Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2-7090/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-7090/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров Номер провадження 22-ц/1890/1942/12 Суддя-доповідач - Дубровна Категорія - 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Лузан Л. В., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя»

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 серпня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя» (далі - ПрАТ «Ренесанс Життя»), третя особа: Акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал»,

про захист прав споживача, стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 серпня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя» на користь Акціонерного товариства «Банк Ренесанс Кредит» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № GP - 2335691, 4 000 грн.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя» на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Ренесанс Життя» просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його позову.

Зазначає, що судом при ухваленні рішення безпідставно не було враховано положення ст.26 Закону України «Про страхування» та п.3.9.3 Договору страхування, відповідно до яких подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування є підставою для відмови у страховій виплаті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, який проти скарги заперечує, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що при укладенні договору страхування між ОСОБА_3 та відповідачем, останній брав на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату клієнту або вигодонабувачу, а клієнт зобов'язувався сплачувати послуги страховика на умовах визначених договором, однак, при настанні страхового випадку відповідачем договірні зобов'язання виконані не були.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його законним та обґрунтованим.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом у травні 2012 року, позивач ОСОБА_2 зазначив про те, що 17 березня 2011 року його дружина уклала з відповідачем договір добровільного страхування життя. Відповідно до умов договору страховим ризиком є смерть застрахованої особи незалежно від причин. Згідно п.3.4 зазначеного договору датою початку дії договору є дата акцепту пропозиції від 17 березня 2011 року. За умовами договору страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату позичальнику або вигодонабувачу. 23 травня 2011 року дружина померла, а оскільки він є спадкоємцем після дружини, то до нього переходять і всі права та обов'язки за договором кредитування як до правонаступника. Відповідно до договору кредитування та страхування, страхова виплата здійснюється одноразово в розмірі страхової суми, що складає 4 000 грн. 08 червня 2011 року він направив необхідні документи для здійснення страхової виплати, однак до часу звернення з позовом до суду відповідь не надійшла, а тому, просив стягнути з відповідача на користь третьої особи в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 4 000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За ст. 6 Закону страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожитття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором

віку. .

Аналогічні положення місяться і в главі 67 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 березня 2011 року між ОСОБА_3 та АТ «Банк Ренесанс Капітал» (третьою особою у справі) був укладений кредитний договір. В цей же день між нею та ПрАТ «Ренесанс Життя» укладений договір добровільного страхування життя № GP - 2335691 за програмою «Короткострокове страхування життя та здоров'я», страховими ризиками серед яких є смерть застрахованої особи незалежно від причин(а.с.7-9). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Колегія суддів вважає, що у зв'язку з настанням страхового випадку - смерті застрахованої особи відповідач - ПрАТ «Ренесанс Життя» - на виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до договору страхування повинен здійснити страхову виплату на користь третьої особи - вигодонабувача за договором страхування - АТ «Банк Ренесанс Капітал», на погашення заборгованості за кредитним договором, обов'язок по сплаті якого після смерті ОСОБА_3 перейшов до позивача у справі - чоловіка померлої. Оскільки до позивача, як до спадкоємця після померлої дружини перейшли обов'язки по погашенню кредитних коштів, до того ж ним заявлені позовні вимоги про стягнення страхової суми не на його користь, а на користь третьої особи у справі - вигодонабувача за договором страхування, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що позивач не є суб'єктом звернення до суду.

Колегія суддів не може погодитись також з доводами апеляційної скарги і про те, що ОСОБА_3 при укладанні договору страхування надала неправдиві відомості, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування і при цьому виходить з наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.991 ЦК України та п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування» страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Як вбачається з розділу 3 п.3.9.3 основних умов кредитування та страхування, підписуючи зазначені Умови ОСОБА_3 засвідчувала, що не зверталася за медичною допомогою і лікуванням у зв'язку із захворюваннями серцево-судинної системи і за останні 2 роки їй не надавалася за цими захворюваннями медична допомога (а.с.19 на звороті).

До матеріалів справи долучена довідка головного лікаря Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 4», з якої вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на диспансерному нагляді у дільничого терапевта з 1997 року з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня (а.с.23).

Але у судовому засіданні позивач зазначив, що ця довідка є помилковою, оскільки це він, а не його дружина з 1997 року перебуває на диспансерному обліку з приводу серцевого захворювання, він є інвалідом з цього захворювання, дружина ніколи на скаржилась на захворювання серця і померла вона раптово від інфекційного захворювання.

Виписка з амбулаторної карти ОСОБА_3 за період з 01 лютого 2006 року по 23 травня 2011 року, яка долучена до матеріалів справи (а.с.24-27), не підтверджує тієї обставини, що остання перебувала на диспансерному обліку з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, що у зв'язку з цим захворюванням вона зверталась до лікаря і що їй надавалась медична допомога.

До того ж, умовами договору страхування не передбачено, що клієнт (ОСОБА_3.) зобов'язана повідомляти відповідача про знаходження її на диспансерному обліку. Договором передбачено лише звернення протягом останніх двох років перед укладанням договору за медичною допомогою і лікуванням у зв'язку з захворюванням сердцево-судинної системи та іншими переліченими захворюваннями. ОСОБА_3 могла знаходитись на обліку, але при цьому не звертатись за медичною допомогою і лікуванням.

Як вбачається з довідки про причину смерті від 24 травня 2011 року, видану Комунальним закладом Сумським обласним патологоанатомічним бюро, причиною смерті ОСОБА_3 став гострий інфекційний індокардит неуточнений (а.с.10). З приводу цього захворювання вона не перебувала на обліку, не зверталась за медичною допомогою і лікуванням.

На Інтернет -сторінці Медичного порталу «Eurolab» дане визначення інфекційного ендокардиту (ІЕ) - це важке запальне захворювання ендокарду інфекційної етіології, обумовлене інвазією збудника з його локалізацією на клапанних структурах, ендокарді, ендотелії в зоні прилягання до серця магістральних судин, що супроводжується бактеріємією, ураженням різних органів та систем організму з переважаючим пошкодженням клапанів. Він спричинює високий ризик захворюваності та смертності. Вчасна діагностика, ефективне лікування та раннє виявлення ускладнень необхідні для доброго прогнозу захворювання. Гострий ІЕ, як правило, виникає на інтактних клапанах. При цьому спостерігається швидка деструкція клапана, тромбоемболічні ускладнення, метастатичні вогнища. Без відповідного лікування смерть настає досить швидко - до 1-1,5 місяця.

З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що при укладенні договору ОСОБА_3 надала неправдиві відомості з приводу свого стану здоров'я.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 серпня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -