Рішення

від 23.10.2012 по справі 14/5025/1018/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2012 р.Справа № 14/5025/1018/12

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства "Андріївка", м. Кам'янець - Подільський

до Чемеровецької районної державної адміністрації, смт. Чемерівці

про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача - не з'вився

від відповідача - Загородна О.А. за довіреністю

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсною угоду, укладену між сторонами 22 травня 2012 року, зареєстровану в управлінні Держкомзему 24 травня 2012 року за № 682520004001789 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 59 від 4 червня 2008 року, зареєстрованого у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії Ц ДфЗК 9 червня 2008 року № 04087630001.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує таке.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом фермерського господарства „Андріївна", с. Андріївка Чемеровецького району (реєстраційна адреса), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) укладати угоди, вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

Постановою суду від 12.07.2012 р. фермерське господарство „Андріївна" с. Андріївка, Чемеровецького району, код ЄДРПОУ 34222612 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Герасименка І.І.

Наказом ліквідатора від 12.07.2012 р. голова ФГ „Андріївна" Волосецький В.А. відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з ліквідацією господарства звільнений з роботи. Відповідно до довідки управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25.04.2012 р. № 717-06-4/802 станом на 25.04.2012 р. за ФГ „Андріївна" згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахуються земельні частки (паї) по державних актах 10 договорів на площу 20,2144 га, та землі резервного фонду і договір на площу 79,0 га.

На повторний запит управлінням Держкомзему у Чемеровецькому районі ліквідатору видана довідка від 17.07.2012 р. № 717-06-4/1347 про те, що станом на 17.07.2012 р. за ФГ „Андріївна" на території Чемеровецького району право власності та право постійного користування земельними ділянками не зареєстровано.

В ході здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором було виявлено, що після порушення справи про банкрутство ФГ „Андріївна" директор Волосецький В.А., без згоди розпорядника майна уклав угоду про відчуження земельної ділянки, а саме угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 59 від 04 червня 2008 року, зареєстрованого у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії ЦДЗК 09.06.2008 року № 04087630001 (надалі угода).

Вказуючи підстави недійсності даної угоди позивач зазначає наступне.

Директор ФГ „Андріївна" Волосецький В.А., в період процедури банкрутства укладаючи спірну угоду без згоди розпорядника майна, вийшов за межі своєї цивільної дієздатності.

Так, відповідно до п.13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може укладати угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Вартість активів боржника відповідно до довідки ліквідатора № 179 від 17.07.2012 року становить 331 037 гривень.

Таким чином, на момент укладання угоди, Волосецький В.А., на мав права укладати угоду про відчуження земельної ділянки вартістю 233 784, 99 гривень, що перевищує 1 % балансової вартості активів боржника.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд за власною ініціативою вжив заходів стосовно забезпечення вимог кредиторів і своєю ухвалою від 26.03.2012р., заборонив власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) укладати угоди, вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

Також, в подальшому, дії про розірвання договору оренди землі не були схвалені ФГ „Андріївна", тобто органи управління позивача, які мали право розпоряджатися активами, не схвалили цієї угоди і розпорядник майна не надавав згоди на її укладення.

Позивач звертає увагу суду на те, що Волосецький В.А, знаючи про обмеження його дієздатності, не повідомив розпорядника майна про укладення цієї угоди, а відповідач достовірно знаючи про порушення справи про банкрутство ФГ „Андріївна" уклав цю угоду.

Позивач та відповідач були обізнані про факт банкрутства ФГ „Андріївна" так як копія ухвали про порушення провадження у справі була направлена судом державному реєстратору Чемеровецької РДА та пану Волосецькому В.А.

Крім цього, позивач зазначає, що зі слів Волосецького В.А., після розірвання договору оренди земельної ділянки № 59 від 04 червня 2008 року, земельна ділянка зазначена в цьому договорі, була передана в оренду ПП „Кочубіївське", засновником якого являється Волосецький В.А.

Таким чином, укладеня угоди про розірвання договору оренди було направлене на переведення майнових активів з ФГ „Андріївна" до ПП „Кочубіївка".

Не змінюючи підстав позову позивач, в додаткових поясненнях вказує, що згідно п.13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає, крім іншого угоди щодо розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. Частина 1 ст.190 Цивільного кодексу України

передбачає, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Частина 1 статті 26. Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обумовлює, що ліквідаційною масою є, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно п.10 ст. 50. цього Закону, у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, набуті для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Таким чином, право оренди земельної ділянки, є майном боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, розпорядження яким здійснюється виключно за згодою із розпорядником майна.

Також, відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку „Нематеріальні активи", затвердженого наказом Мінфіну України від 18 жовтня 1999 року № 242, право на користування земельними ділянками є нематеріальним активом.

