Ухвала

від 27.08.2012 по справі 2-а-5255/09/0670

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"27" серпня 2012 р. Справа № 2-а-5255/09/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Під ключ" та Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. у справі за позовом Приватне підприємство "Під ключ" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 5745698 грн., в тому числі 3293901 грн. основного платежу та 2451797 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 4292828 грн., в тому числі 2861885 грн. основного платежу та 1430943 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково, скасовані прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207007 грн, в тому числі 138005 грн. основного платежу та 69002 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувано також податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 15849 грн., в тому числі 10566 грн. основного платежу та 5283 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач, а також арбітражний керуючий Тарасов С.О.-особа, що приєдналась до апеляційної скарги позивача та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, відповідно, про задоволення та відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м.Житомирі проведена виїзна планова перевірка ПП "Під ключ" (інд.код.33020013) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, про що складено акт від 12.12.2008 року № 6936/23-1/33020013 (далі-акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, яким ПП "Під ключ" визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в загальній сумі 5745698 грн., з яких 3293901 грн. основного платежу та 2451797 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 00031323012/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4292828 грн., з яких 2861885 грн. основного платежу та 143094 3 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу, позивач застосував процедуру апеляційного оскарження та подав скарги до ДПІ в м.Житомирі, ДПА в Житомирській області та до ДПА України.

За результатами розгляду податковими органами скарги позивача залишені без задоволення та ДПІ в м.Житомирі винесені податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 та податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3.

За висновками акту перевірки ПП "Під ключ" порушено вимоги п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.2.2 п.8.2 , пп.8.3.1 п.8.3, пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.11.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

Крім того, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненями).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо визначення суми податкових зобов"язань по податку на прибуток підприємств.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями (далі-Закон № 283) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що на порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ПП "Під ключ" в 4 кварталі 2007 року (грудень 2007 року), 1 кварталі 2008 року включено до складу валових витрат вартість виконаних підрядних робіт і сумі 12618765 грн., що придбані по нікчемній угоді від 10.10.2007 року № 70, укладеній між ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" (інд.код 34568427) в особі директора Мірошниченка М.С. та директора ПП "Під ключ" Затуливітера М.В. на будівництво житлових будинків за адресами: м.Київ, вул.Щербакова,52 та м.Житомир, вул.Родонова-ЛЕП, пров.Шумського (угода до перевірки не надавалась).

В ході планової перевірки ПП "Під ключ" встановлено взаємовідносини із суб"єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме з ТОВ "ЖКС-БУД-СЕРВІС" м.Київ.

Відповідно до довідки від 20.11.2008 року старшого оперуповноваженого ГВПМ ДПІ в м.Житомирі капітана міліції Дідківського С.П. встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва стосовно даної юридичної особи проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження. За результатами проведених заходів фактичне місцезнаходження юридичної особи не встановлено.

Згідно установчих та реєстраційних документів директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" є Мірошниченко М.С.

Відповідно до поданої до ДПІ в Голосіївському районі м.Києва податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року на ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" рахується лише одна особа, заробітна плата якої за 1 квартал 2008 року становить 960 грн, та на балансі підприємства не рахуються основні засоби.

Крім того, ПП "Під ключ" в травні 2008 року придбало металоконструкції від ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" на загальну суму 1485 тис. грн. (письмова угода щодо зазначеної операції до перевірки не надавалась).

На транспортування цієї продукції відсутні товаро-транспортні документи, які підтверджують факт перевезення продукції.

У зв"язку із виявленими порушеннями позивачу визначені суми податкових зобов"язань з податку на прибуток в сумі 3154754 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2382224 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказуваннями, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 4 ст.72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальній справі або постанова у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, що якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 26.02.2010 року в кримінальній справі № 1-104/2010 по обвинуваченню Затуливітера М.В. за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, яка набрала законної сили у встановленому порядку відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 30.10.2010 року.

