Рішення

від 18.12.2008 по справі 6/216пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/216пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.08                                                                                 Справа № 6/216пн

Суддя  Василенко Т.А.,   розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Марс”, м. Луганськ

до Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії «Відділення “Промінвестбанку”  в

м. Луганськ», м. Луганськ

про стягнення 794 380 грн. 00 коп.   

за участю представників сторін:

від позивача –Дубовик С.А., дов. № 55/юр від 15.09.07;

                        Варічев М.Я., дов. № 55/юр від 15.09.08;

від відповідача –Поліщук О.О., дов. № 647 від 18.03.08;

              в с т а н о в и в:

      Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 794 380 грн. 00 коп.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що  15.06.07 між сторонами у справі було укладено договір про інкасацію коштів № 14-1-61-2007, за умовами якого банк зобов'язався здійснювати інкасацію грошових коштів, приймати кошти і здійснювати їх своєчасне зарахування коштів на рахунки клієнта, за що останній оплачує надані послуги.

03.10.08, 06.10.08 позивач передав банку кошти на загальну суму 794 грн. 380 грн. 00 коп., які банк в порушення умов договору не перерахував на розрахункові рахунки позивача.

Тобто, на думку позивача банк безпідставно отримав казані кошти та не перерахував їх позивачу, у зв'язку з чим останній звернувся до суду із даним позовом, за яким з посиланням на ст.1212 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 794 380 грн. 00 коп.          

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує та зокрема зазначає, що  03.10.08 та 06.10.08 філією банку у відповідності з укладеним договором інкасації № 14-1-61-2007 від 15.06.07 були інкасовані готівкові грошові кошти ТОВ «Торговий дім «Марс»в загальній сумі 794 380 грн. 00 коп., які в подальшому за умовами договору підлягали перерахуванню на поточний рахунок останнього в ЛОД АППБ «Аваль».

Правовою підставою отримання вказаних коштів був саме договір і тому посилання позивача на ст. 1212 ЦК України є необґрунтованим.

Банк здійснив інкасацію (приймання, перевезення до банку готівкових коштів) та ініціювання переказу цих коштів на рахунок клієнта, яке вважається завершеним відповідно до ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»після оформлення платіжного документу.

Виконання обов'язку по  перерахуванню інкасових грошових коштів на рахунок позивача було здійснено філією «Відділення Промінвестбанку в м. Луганську»шляхом оформлення меморіальних ордерів №193 від 03.10.08, № 197 від 03.10.08, №186 від 06.10.08, але кошти не були перераховані на рахунок позивача в ЛОД АППБ «Аваль»розрахунковою палатою Промінвестбанку, у зв'язку із недостатністю грошових коштів на кореспондентському рахунку Промінвестбанку.

Виконання міжбанківського переказу здійснюється шляхом проведення суми переказу через єдиний кореспондентський рахунок Промінвестбанку в НБУ. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Міжбанківський переказ не завершений, тому відповідно до ст. 16 ЦК України на думку відповідача, позивач повинен був ставити питання про зобов'язання банк виконати певні дії за договором, а не стягувати кошти.

В той же час,  відповідно до постанови Правління Національного банку України від 07.10.08 № 308 було призначено в банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 07.10.08 до 06.10.09, призначено тимчасового адміністратора банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строк на 6 місяців з 07.10.08 до 06.04.09.

Згідно ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з метою    створення   сприятливих   умов   для   відновлення фінансового стану  банку,  який  відповідав  би  встановленим  цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення   вимог   кредиторів  під  час  здійснення  тимчасової

адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

           Мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється  на зобов'язання,   строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації.

            Протягом дії мораторію:

    1) забороняється стягнення на підставі виконавчих  документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

    2) не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові (економічні)   санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

15.06.2007 між  Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ»та ТОВ «Торговий дім «Марс»був укладений договір про інкасацію коштів №14-1-61-2007.

За умовами вказаного договору, визначено, що  «Банк»за договором –відповідач у справі, власними силами і засобами в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у «Клієнта»- позивача у справі. Банк проводить приймання коштів і здійснює своєчасне зарахування коштів на рахунки «Клієнта», а «Клієнт»сплачує кошти за надані послуги в розміри та строки, що передбачені цим договором.

Матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами, що  позивачем 03.10.08 були здані на інкасацію кошти в сумі 152 625 грн. 00 коп. і в сумі 15 000 грн. 00 коп., а 06.10.08 –в сумі 626 755 грн. 00 коп. , всього на суму 794 380 грн. 00 коп.

Вказані кошти були прийняті банком для перерахування на рахунки клієнта в ЛОД  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Але в порушення умов договору відповідачем зазначені грошові суми були безпідставно залишені на власному кореспондентському рахунку і не повернуті клієнту, у зв'язку із недостатністю грошових коштів.

За своєю правовою природою та положеннями договір про інкасацію коштів № 14-1-61-2007 є договором про надання послуг і регулюється положеннями глави 63 ЦК України.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується на замовлення іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії  або здійснення певної діяльності, а замовник –оплатити надані послуги, якщо інше не встановлено умовами договору.

В даному випадку, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги щодо інкасування грошових коштів і зарахуванню таких коштів на рахунки позивача, що фактично відповідачем здійснено не було, що є порушенням умов договору та прав і охоронюваних інтересів позивача.

Тобто,  відповідач фактично безпідставно зберіг кошти позивача у себе та не повернув їх останньому шляхом перерахування на відповідні розрахункові рахунки.

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої  правової підстави, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

В той же час, слід визначити, що  відповідно до постанови Правління Національного

банку України від 07.10.08 № 308 було призначено в банку тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 07.10.08 до 06.10.09, призначено тимчасового адміністратора банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строк на 6 місяців з 07.10.08 до 06.04.09.

Згідно ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з метою    створення   сприятливих   умов   для   відновлення фінансового стану  банку,  який  відповідав  би  встановленим  цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення   вимог   кредиторів  під  час  здійснення  тимчасової

адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

           Мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється  на зобов'язання,   строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації.

            Протягом дії мораторію:

    1) забороняється стягнення на підставі виконавчих  документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

    2) не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  інші фінансові (економічні)   санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів (обов'язкових платежів).

В даному випадку позивача не можна вважати кредитором, оскільки  фактично не було договору про банківський вклад і дія мораторію на здійснення  операцій щодо наданню послуг по перерахуванню відповідних коштів не поширюється.

З огляду на викладене, доводи відповідача за відзивом слід відхилити як необґрунтовані, а позов визнати обґрунтованим, таким що є доведеним та відповідає матеріалам справи, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

В той же час, на підставі Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 19039 від 23.10.08 державне мито в сумі 556 грн. 20 коп.

На підставі викладеного ст.ст. 526, 901, 1212 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49,  82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити.

           2.Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ», м. Луганськ, вул. К. Маркса, б.36, код 09304304, на користь:

             - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс», м. Луганськ, вул. Лутугинська, б. 127 «г», код 30098111, безпідставно отримані кошти в сумі 794 380 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 943 грн. 80 коп. та на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марс», м. Луганськ, з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 19039 від 23.10.08  державне мито в сумі 556 грн. 20 коп. Підставою для повернення є дане рішення скріплене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання -  23.12.2008.

Суддя                                                                                            Т.А.Василенко