Проведеною інвентаризацією немайнових активів від 18 липня 2012 року визначено вартість немайнових активів (права на користування земельними ділянками) в розмірі 182 901, 4 грн. Вартість 1 % всіх активів боржника -5 139, 38 грн. Тому, вартість нематеріального активу (право користування спірною земельною ділянкою) згідно договору № 59 від 4 червня 2008 року становить 35 067, 8 грн., що складає більше 1 % вартості активів боржника, що в свою чергу позбавляє права Волосецького В.А. укладати спірну угоду.

Представник позивача в останнє судове засідання не з'явився. В попередніх судових засіданнях позов підтримував, наполягав на його задоволенні. При цьому судом враховується належність повідомлення позивача про день судового засідання, оскільки він був присутній в судовому засіданні 10 жовтня 2012 року (в якому оголошено перерву на 23.10.12р.).

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві позов не визнають, просять відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції відповідач наводить наступне.

Відповідач діяв відповідно до вимог законодавства. Так, 29 березня 2012 року до відповідача звернувся голова ФГ „Андріївна" з заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки № 59 від 4 червня 2008 року. На підставі заяви та керуючись Законом України „Про місцеві державні адміністрації", Законом України „Про оренду землі" та Земельним кодексом України, враховуючи пропозиції управління Держкомзему у Чемеровецькому районі головою РДА видано розпорядження про припинення права користування земельною ділянкою. Згідно розпорядження голови адміністрації 22 травня 2012 року між РДА та ФГ „Андріївна" укладено спірну угоду.

Відділам адміністрації та управлінню Держкомзему у Чемеровецькому районі не було відомо про порушення справи про банкрутство ФГ „Андріївна", оскільки, як вже було з'ясовано пізніше, копія ухвали направлена державному реєстратору Чемеровецької РДА, який відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" не зобов'язаний повідомляти про зазначені факти.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

4 червня 2008 року між Чемеровецькою РДА (орендодавцем) та ФГ „Андріївна" (орендар) укладено договір № 59 в силу якого орендодавець на підставі розпорядження

голови Чемеровецької РДА від 8 квітня 2008 року № 178/2008 - р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївна Андріївської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка площею 15, 1523 га., в тому числі рілля - 15, 1523 га.

Договір підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований у Чемеровецькому відділі Хмельницької регіональної філії Ц ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 9 червня 2008 року за № 04087630001.

Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю відповідно до акту прийому -передачі (стор. 25 справи). Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно витягів з ЄДРПОУ, зроблених станом на 29 квітня 2011 року 7 серпня 2012 року керівником ФГ „Андріївна" (як станом на 07.08.12р. в стані припинення) є Волосецький В.А.

26 березня 2012 року господарським судом Хмельницької області, у справі № 2/5025/345/12 винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ФГ „Андріївна" (с. Андріївна Чемеровецького району), код 34222612 (позивач у даній справі) якою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи боржника.

29 березня 2012 року головою ФГ „Андріївна" Волосецьким В.А. направлено на адресу Чемеровецької РДА заяву про припинення дії договору № 59 від 4 червня 2008 року про оренду землі площею 15, 1523 га. з 29 березня 2012 року.

Згідно довідки Управління Держкомзему у Чемеровецькому районі від 25 квітня 2012 року № 717 -06 -4/802, станом на 25 квітня 2012 року за ФГ „Андріївна", згідно договорів оренди на території Андріївської сільської ради рахуються земельні частки по державних актах 10 договорів на площу 20, 2144 га. та землі резервного фонду 1 договір на площу 79 га.

16 травня 2012 року Головою Чемеровецької РДА видано розпорядження № 269/2012 - р, в силу якого припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 15, 1523 га., фермерському господарству „Андріївна", яка знаходиться за межами с. Андріївна Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області; юридичному сектору апрату адміністрації доручено підготувати угоду про розірвання договору оренди землі від 4 червня 2008 року № 59 відповідно до чинного земельного законодавства; земельну ділянку площею 15. 1523 га включено до земель запасу сільської ради з подальшим використанням за призначенням.

22 травня 2012 року між Чемеровецькою РДА та ФГ „Андріївна", в особі голови Волосецького В.А. укладено угоду, згідно якої орендар та орендодавець прийшли до згоди розірвати договір оренди земельної ділянки № 59 від 4 червня 2008 року, зареєстрованого у Чемеровецькому відділі Хмельницької філії Ц ДЗК 9 червня 2008 року № 04087630001. Зазначена угода підписана обома сторонами, скріплена їх печатками та зареєстрована в управлінні Держкомзему у Чемеровецькому районі.

25 травня 2012 року орендар повернув, а орендодавець прийняв земельну ділянку площею 15,1523 га., яка знаходиться за межами населеного пункту с. Андріївна Чемеровецького району, про що складено відповідний акт (копія наявна у матеріалах справи).