Отримані від невстановленої особи, яка представилась директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" договори, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, накладні та податкові накладні, Затуливітер М.В. надав головному бухгалтеру підприємства для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, хоча фактично ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будівельні роботи не виконувалися та товаро-матеріальні цінності ПП "Під ключ" не постачалися.

Тобто, встановлені у даній постанові факти свідчать, що ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будівельні роботи згідно укладеного договору від 10.10.2007 року для ПП "Під ключ" не виконувало, металоконструкції не постачало, а відтак відсутнє здійснення посадовою особою цього товариства будь-яких юридично значимих дій від імені останнього.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку

У ході розгляду справи суд встановив, що податкові накладні які стали підставою для формування ПП "Під ключ" податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводів позивача щодо сплати ПП "Під ключ" коштів ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" за виконані роботи та поставлені товари, оскільки сам по собі факт перерахування коштів на рахунки за відсутності реального виконання робіт (постачання товарів) не є підставою для віднесення цих сум до складу валових витрат та суперечить вимогам пп.5.1, п.5.2.1, п.5.3.9 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність визначення позивачу податкових зобов"язань в цій частині.

Також, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.5.1, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283 підприємством в 2 кварталі 2008 року безпідставно включено до складу валових витрат суму 521025 грн., яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість веденні і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та визначена відповідно до даних бухгалтерського обліку (Журнал "Головна книга"), який ґрунтується на первинних документах.

У зв"язку з виявленим порушенням позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 130256 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 65128 грн.

З даним нарахування суд першої інстанції не погодився, що на думку колегії суддів є підставним.

Так, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі-Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. є

Як вбачається з наданої представниками позивача оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 "Контрагенти" за 1 півріччя 2008 року витрати ПП "Під ключ" по придбанню товарів (робіт, послуг) складають 67205598,69 грн., до складу валових витрат позивачем включено 64560676 грн., в т.ч. по ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС".

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи податковим органом не вказано по яких операціях та з якими контрагентами були відсутні первинні документи за цей період, а відтак суд позбавлений можливості перевірити вказані обставини.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, на підтвердження правомірності прийнятого рішення в цій частині відповідачем, крім акту перевірки інших доказів суду не надано, з огляду на що суд приходить до висновку про безпідставність нарахування податкових зобов"язань в цій частині.

Крім того, в акті перевірки вказано, що при перевірці розрахунків з працівниками ПП "Під ключ" по використанню підзвітних сум встановлено відсутність підтверджуючих документів про факт використання підзвітних сум на загальну суму 4570 грн, а саме: відсутні платіжні документи встановленої форми (товарний чек, розрахункова квитанція, квитанція до прибуткового касового ордера тощо) до авансових звітів працівників.

Таким чином, у звя"зку з відсутністю підтверджуючих документів щодо факту використання підзвітних сум, не підтверджується факт використання зазначених витрат у господарській діяльності підприємства.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням зазначених порушень позивачу вірно визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1142 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 571 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Разом з тим, на підтвердження понесених витрат позивач не надав жодного первинного бухгалтерського документа.

Таким чином, оскільки понесені витрати на загальну суму 4570 грн. не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, податковий орган правомірно дійшов висновку про безпідставність віднесення даної суми до складу валових витрат підприємства.

Також в акті перевірки зазначено, що на порушення пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством невірно визначена балансова вартість групи основних фондів, у зв"язку з чим завищено суму амортизаційних відрахувань в період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, а відтак завищено валові витрати в сумі 31241 грн.

У зв"язку з вказани позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7749 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3874 грн.

