Постанова

від 28.10.2008 по справі к-14/55

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

28.10.08                                                              

                            Справа  № К-14/55

Львівський

апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий

суддя                                                           

Бонк Т. Б.

судді                                                         

                      Бойко С. М.

Марко Р. І.

при

секретарі судового засідання Гунька

О. П.

за

участю представників сторін:

від

позивача -не

з'явився

від

відповідача (скаржника) -не

з'явився

розглянув

апеляційну скаргу ТзОВ

«Жоржет», м. Коломия Івано-Франківської області б/н від 12.09.2008 р.

на

рішення господарського

суду Івано-Франківської області від 05.09.2008 р.

у

справі № К-14/55

за

позовом ОСОБА_1, м.

Коломия Івано-Франківської області

до

відповідача ТзОВ

«Жоржет», м. Коломия Івано-Франківської області

про

виплату вартості вкладу в статутний фонд товариства з урахуванням індексу

інфляції та 3 % річних від простроченої суми

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду

Івано-Франківської області від 05.09.2008 р. у справі № К-14/55 частково

задоволено позов ОСОБА_1., стягнуто із ТзОВ «Жоржет»на користь позивача

вартість вкладу в статутний фонд товариства в сумі 7 101, 95 грн. та 7 498, 09

грн. отриманих доходів від володіння часткою в майні підприємства, 146 грн. в

повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 1 814,

60 грн. пені за користування грошовими коштами припинено.

          Рішення суду мотивоване тим, що

позивачу, як учаснику Колективного підприємства «Жоржет»(правонаступником якого

є ТзОВ «Жоржет»), належить виплатити 7 101, 95 грн., тобто 15, 67 % від

загальної вартості приміщення, що належить відповідачу, 658, 14 грн. від

отриманого відповідачем прибутку за період з січня по жовтень 2007 року, а

також 6 839, 95 грн. від орендної плати, яку сплачують відповідачу орендарі.

          У своїй апеляційній скарзі відповідач

просить дане рішення повністю скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні

позову відмовити повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1. була засновником

Колективного підприємства «Жоржет», а не ТзОВ «Жоржет»і її внесок становив 240

грн. Апелянт зазначає, що позивач була звільнена з КП «Жоржет»02.10.2000 р., а

тому її вимоги на отримання доходу від володіння частки у підприємстві є

необґрунтованими, оскільки право колективної власності та його здійснення

регулюється Законом України «Про власність», відповідно до ст. 20 якого

суб'єктом права власності є саме колективне підприємство, а не члени його

колективу. Член колективного підприємства (працівник), який припинив трудові

відносини з ним, має право на одержання вартості визначеного вкладу, а не

частки в майні підприємства. Крім цього, позивачу колективне підприємство

«Жоржет»виплатило повністю внесений нею вклад.

У

відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої

інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що  позивачу виплачено 1 056 грн. вкладу в

статутний фонд підприємства, що становить лише вартість внесених нею коштів на

викуп рухомого майна, а вартість вкладу у вигляді частини приміщення

відповідачем не повернена. Крім цього, згідно п. 8.7 статуту КП

«Жоржет»працівник-співвласник при виході з підприємства зберігає за собою право

на одержання доходу від володіння часткою в колективному підприємстві.

Розглянувши

наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які

містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення

представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного

господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої

інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних

підстав.

Матеріалами

справи встановлено, що ОСОБА_1., позивач у справі, була засновником

Колективного підприємства магазину «Жоржет»з 06.03.1995 р., що підтверджується

установчим договором колективного підприємства від 12.02.1996 р. (а. с. 26

-29).

Відповідно

до установчого договору підприємства, вклад ОСОБА_1. у статутному фонді

підприємства становив в сумі 24 002 крб. або 15, 67 %.

Як

вбачається із матеріалів справи, рішенням загальних зборів трудового колективу

(працівників-співвласників) КП магазину «Жоржет», оформленого протоколом № 1

від 29.03.2007 р., ОСОБА_1 за її нотаріально посвідченою заявою від 19.03.2007

р. про вихід зі складу учасників (засновників) підприємства (а. с. 17) виведено

зі складу учасників (засновників) КП магазину «Жоржет»та здійснено з нею

розрахунок щодо її участі в підприємстві, в результаті чого позивачці повернено

вартість вкладу, внесеного грошовими коштами в сумі 556 грн. (5 560 крб.) та

вартість майнового сертифікату в сумі 500 грн. (а. с. 64 -66). Виплата даної

суми, 1 056 грн., підтверджується видатковим касовим ордером № 1 від 29.03.2007

р. (а. с. 70).

Вищезазначене

рішення загальних зборів трудового колективу (працівників-співвласників) КП

магазину «Жоржет»не оскаржувалось, заперечень щодо його змісту не надходило.

Згідно

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

НОМЕР_1 (а. с. 61), КП «Жоржет»перереєстровано у ТзОВ «Жоржет», серед переліку

засновників (учасників) товариства ОСОБА_1. відсутня. Позивачка зазначена лише

у переліку засновників (учасників) Колективного підприємства магазину «Жоржет»,

реєстрація якого припинена.

Тобто,

з наведеного слідує, що ОСОБА_1., як фізична особа, заявляє вимоги до

господарського товариства, учасником (засновником) якого вона не була.

Відповідно

до ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності.

У

випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду

мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є

суб'єктами підприємницької діяльності.

Законом

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів»розширено

юрисдикцію господарських судів шляхом віднесення до їх підвідомчості справ, що

виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно

п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи,

що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів.

Вищезазначена

норма ГПК України не підлягає розширеному тлумаченню, тобто справи, пов'язані

зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського

товариства, якщо однією із сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер)

господарського товариства, у тому числі такий, що вибув, не є підвідомчими

господарським судам.

Не

підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, що пов'язані

зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших

суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи,

приватні підприємства, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є

фізична особа.

Позивач

у справі -ОСОБА_1. не є ні учасником ТзОВ «Жоржет», ні учасником, що вибув. В

даному випадку позивачка, як фізична особа, ставить вимоги про виплату їй

вартості її вкладу в статутний фонд КП магазину «Жоржет», що було здійснено

згідно рішення загальних зборів трудового колективу (працівників-співвласників)

КП магазину «Жоржет», оформленого протоколом № 1 від 29.03.2007 р.

Позовна

заява фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності та не є

учасником господарського товариства, в тому числі таким, що вибув, не підлягає

розгляду в господарських судах України, оскільки суб'єктний склад учасників процесу

виходить за межі, встановлені ГПК України і підлягає відмові судом у прийнятті

на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України. Якщо господарським судом після  порушення провадження по справі буде

встановлено, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України, то

провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК

України.

Судова

колегія господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що даний

спір не є корпоративним з огляду на те, що відносини між юридичною особою та

фізичною особою -колишнім засновником (учасником) Колективного підприємства не

є корпоративними.

Враховуючи

наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду

першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з

порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а провадження

у справі слід припинити.

Відповідно

до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський

суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,

які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись

ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ТзОВ «Жоржет», м.

Коломия Івано-Франківської області задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду

Івано-Франківської області від 05.09.2008 р. у справі № К-14/55 скасувати.

3.          Провадження у справі припинити.

4.          Постанова набирає законної сили з дня

її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали справи повернути на адресу

місцевого господарського суду.

Головуючий

суддя                                                                     

Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                         

Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко

Р. І.