Рішення

від 19.03.2012 по справі 2-6663/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.03.2012

Справа №2-6663/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Озерянської Ж.М.

при секретарі Івановій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області до Кіровської селищної ради,ОСОБА_1,ОСОБА_2, 3- особа,що не заявляє самостійних вимог Гаджиєв Садіяр Ага-Лала огли про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кіровської селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки ,повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кіровської селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки ,повернення земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Кіровською селищною радою Дніпропетровського району в порушенням вимог ст. 118 Земельного кодексу України, прийнято рішення № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1С.». Вказаним рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 21-а смт. Кіровське, Дніпропетровського району та передано останній у власність вказану земельну ділянку. Вважав, що рішення Кіровської селищної ради № 768-34/У від 21.10.2010 року підлягає скасуванню як протиправне та незаконне на підставі наступного.

Прокурор в обґрунтування своїх вимог зазначив, що в порушення п. 8 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону N 1702-VI від 05.11.2009) розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_1 на розгляд комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою не подано, та рішення № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність»видано без відповідного висновку комісії.

Водночас, проведеною перевіркою встановлено, що Кіровською селищною радою в порушення вищевказаних норм діючого законодавства рішенням сесії від № 768-34/У від 21.10.2010 року передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 з розробленням проекту водоохоронної зони та смуги відведення каналу в районі вул. Комсомолької 21-а смт. Кіровське, яке не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №486 від 08.05.1996 року «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», оскільки пунктом 5 передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад. Однак, в порушення вказаних норм проект водоохоронної зони затверджено рішенням сесії Кіровської селищної ради №765-33/У від 21.09.2010 року (рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради про затвердження проекту не приймалось) без отримання позитивного узгодження від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області. Крім того, перевіркою встановлено, що узгодження від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області видано 08.10.2010 року за вих. №4-2600-9-1, тобто після затвердження проекту водоохоронної зони.

21.10.2010 року ОСОБА_1 на підставі оспорюваного рішення видано державний акт серії ЯЛ №874347 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0110120003505.

ОСОБА_1 22.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства із ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3А, зареєстрований у реєстрі за № 2525. ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку не отримано, отже право власності на земельну ділянку до неї не перейшло.

Таким чином,прокурор вважав,що вищевказане рішення прийняте в порушення вимог чиннного законодавства, а саме без отримання комісійного висновку, а тому прокурор просив визнати незаконними та скасувати рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність»у частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0724 га, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який укладено 22.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, скасувати державний акт на право власності серії ЯЛ № 874347 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства, зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду повернути Кіровській селищній раді до земель присадибного фонду земельну ділянку площею 0,0724 га, вартістю 31204 грн.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області надав судові заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник Кіровської селищної ради у судовому засіданні вважав позов необґрунтованим, вважав, що підстави для задоволення вимог прокурора відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, в подальшому просила справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2Г.у судовому засіданні вважав позов не обґрунтованим, також просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов прокурора вважав обґрунтованим, просив задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що на підставі ст. ст. 12, 116, 118, 121 Земельного кодексу України, 21.10.2010 року Кіровською селищною радою прийнято рішення за N 768-34/У "Про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0.0724 га, яка розташована на території Кіровської селищної ради в межах населеного пункту за адресою сел.Кіровське вул.Комсомольська,21-а для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель присадибного фонду».

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку підтверджується державним актом про право власності від 19.11.2010 року серії ЯЛ №874347, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на землю.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року за N 677, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Посилання прокурора на те, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_1 на розгляд Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою не подано, та рішення № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність»видано без відповідного висновку Комісії суд вважає безпідставними з наступних підстав.

П.8 ст.118 ЗК України передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Відповідно до ч.3 ст.186-1 ЗК України до складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду, а відповідно до ч. 5 вказаної статті документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

Так, на виконання вимог ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_1 був погоджений органом земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом та органом охорони культурної спадщини.Наданий позитивний висновок відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури за №583/04 від 25.10.10 року про погодження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність та складання державного акту згідно довідки в.о. головного архітектора відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури, був наданий 21.10.2010 року, а вихідна дата 21.10.2010 року на висновку була поставлена помилково, про що також свідчить вхідний штамп Кіровської селищної ради за №448/05 від 22.10.10 р., про отримання ними вказаної довідки (а.с.97).