12 липня 2012 року постановою Господарського суду Хмельницької області у справі № 2/5025/345/12 ФГ „Андріївна" визнано банкрутом (код 34222612), припинено процедуру розпорядження майном ФГ „Андріївна"; відкрито ліквідаційну процедуру до 12 січня 2013 року; ліквідатором ФГ „Андріївна" призначено арбітражного керуючого Герасименко І.І.; підприємницьку діяльність банкрута завершено; з 12 липня 2012 року припинено повноваження керівника банкрута щодо управління підприємством та розпорядження його майном.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у Чемеровецькому районі № 717 -06 - 4/1347 від 17 липня 2012 року, станом на 17 липня 2012 року за ФГ „Андріївна" на території Чемеровецького району право власності та право постійного користування земельними ділянками не зареєстровано. Докази направлення довідки арбітражному керуючому Герасименко І.І. наявні в матеріалах (витяг з журналу вихідної кореспонденції, відмітка за 17 липня 2012 року). Відповідно довідки Арбітражного керуючого № 179 від 17 липня 2012 року, станом на 17 червня 2012 року балансова вартість майна позивача складає 331 037 грн.

Цього ж 17 липня 2012 року Чемеровецькою РДА видано розпорядження № 367/2012 -р, за яким надано дозвіл, в тому числі громадянам України, жителям с. Андріївна. Юрківці, Кугаївці, Мережанка, Жердя, смт. Чемерівці Чемеровецького району на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 46 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Андріївської сільської ради, які розташовані за межами с. Андріївна Чемеровецького району, відповідно з додатком (прізвища громадян та площа).

В силу акту інвентаризації немайнових активів ФГ „Андріївна" від 18 липня 2012 року згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи", зареєстрованого наказом Мінфіну України від 18 жовтня 1999 року № 424, про зарахування нематеріальних активів до складу активів балансу, та обов'язку ліквідатора віднесення до ліквідаційної маси права користування земельною ділянкою, на підставі отриманої інформації з Чемеровецької районної ради про наявність у користуванні ФГ „Андріївна" земельних ділянок, виявлені наступні нематеріальні активи, в тому числі за межами населеного пункту с. Андріївна, Чемеровецького району розташована земельна ділянка ріллі площею 15, 1523 га, яка згідно договору оренди землі від 4 червня 2008 року № 59 перебувала у користуванні ФГ „Андріївна" Оцінка вартості права користування земельної ділянки площею 15, 1523 га здійснена у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи" і становить справедливу ціну в розмірі 35 067, 8 грн. Всього виявлено нематеріальних активів на загальну суму 182 901, 4 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що спірна угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме керівник фермерського господарства діяв поза межами своїх повноважень, оскільки на момент укладення угоди він був позбавлений права розпоряджатися майном, вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника. В подальшому дана угода не була погоджена органами управління позивача (розпорядником майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної

правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За ч. 1, 2 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 2 ст 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242.

Так, в абзаці 4 пункту 4 даного Положення визначено, що нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Пунктом 5 Положення передбачено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за визначеними групами, однією з яких є права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Відповідно до п. 6 Положення, придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Листом Міністерства фінансів України від 05.02.2008 р. № 31-34000-10-16/2862 передбачено, що придбаний або отриманий нематеріальний актив зараховується до складу активів балансу, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Відповідно до п.5 зазначеного Положення та враховуючи наведене, вартість права користування земельною ділянкою складається з урахуванням витрат на оформлення меж орендованої земельної ділянки.

В ході вирішення справи позивачем не надано відомостей (доказів) стосовно можливих витрат позивача на придбання права користування земельної ділянки. Натомість відповідно проведеної інвентаризації немайнових активів від 18.07.2012 року, зараховано до балансу нематеріальні активи (право на користування земельними ділянками) та визначено їх справедливу вартість (акт інвентаризації) згідно п. 13 Положення.

Так, згідно п. 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242 первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п.11 цього Положення.

Оскільки п.13 Положення передбачена можливість визначення первісної вартості нематеріальних активів за справедливою вартістю лише які безоплатно отриманні, то отримання в оренду земельної ділянку за користування якою необхідно сплачувати орендну плату, на думку суду не є безоплатно отриманим активом. А тому неправомірним є визначення вартості права користування земельною ділянкою за справедливою вартістю. Судом також враховується, що питання визначення справедливої вартості права оренди землі законодавчо врегульовано, зокрема ЗУ „Про оцінку земель", Постанова КМ України від 11 жовтня 2002 р. N 1531 „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок", що позивачем дотримано не було

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів суду балансову вартість права користування землею, безпідставними є твердження позивача щодо незаконності дій директора Волосецького В.А. з приводу підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст складено 26 жовтня 2012 року

Від друк 3 прим:

1 -до справи

2 -позивачу (рек 31633, Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Андріївна, вул. Леніна, 78)

3 - відповідачу