Рішення

від 22.10.2012 по справі 5023/4383/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4383/12 вх. № 4383/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніною О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Красіков Г.О., доручення № 8 від 20.09.2012 р.

відповідач - Переверзева К.М., доручення № 2492 від 09.10.2012 р., після переви не зявився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Секутек-Україна", м. Київ

до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Харків

про стягнення 59912,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Секутек-Україна", м. Київ, надалі позивач, звернулось до господарського суду із позовом до відповідача, ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Харків, про стягнення 52326,00 грн. заборгованості, 4020,02 грн. пені та 3566,77 грн. 8% річних мотивуючи неналежним виконанням із боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором № 101101 від 10 листопада 2011 року в частині проведення розрахунків. Також позивач просить суд покласти судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1609,60 грн., на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4382/12 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15 жовтня 2012 року.

В судове засідання 15 жовтня 2012 року сторони з'явились. Позивач надав клопотання про приєднання документів до матеріалів справ (вх. 16659 від 15.10.2012 р.), просить суд клопотання задовольнити та залучити подані документи до матеріалів справи. Відповідач проти залучення поданих документів не заперечив. Суд, вважав за можливе задовольнити клопотання позивача та залучити подані ним документи до матеріалів справи.

Позивач в засіданні суду 15 жовтня 2012 року позовні вимоги підтримує повністю. Відповідач в засіданні суду 15 жовтня 2012 року проти задоволення позову заперечує, відзив в обґрунтування своєї позиції суду не надав, водночас відповідач заявив усне клопотання про витребування у позивача доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур.

В засіданні суду 15 жовтня 2012 року було оголошено перерву до 22 жовтня 2012 року до 11 год. 20 хв. з метою надання відповідачем суду відзиву із документальним обґрунтуванням.

19 жовтня 2012 року відповідачем до канцелярії суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 17147) та заперечення по справі (вх. № 17146) у яких відповідач клопоче перед судом про витребування у позивача додаткових доказів. 22 жовтня 2012 року позивачем за вх. № 17207 до канцелярії суду було подано додаткові письмові пояснення по справі. Вказані документи залучено судом до матеріалів справи.

22 жовтня 2012 року після перерви судове засідання було продовжено, в засідання суду 22 жовтня 2012 року з'явився позивач, відповідач в судове засідання не з'явився.

Позивач в судовому засіданні 22 жовтня 2012 року заперечив проти задоволення клопотання відповідач про відкладення розгляду справи, як заперечив і проти витребування додаткових доказів, підтримав надані ним до канцелярії суду додаткові пояснення, просить суд позов задовольнити повністю.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 17147) та заперечення по справі (вх. № 17146) у яких відповідач клопоче перед судом про витребування у позивача додаткових доказів, вважає за необхідне відмовити відповідачу в їх задоволення із наступних підстав:

при оголошенні перерви в засіданні суду з 15 на 22 жовтня 2012 року відповідач був обізнаний про розгляд справи 22 жовтня 2012 року та не заперечував проти вказаної дати, водночас доказів в обґрунтування заявленого клопотання з підстав відрядження, відповідач суду не надав.

прохання відповідача щодо витребування у позивача доказів отримання відповідачем рахунків-фактур за накладною № РН-063 від 15.11.2011 р., доказів щодо якості товару та доказів отримання відповідачем документів про якість товару є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявне доручення № 339 від 15.11.2011 р. підприємства-відповідача про отримання рахунку-фактури № СФ-1411-01 від 14.11.2011 р.; доказів того, що переданий 15.11.2011 року від позивача відповідачу товар є неякісним відповідачем не надано, як і не надано жодних звернень відповідача до позивача з питання щодо якості отриманого товару, доказів того, що позивачем при передачі товару не було передано відповідачу документів щодо його якості відповідачем суду не надано, з даного питання відповідач до позивача не звертався; предметом даного судового розгляду є стягнення із відповідача заборгованості перед позивачем за Договором, умови Договору чітко визначають підстави та умови платежу.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін судового процесу, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, судом встановлено наступне.

10 листопада 2011 р. між позивачем, ТОВ "Секутек-Україна" (постачальник), та відповідачем, ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Балаклійський райавтодор" (покупець) було укладено Договір поставки № 101101 відповідно до умов якого позивач передає у власність, а відповідач приймає і оплачує продукцію (надалі - товар), найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказуються в Специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною цього Договору, на умовах, які викладені у цьому Договорі.

Згідно п. 2.2. та п. 2.3. Договору, кількість, асортимент, ціна, умови оплати, а також умови і строки постачання товару, який продається за цим Договором, встановлювалися з гривнях і вказувалися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Специфікація складається, згідно замовлень відповідача, в письмовій формі та приписується сторонами на кожну поставку товару окремо.

На виконання вказаного Договору, 14 листопада 2011 року між сторонами було укладено та підписано Специфікацію - додаток № 1 до Договору поставки № 101101 від 10.11.2011 р., де сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, підставу, умови поставки та оплати товару, кінцевий термін оплати.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору, суд вважає, що договір поставки № 101101 від 10 листопада 2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

На виконання вказаного Договору, за видатковою накладною № РН-063 від 15.11.2011 р. позивачем було передано відповідачу товар - "Бутонал NS 198 загальною кількістю 950,00 кг. загальною вартістю 52326,00 грн." та виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-1411-01 від 14.11.2011 р. на оплату, про що свідчить як сама видаткова накладна № РН-063 від 15.11.2011 р., так і довіреність № 339 від 15.11.2011 р. відповідача. Вказаний рахунок-фактура № СФ-1411-01 від 14.11.2011 р. відображено сторонами в додатку № 1 від 14.11.2011 р. до Договору та у довіреності відповідача на отримання товару.

Відповідача за дорученням № 339 від 15.11.2011 р. отримав рахунок-фактуру позивача на оплату та товар, проте свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару у строк не пізніше 18.11.2011 року не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 52326,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги позивача в розмірі 52326,00 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позивачем, за порушення відповідачем умов договору, також пред'явлено до стягнення 4020,02 грн. пені та 3566,77 грн. 8% річних.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

За приписами ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено ст. 547 ЦК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) (відповідно до ст. 549 ЦК України) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3 Договору, за затримку оплати товару понад строк, передбачений в специфікації, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого товару за кожний день затримки та 8% річних.

За таких обставин, враховуючи порушення з боку відповідача встановлених умовами договору термінів, суд визнав позовні вимоги позивача в частині пред'явлених до стягнення 4020,02 грн. пені та 3566,77 грн. 8% річних обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком, відповідаючими умовам договору та приписам закону та задовольняються судом.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та у витребуванні додаткових доказів.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, (код ЗКПО 31941174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секутек-Україна", 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34 (код ЗКПО 36114727) 52326,00 грн. заборгованості, 4020,02 грн. пені, 3566,77 грн. 8 % річних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.10.2012 р.

Суддя Калініченко Н.В.