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ №677 від 26.05.04 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачено погодження проекту відведення земельної ділянки із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Тобто, зазначені вимоги ОСОБА_1 були виконані. Проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки було погоджено у встановленому порядку з відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (а.с.36), Управлінням культури і туризму Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с.31), висновком Дніпропетровського відділу охорони навколишнього природного середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (а.с.32), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с.33), відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Дніпропетровської районної державної адміністрації (а.с.35).

Таким чином, суд вважає що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено у встановленому порядку з органами, представники яких відповідно до ст.186-1 ЗК України повинні входити до складу комісії, а тому суд вважає що відсутність висновку комісії сільської ради не є підставою для відміни рішення органу місцевого самоврядування, оскільки прийняття рішення про затвердження проекту відводу земельної ділянки відноситься до компетенції саме сільської ради, а не комісії. Крім того, комісія передбачена ст.186-1 ЗК України по розгляду питань, пов’язаних з узгодженням земельної документації при Кіровській селищній раді на момент прийняття оспорюваного рішення не була утворена.

Посилання прокурора на те, що проект водоохоронної зони затверджено рішенням сесії Кіровської селищної ради №765-33/У від 21.09.2010 року, без отримання позитивного узгодження від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області в порушення вимог Постанови КМУ №486 від 08.05.1996 року Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, а рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради про затвердження проекту не приймалось, оскільки як встановлено перевіркою узгодження від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області видано 08.10.2010 року за вих. №4-2600-9-1, тобто після затвердження проекту водоохоронної зони, суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.5 вказаної Постанови, розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Так, рішенням 33 сесії 5-го скликання Кіровської селищної ради №762-33/У від 21.09.2010 року було погоджено робочий проект «Водоохоронна зона та смуга відведення каналу в районі вул.Комсомольська,21-а в сел.Кіровське Дніпропетровського району»(а.с.46).

Так, рішенням 33 сесії 5-го скликання Кіровської селищної ради №765-33/У від 21.09.2010 року було затверджено робочий проект «Водоохоронна зона та смуга відведення каналу в районі вул.Комсомольська,21-а в сел.Кіровське Дніпропетровського району»(а.с.45).

08.10.2010 року за №4-2600-9-1 головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області було прийнято позитивний висновок щодо вказаного проекту «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга…».

Рішенням виконавчого комітету Кіровської селищної ради №124 від 20.10.2010 року було затверджено робочий проект «Водоохоронна зона та смуга відведення каналу в районі вул.Комсомольська,21-а в сел.Кіровське Дніпропетровського району»(а.с.74 та протокол №10 засідання виконкому а.с.75-78).

Крім того, вказаною нормою Постанови КМУ передбачено узгодження з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад. Тобто обов»язкове узгодження з Державним управлінням охорони навколишнього середовища проекту не передбачено.

Таким чином, посилання прокурора на те, що рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради щодо затвердження проекту «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга…»не приймалось є безпідставним,тобто на момент затвердження проекту виконавчим комітетом був позитивний висновок головного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, тобто ОСОБА_1 проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга…»було узгоджено у встановленому законом порядку з Мінекоресурсів, Держводгоспу (а.с.48), Держкомземом (а.с.43), власниками землі, землекористувачами, було затверджено на сесії Кіровської селищної ради та виконавчим комітетом Кіровської селищної ради.

Враховуючи викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при винесенні рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району № 768-34/У від 21.10.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність»у частині надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0724 га, а тому вважає, що не має підстав для визнання його недійсним та його скасування.

ОСОБА_1 22.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства із ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3А, зареєстрований у реєстрі за № 2525.

ОСОБА_2 на підставі укладеного договору купівлі-продажу отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі, підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який укладено 22.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2Г, скасування державного акту на право власності серії ЯЛ № 874347 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0724 га для ведення особистого селянського господарства, зобов’язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 повернути Кіровській селищній раді до земель присадибного фонду земельну ділянку площею 0,0724 га, суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку у встановленому Законом порядку,договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 земельної ділянки відповідає нормам цивільного та земельного законодавства.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст.ст.116,118,122,123,125,126,131,186-1 Земельного кодексу України, ЗУ «Про землеустрій», Постановою КМУ №677 від 26.05.04 р., 319,328 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області до Кіровської селищної ради,ОСОБА_1,ОСОБА_2, 3- особа,що не заявляє самостійних вимог Гаджиєв Садіяр Ага-Лала огли про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кіровської селищної ради, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення земельної ділянки -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Озерянська Ж.М.