Постанова

від 13.11.2008 по справі 13/292-07-8486

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 13 листопада 2008 р.                                                                                   

№

13/292-07-8486 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого

судді: суддів:

Добролюбової

Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 

Фізичної

особи-підприємцяОСОБА_1

на

рішення

господарського

суду Одеської області             від

24 січня 2008 року

у

справі господарського

суду

№

13/292-07-8486 Одеської області

за

позовом

Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради

до  

Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1

про

стягнення

41288,20 грн

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися, належним чином

повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача: Громадський О.В. (дов. від

04.06.07),

ВСТАНОВИВ:

У

листопаді 2007 року Приморська районна адміністрація Одеської міської ради

звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на

експлуатацію тимчасових платних парковок автотранспорту № 149/07 від 02.04.07 у

розмірі 41288,20 грн.

Рішенням

Господарського суду Одеської області від 24 січня 2008 року (суддя Панченко

О.Л.) позовні вимоги задоволені повністю. Рішення вмотивоване посиланнями на

статті 525, 526, 530, 549 ЦК України, на підставі яких суд дійшов висновку про

обґрунтованість заявлених позовних вимог. 

Не

погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1

звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.08 скасувати, а

справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга

вмотивована тим, що судом першої інстанції розглянуто справу з-за відсутності

відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи,

чим порушено вимоги процесуального законодавства. Скаржник також зазначив про

порушення судом приписів статті 617 ЦК України, посилаючись на те, що припис

прокуратури Приморського району м. Одеси № 1218/07 від 06.08.07 про зупинення

роботи парковок що для відповідача виступало непереборною силою, що

перешкоджала виконання ним зобов'язань по стягненню збору за паркування.

Заслухавши

суддю - доповідача Швеця В.О., присутнього в судовому засіданні представника

відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм

матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи і доводи

касаційної скарги,  колегія суддів

вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

   Відповідно до вимог статей 108, 1117

Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає

за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та

постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених

фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції

норм матеріального і процесуального права.

    Як вбачається з матеріалів справи та

встановлено господарським судом,  02

квітня 2007 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради

і фізичною особою-підприємцем було укладено договір на експлуатацію платних

парковок автотранспорту № 149/07, згідно з умовами якого, позивач зобов'язався

надати, а відповідач - прийняти в обслуговування сезонні парковки (що працюють

в денному та нічному режимі), розташованих на території Приморського району м.

Одеси, з метою їх обслуговування, надання послуг з паркування автотранспортних

засобів, стягнення збору за паркування і перерахування його до бюджету м. Одеси

(далі -Договір).

Відповідно

до п. 4.1 Договору відповідач перераховує на рахунок позивача щодекадно 10-го,

20-го, 30-го числа кожного місяця 100% місцевого збору за паркування

автотранспорту.

Пунктом

5.7 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочки перерахування коштів

збору за паркування автотранспорту відносно строків, передбачених даним

договором, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за

кожний день прострочки платежу.

Судом

встановлено, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради свої

зобов'язання за Договором виконала належним чином. При цьому, ФОП СОСОБА_1. в

порушення умов Договору здійснила оплату за Договором частково, у зв'язку з

чим, у останньої виникла заборгованість у розмірі 41288,20 грн.

З

огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості

заявлених позивачем вимог, задовольнивши їх в повному обсязі.

Колегія

суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками місцевого

суду, вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Приймаючи

оскаржуване судове рішення, господарський суд не встановив правову природу

відносин, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними договору на

експлуатацію платних парковок автотранспорту                     № 149/07, а також не

надали належної правової оцінки тій обставині, що оплата за спірним Договором

здійснювалася у вигляді сплати місцевого збору, При цьому, питання справляння

місцевих податків і зборів та порядок їх сплати регулюються спеціальними

законодавчими актами, зокрема, Законом України "Про систему

оподаткування" і Декретом Кабінету Міністрів України "Про

місцеві податки і збори", що також залишилося  поза увагою місцевого суду.

Колегія

суддів касаційного суду вважає обґрунтованими й доводи скаржника про розгляд

даної справи в суді першої інстанції з-за його відсутності, неповідомленого

належним чином про час та місце розгляду справи, враховуючи те, що в матеріалах

справи відсутні докази належного повідомлення ФОП ОСОБА_1. про час і місце

розгляду даної справи. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно

до пунктів 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України одними з основних

засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і

судом, a також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів

і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи

закріплені в статті 42 (рівність перед законом і судом) та статті 43

(змагальність) Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими

правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх

учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які

беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для

встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування

законодавства. Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у

судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до вимог

Господарського процесуального кодексу України після прийняття позовної заяви

зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі

та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, вказавши про

час і місце його проведення.

Відповідно

до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу

України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін,

не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням

норм процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для скасування

рішення місцевого господарського суду судом касаційної інстанції.

При

новому розгляді, господарському суду необхідно з'ясувати наведені в цій

постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та

доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване

рішення. Господарському суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли

суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши

обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а

обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають

значення для  даної справи, висновки суду

про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності та підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

-

       ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення

Господарського суду Одеської області від 24 січня 2008 року у справі №

13/292-07-8486 скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до

Господарського суду Одеської області.

Головуючий

суддя:                                                        

Добролюбова Т.В.

                                                                                            Гоголь

Т.Г.

Судді:  

Швець В.О.