Рішення

від 25.10.2012 по справі 5026/1519/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року Справа № 09/5026/1519/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Комзюк О.Л., за участю представника позивача - Митянського Є.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", м.Київ до Шполянського районного споживчого товариства, м.Шпола Черкаської області про стягнення 6724,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 5583,40 грн. основного боргу з оплати за поставлений по договору поставки № Чк-22 від 08.02.2011 (далі - Договір) товар, 187,00 грн. три проценти річних, 954,24 грн. договірної пені, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар (продовольчі товари), який останній прийняв без заперечень, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за поставлений товар, тому у зв'язку з простроченням оплати, нараховані проценти та договірна пеня.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідач направив письмовий відзив на позовну заяву у якому вказав , що визнає борг з оплати за поставлений позивачем товар в сумі 5583,40 грн., пояснив, що прострочення оплати сталось внаслідок тяжкого фінансового стану, який виник через невиконання державою своїх зобов'язань, а тому просить не застосовувати фінансові санкції та продовжити термін виконання зобов'язання до моменту відшкодування бюджетної заборгованості перед відповідачем, тобто до 20 листопада 2011 року.

Суд визнав можливим розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, пояснив, що відповідач ухилився від співпраці зі службою безпеки позивача, припинив погашення боргу, що змусило звернутися до суду, заперечив проти клопотання відповідача про звільнення його від відповідальності за прострочення оплати та відстрочення сплати боргу, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (постачальник, позивач у справі) та Шполянським районним споживчим товариством Черкаської облспоживспілки (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № Чк-22 від 08.02.2011 року (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити його (п.1.1 Договору). До даного договору сторони уклали додаткову угоду №2 стосовно надання продавцем покупцеві спеціального обладнання (морозильні вітрини, торгівельні намети) для покращення умов реалізації поставленого товару.

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- поставка товару здійснюється за попередньою заявкою Покупця, силами та за рахунок Продавця, на склад Покупця, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця (п. 2.1. Договору);

- за кожну партію товару покупець зобов'язаний провести оплату вартості такої партії на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі її покупцю на підставі виставленої накладної або рахунку-фактури (п. 5.1. Договору);

- сторони дійшли висновку про те, що вартість одиниці товару, яка поставляється за цим договором, фіксується у рахунках-фактурах, накладних податкових накладних, які видаються на кожну партію товару, що поставляється покупцю за цим договором (пункт 5.2 Договору);

- загальна вартість цього Договору складає 200000,00 грн. (п.5.3. Договору).

- у випадку невиконання покупцем термінів, передбачених даним договором, покупець зобов'язаний сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії Товару, за кожен день прострочення платежу до дня фактичної сплати такої заборгованості (п.8.1 Договору).

На виконання умов Договору, у період червня 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар (морозиво, фруктовий лід, пельмені, тощо), зокрема, по видаткових накладних:

Чк-018921 від 03.06.2012 на суму 5,48 грн.;

Чк-019176 від 04.06.2011 на суму 354,90 грн.;

Чк-019177 від 04.06.2011 на суму 162,20 грн.;

Чк-020753 від 11.06.2011 на суму 513,78 грн.;

Чк-020761 від 11.06.2011 на суму 132,07 грн.;

Чк-021857 від 17.06.2011 на суму 506,10 грн.;

Чк-021858 від 17.06.2011 на суму 231,04 грн.;

Чк-021860 від 17.06.2011 на суму 287,60 грн.;

Чк-023420 від 24.06.2011 на суму 2382,80 грн.;

Чк-023625 від 25.06.2011 на суму 942,83 грн.;

Чк-023626 від 25.06.2011 на суму 64,60 грн.;

Всього на суму 5583,40 грн.

В порушення умов Договору відповідач вартість товару, отриманого по вказаних накладних, у встановлені строки (протягом 14 календарних днів) не сплатив, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість в сумі 5583,40 грн.

Згідно даних двостороннього акту звірки розрахунків, підписаного представниками обох сторін, підписи яких засвідчені печатками сторін -юридичних осіб, станом на 16 жовтня 2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 5583,40 грн., початкове сальдо боргу відповідача зафіксовано в сумі 11641,40 грн., з якого протягом червня, липня 2012 року погашено 7315,00 грн., а також 15.06.2012 року отримано товару на 1257,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення суми грошових коштів: боргу з оплати за поставлений товар, процентів та пені, у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань.

Сторони спірних правовідносин є юридичними особами, учасниками відносин у сфері господарювання, суб'єктами господарювання, в розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі вживається скорочено - ГК України). Зобов'язання, що виникли між сторонами, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими (ч.4 ст.263 ГК України).

Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою суд вважає господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, що підтверджується видатковими (товарними) накладними і не заперечується відповідачем. Строк оплати за товар по договору визначений 14 календарних днів з моменту отримання товару. Відповідач порушував строки оплати, внаслідок чого станом на 16.10.2012 року утворився прострочений борг з оплати за товар в сумі 5583,40 грн., що ним не заперечується і підтверджено наявними у справі доказами. Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення основного боргу з оплати за товар в сумі 5583,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у Договорі не визначили інший розмір процентів річних, тому згідно зі ст.625 ЦК України підлягають стягненню нараховані позивачем три проценти річних в сумі 187,00 грн. Розрахунок процентів річних зроблений позивачем по кожній товарній накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати, по 14 серпня 2012 року. Розрахунок перевірений судом, він є таким, що відповідає обставинам справи, зроблений правильно.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі (п.8.1) сторони встановили відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня в сумі 954,24 грн. по кожній видатковій накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати, по 14 серпня 2012. Проте позивачем не враховані положення частини 6 статті 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки інше договором і законом не встановлено, нарахування пені по кожній партії поставки на підставі ч.6 ст.232 ГК України судом припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання з оплати мало бути виконано, а тому до стягнення підлягає пеня в сумі 431,54 грн. Отже в цій частині позовні вимоги задовольняються частково.

Клопотання відповідача про звільнення його від встановленої відповідальності та відстрочку виконання рішення відхилено судом, як необґрунтоване і не доведене.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 5583,40 грн. основного боргу, 187,00 грн. три проценти річних, 431,54 грн. договірної пені. Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору. Часткове задоволення позову не впливає на відшкодування судових витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Шполянського районного споживчого товариства (м.Шпола, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 01774181) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (м.Київ, вул. Саксаганського, 115а, ідентифікаційний код 34965659) - 5583,40 грн. основного боргу, 187,00 грн. три проценти річних, 431,54 грн. договірної пені та 1609,50 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26 жовтня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко