати продукції вказується у рахунку-фактурі та здійснюється відповідачем шляхом 100 % попередньої оплати продукції, якщо інше не вказано у специфікації.

Згідно з п. 6.5 договору датою оплати усієї партії продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Факт оплати продукції згідно рахунку-фактури є підтвердженням отримання відповідачем рахунку-фактури.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за фактично поставлену продукцію незалежно від виконання ним зобов'язань щодо об'єму поставки, передбачених сторонами у договорі (специфікації/ях, що є додатком/ами до договору).

Згідно з п. 7.2 договору відповідач зобов'язався провести оплату продукції відповідно до п. 6.2, п. 6.3 та п. 6.4 даного договору.

Відповідно до п. 8.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати (п. 6.4) за наявності умови фактичного отримання відповідачем продукції відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно з п. 12.1 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє протягом року. Якщо по закінченні року жодна із сторін договору не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах.

Специфікацією № ДФ-1 від 14.08.2009 р. до договору № 181/09-ПР-М від 20.06.2009 р. сторони визначили асортимент, кількість та ціну продукції на загальну суму 185 045, 41 грн. та умовою оплати: оплата 100 % на протязі 20-ти календарних діб від дати відвантаження.

Специфікацією № ДФ-9080002 від 03.09.2009 р. до договору № 181/09-ПР-М від 20.06.2009 р. сторони визначили асортимент, кількість та ціну продукції на загальну суму 304 088, 52 грн. та умовою оплати: оплата 100 % на протязі 20-ти календарних діб від дати відвантаження.

Специфікацією № ДФ-3 від 15.09.2009 р. до договору № 181/09-ПР-М від 20.06.2009 р. сторони визначили асортимент, кількість та ціну продукції на загальну суму 256 162, 71 грн. та умовою оплати: оплата 100 % на протязі 20-ти календарних діб від дати відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до умов договору виставлялися відповідачу наступні рахунки-фактури: рахунок-фактура № ДФ-9150011 від 15.09.2009 р., № ДФ-9150011 від 15.09.2009 р., № ДФ-9150011 від 15.09.2009 р., № ДФ-9030025 від 03.09.2009 р., № ДФ-8200008 від 20.08.2009 р., № ДФ-8060021 від 06.08.2009 р. на загальну суму 965 798, 43 грн.

На виконання умов договору, позивач по видатковим накладним № ДФ-9210008 від 21.09.2009 р. на суму 179 999, 45 грн., № ДФ-9170007 від 17.09.2009 р. на суму 74 552, 95 грн., № ДФ-9160010 від 16.09.2009 р. на суму 1 424, 85 грн., № ДФ-9080011 від 08.09.2009 р. на суму 54 709, 85 грн., № ДФ-8250001 від 25.08.2009 р. на суму 36 916, 30 грн., № ДФ-8170003 від 17.08.2009 р. на суму 163 325, 26 грн. поставив відповідачу продукцію на загальну суму - 510 928, 66 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 90 від 15.09.2009 р., № 85 від 31.08.2009 р., № 81 від 25.08.2009 р., № 69 від 10.08.2009 р., вказану продукцію отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково, а саме у розмірі 229 260, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками із банківського рахунку, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 281 668, 66 грн., що і стало підставою для звернення останнього до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, відповідач 06.09.2012 р. та 12.09.2012 р. сплатив основний борг в сумі 281 668, 66 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками за 06.09.2012 р. та за 12.09.2012 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив основний борг в сумі 281 668, 66 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 24/067-12 в частині стягнення з відповідача 281 668, 66 грн. основного боргу за договором № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлену продукцію в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, здійсненого щодо кожної видаткової накладної окремо, інфляційні втрати за період з 06.09.2009 р. до 30.06.2012 р. складають 93 258, 40 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 06.09.2009 р. до 30.06.2012 р. складають -42 314, 73 грн.

Розрахунок 3 % річних перевірений судом та встановлено, що позивач при розрахунку 3 % річних за видатковою накладною № ДФ-9210008 від 21.09.2009 р. врахував день 27.06.2012 р., хоча у цей день вже було здійснено відповідачем першу проплату, а тому згідно розрахунку суду 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 42 299, 86 грн.

При перевірці нарахування інфляційних втрат, судом встановлено, що позивач застосував невірний середній індекс інфляції за встановлений ним період прострочення.

За таких обставин, суд зробив власний перерахунок інфляційних втрат із застосуванням середнього індексу інфляції -1, 185 за період з вересня 2009 року по червень 2012 року (включно) та 1, 175 за період з жовтня 2009 року по червень 2009 року (включно), що складають: 91 414, 93 грн.

Твердження відповідача щодо того, що зроблений позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних суперечить п. 8.3 договору № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р., не може бути взяте судом до уваги, так як п. 8.3 зазначеного договору передбачено обов'язок відповідача сплатити позивачу пеню у випадку порушення строків оплати за наявності умови фактичного отримання відповідачем продукції, в той же час як право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, а саме у розмірі 133 714, 79 грн., з яких: 91 414, 93 грн. - інфляційних втрат та 42 299, 86 грн. -3 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Провадження у справі № 24/067-11 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод»про стягнення 281 668, 66 грн. основного боргу за договором № 181/09-ПР-М поставки від 20.06.2009 р. припинити.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод»(08653, Київська область, Васильківський район, село Устимівка, вулиця Залізнична, будинок 1-А, ідентифікаційний код - 35584366) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»(01013, м. Київ, вулиця Баренбойма, будинок 1, ідентифікаційний код - 25412086) 91 414 (дев'яносто одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 93 коп. - інфляційних втрат, 42 299 (сорок дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 86 коп. -3 % річних, 8 344 (вісім тисяч триста сорок чотири) грн. 84 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 29.10.2012 р.

Суддя Т.В. Лутак