Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-17608/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 р.Справа № 2а-17608/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Профмет" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-17608/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Профмет"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Профмет", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення № 0004782305, яким Приватному підприємству "Профмет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 гривень та податкове повідомлення-рішення № 0004772305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755,25 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Промфет" - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПП «Промфет», а саме: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004772305 від 10.10.2011 р., прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання 16.10.2012 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "Профмет", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради, та включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13351264 станом на 19.03.2012 р. (а.с. 103-104 т.1) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що також підтверджується копією свідоцтва № 28291619 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.08.2000 р. та копією довідки про взяття на облік платника податків від 22.08.2000 р. № 3277 (а.с. 105-106 т.1).

На підставі направлення, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова від 08.09.2011 № 1577 (а.с. 189 т.1), головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Красюковим С.В., на виконання постанови слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Литвиненко В.Л. від 06.08.2011 на проведення позапланової документальної перевірки ПП "Профмет"(код ЄДРПОУ 31064368) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 р. (а.с. 187 т.1) та наказу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 08.09.2011 №1889 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Профмет"(а.с. 188 т.1), фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Профмет"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №4562/2305/31064368 від 27.09.2011 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Профмет"код ЄДРПОУ 31064368 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.06.2011 року", згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 01.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження ПДВ у загальній сумі 13337 грн., у тому числі: у жовтні 2010 на суму 6667 грн.; у лютому 2011 на суму 3777 грн.; у березні 2011 на суму 2937 грн.

- п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 16671 грн., в тому числі: у 4 кварталі 2010 на суму 8333 грн.; у 1 кварталі 2011 на суму 8338 грн. (а.с. 8-52 т.1).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 0004782305 від 10.10.2011 року, яким збільшено ПП "Профмет" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 грн., з яких 13337, 00 грн. за основним платежем та 1668, 75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 53 т.1).

- № 0004772305 від 10.10.2011 року, яким збільшено ПП "Профмет" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755, 25 грн., з яких 16671, 00 грн. за основним платежем та 2084, 25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 54 т.1).

Податкові повідомлення-рішення № 0004782305 та № 0004772305 від 10 жовтня 2011 року отримано представником ПП "Профмет"18 жовтня 2011 року та оскаржено до ДПА у Харківській області.

17.12.2011 р. за результатами розгляду скарги ПП "Профмет"було отримано з ДПА у Харківській області рішення від 14.12.2011 р., яким скасовується податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.10.2011 № 0004782305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн.), в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення - рішення № 0004772305 залишається без змін, а скаргу директора ПП "Профмет"Шагіна В.І. (вх. ДПА у Харківській області від 28.10.11 № 5554/10) - без задоволення (а.с. 55-59 т. 1).

На підставі рішення від 14.12.2011 р., ДПА у Харківській області ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 23.12.2011 року було винесено нове податкове повідомлення рішення № 0006822305 (а.с. 67 т. 2) на меншу суму податкових зобов'язань, яке було вручено 29.12.2011 р. головному бухгалтеру ПП "Профмет" Півинській М.О., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68 т.2).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, укладені між ПП "Промфет" та підприємствами контрагентами не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень № 0004782305, яким приватному підприємству "Профмет"збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 гривень та № 0004772305, яким Приватному підприємству "Профмет"збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755,25 гривень, як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи зі змісту абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між ПП "Профмет"(замовник) та ТОВ "Технопром.Буд" (виконавець) укладено договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р., згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, зазначені п. 1.2. договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги (а.с. 134 т.1).

Пунктом 1.2. договору визначено, що виконавець зобов'язується надати наступні послуги: проектно-вимірювальні роботи, виготовлення проекту покрівлі, проекту водостічної системи, формування попередніх кошторисних робіт та інш.

Ціна договору дорівнює 40000, 00 грн. (п. 3.1.), які перераховуються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2. договору).

ТОВ "Технопром.Буд" виписано на адресу позивача податкові накладні від 29.10.2010 р. №№ 27104, 27105, 27106 та 27107 (а.с. 86-89 т.1).

На підтвердження факту виконання умов договору, позивачем надано до матеріалів справи акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 7350,0 грн.; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 9583,33 грн.; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000003 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 8066,67 грн., та акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000004 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 8333,33 грн. (а.с. 82-85 т.1), які не містять посилання на договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р. та не є його додатком.

На підтвердження факту виконання робіт, позивачем надано до матеріалів справи копію звіту про проектно-вимірювальні роботи (а.с. 183-190).

Згідно наданого звіту про проектно-вимірювальні роботи (а.с. 183-190) вбачається, що звіт складався по житловому будинку в пгт. Печеніги, Печенізького району Харківської області. При цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено зв'язку між отриманими ПП "Профмет" від ТОВ „Технопром.Буд" звітом та відношення ПП "Профмет" до вищевказаного житлового будинку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що жодного з проектів, складеного на виконання умов зазначеного договору, а також доказів формування попередніх кошторисних робіт, позивачем, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано.

Також позивачем не надано доказів того, що ці послуги були отримані з метою подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства, а також не надано доказів оплати цих послуг позивачем. На підставі вищезазначених актів здачі-приймання робіт взагалі відсутня можливість визначити економічну доцільність цих робіт, не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з їх отриманням та факт використання зазначених послуг у власній господарській діяльності позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на придбання послуг по договору із ТОВ "Технопром.Буд" не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача. Документів, які підтверджують відображення операцій з придбання та оприбуткування послуг у бухгалтерському обліку, матеріали справи не містять.

Крім того, 18.02.2011 року між ПП "Профмет"(покупець) та ТОВ „Ерітаж" (постачальник) укладено договір поставки № 18/02/11-1 (а.с. 75 т.1), згідно умов якого, постачальник продає, а покупець купує продукцію згідно рахунків-фактур. Загальна вартість договору становить 22400, 28 грн. (п. 2.1. договору).

У п. 2.2. вказано, що покупець сплачує повну вартість кожної партії шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі суми, зазначеній в рахунку-фактурі.

Рахунку-фактури, як підставу для проведення попередньої оплати, позивачем до матеріалів справи не надано, проте згідно копії платіжного доручення № 46 від 18.02.2011 року ПП "Профмет" було здійснено оплату в сумі 22400, 28 грн. (а.с. 76 т.1).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження факту здійснення даної господарської операції, позивачем надано видаткову накладну № 4901 від 18.02.2011 р., згідно якої ТОВ „Ерітаж" на адресу позивача поставлено будівельні матеріали, а саме: система фасадна утеплена у кількості 115, 23 кв.м. та кровля м'яка утеплена у кількості 60 кв.м., на суму без ПДВ 18666, 90 грн., ПДВ -3733, 38 грн., а всього - 22400, 28 грн.(а.с. 78 т.1).

ТОВ „Ерітаж" було виписано податкову накладну № 4901 від 18.02.2011 р. на суму ПДВ 3733, 38 грн. (а.с. 77 т.1), яку було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 110-111 т.1).

18.02.2011 р. ПП «Профмет» видано довіреність на отримання ТМЦ Назарову О.Н., що підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей за 2011 р. (а.с. 184-185 т.2).

При цьому, матеріали справи не містять доказів транспортування придбаного позивачем товару.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Приписами ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що вантажні перевезення, серед іншого, виконуються на підставі товарно-транспортної накладної.

Наказом Мінтрансу України від 29.12.1995р №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля - це подорожній лист, товарно-транспортна накладна, талон замовника. Згідно п. 2 цього Наказу застосування вказаних форм первинного обліку є обов'язковим всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. за №363, зареєстрованим в Мінюсті України 20.02.1998р. за № 128/2568, визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.п. 11.5. вищевказаного наказу товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п.п. 11.7. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів фактичного перевезення товару по договору поставки № 18/02/11-1 від 18.02.2011 року, як і не надано доказів оприбуткування товару на склад підприємства. Зазначене свідчить про те, що товар фактично не отримувався, а операції фактично не здійснювалося.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність віднесення ПП "Профмет" до складу валових витрат вартість придбаних товарів без ПДВ у ТОВ „Ерітаж" у 1 кварталі 2011 в сумі 18666, 90 грн. та включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в ціні придбаних товарів у ТОВ „Ерітаж" у лютому 2011 в сумі 3733,38 грн.

Крім того, 15.03 2011 р. між ПП «Промфет» (замовник) та ТОВ «Інтехмаш» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 15/03/11-1, згідно пункту 1.1. якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, зазначені п. 1.2. договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги(а.с. 79 т.1).

Пунктом 1.2. договору визначено, що виконавець зобов'язується надати наступні послуги: проектно-вимірювальні роботи.

ПП "Профмет" та ТОВ „Інтехмаш" був підписаний акт здачі - прийняття робіт №15 від 31.03.2011 р., вартість без ПДВ 14683,33 грн., ПДВ -2936, 67 грн. (а.с. 80 т. 1).

Крім того, ТОВ „Інтехмаш" було видано позивачу податкову накладну № 1502 від 15.03.2011 р. на суму ПДВ - 2936, 67 грн. (а.с. 81 т.1).

Оплату робіт здійснено шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „Інтехмаш", що підтверджується копією платіжного доручення № 71 від 15.03.2011 р. (а.с. 124 т.1).

При цьому, жодного проекту, складеного на виконання умов зазначеного договору, матеріали справи не містять, як і не містять доказів щодо того, на якому об'єкті були здійснені проектно-вимірювальні роботи, обсяг цього об'єкта - для можливості визначення обсягу вимірювальних робіт та кінцевий результат цих робіт: розрахунки, кошториси, звіти, плани і т.п., а також про пов'язаність об'єкта на якому виконувалися ці проектно-вимірювальні роботи із позивачем.

Крім того, позивачем не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання послуг у бухгалтерському обліку.

Колегія суддів зауважує, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договору на виконання послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП "Профмет" безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних робіт без ПДВ у ТОВ „Інтехмаш" у 1 кварталі 2011 в сумі 14683,33 грн. та включено до складу податкового кредиту суми ПДВ в ціні придбаних робіт у ТОВ „Інтехмаш" у березні 2011 в сумі 2936,67 грн.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно з п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання договору вказує на відсутність реального виконання договору.

Таким чином, сторони вказаних договорів ставили за мету не виконання цих договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду та ухилитися від сплати податку до бюджету.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Між тим, сторони, укладаючи договори про надання послуг та договір поставки, не ставили за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на виконання робіт (послуг), що передбачені договором, та отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0004772305 від 10.10.2011 року, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про скасування такого рішення є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Профмет" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2012р. по справі № 2а-17608/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.