Як вбачається з акту перевірки підприємством у 1 кварталі 2006 року придбано та винесено до 2 другої групи основних фондів: вагон (прорабська) - балансова вартість 40209 грн,; вагон-битовка - балансова вартість 25000 грн.; ліса будівельні - балансова вартість 39600 грн.; цистерна - балансова вартість 16054 грн. Також у 2 кварталі 2007 року придбано та віднесено до 2 другої групи основних фондів: бетонозмішувачі - 2 шт. балансова вартість 6790 грн.; вібратор глибинний- балансова вартість 2640 грн; електрошліфувальна машина-балансова вартість 1235 грн; електроперфоратор - балансова вартість 1440 грн; електропила-балансова вартість 1187 грн; перфоратор - балансова вартість 5250 грн. У 3 кварталі 2007 року придбано та віднесено до 2 групи основних фондів: бетонозмішувач - балансова вартість 7750 грн.; насос попружний - балансова вартість 1166 грн.; зварювальний апарат - балансова вартість 2133 грн., у 1 кварталі 2008 року придбано та віднесено до 2 групи основних фондів шуруповерт балансовою вартістю 1271 грн.

На думку відповідача вказані основні фонди відносяться до 3 групи.

Відповідно до вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в таму числі жилі будинки та його частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4; група 4 електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань визначено п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), яким визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації; визначених п. 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1-2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3-6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Таким чином, зважаючи на перелік придбаних основних фондів, позивачем вірно віднесено їх до 2 групи відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 вказаного Закону, а відтак правомірно визначено суми амортизаційних відрахувань.

Крім того, у 2 кварталі 2006 року підприємством проводився ремонт орендованих нежилих приміщень, які відносяться до 1 групи основних фондів та були введені в експлуатацію до 01.01.2004 року. Вартість ремонту склала 181856 грн., у зв"язку з чим підприємством нараховувалась амортизація за нормою 2 відсотки.

З акту перевірки вбачається, що позивачем на порушення пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, що діяв станом на 01.01.2004 року та пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року в сумі 10082 грн.

Відповідно 8.6.1 п.8.6 ст.8 вказаного Закону до 1 групи основних фондів застосовуються норми амортизації 2 відсотка до балансової вартості на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал).

Таким чином, позивачем вірно визначено суми амортизаційних відрахувань в розмірі 2 відсотка.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207007 грн., в тому числі 138005 грн. основного платежу та 69002 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо визначення податкових зобов"язань з податку на додану вартість.

Правове регулювання вказаних відносин визначено Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Закон про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.4.1 7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що на порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 22.05.1997 року № 168/97-ВР підприємством завищено податковий кредит за вересень 2006 року на суму 1400 грн. Так, до складу податкового кредиту двічі включено податкові накладні на загальну суму 1400,00 грн., які отримані від ДП "Будсуміші" ВАТ "Житомирінвест", а саме : податкова накладна № 926 від 06.12.2005 року в сумі ПДВ 861,68 грн; податкова накладна № 9 від 31.01.2006 року в сумі ПДВ 538,60 грн.

У зв"язку даним порушенням визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 1400 грн основного платежу та 700 грн штрафних (фінансових) санкцій.

З даним висновком суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з огляду на таке.

Як зазначалося, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні у рішеннях по результатам розгляду скарг позивача, ні під час розгляду справи представниками відповідача не вказано в якому із місяців періоду, що перевірявся, позивачем були віднесені вказані податкові накладні до податкового кредиту та у зв"язку з чим податковий орган дійшов висновку про те,, що у вересні 2006 року вони віднесені до податкового кредиту повторно.

Також, з акту перевірки вбачається, що на порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ підприємством завищено податковий кредит за травень 2006 року та квітень 2007 року на суму 45538,00 грн. Так, до складу податкового кредиту включено відсутні податкові накладні на загальну суму 45538 грн. від ТОВ "Будпром Союз-М" податкова накладна № 7 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 21648,40 грн; податкова накладна № 8 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 14722,80 грн. та ПП "Сервіс цент Тепло-Люкс" податкова накладна № 20 від 30.04.2007 року в сумі ПДВ 9166,67 грн.

У зв"язку з допущеним порушенням позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 9166 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 4583 грн.

На підтвердження податкового кредиту позивачем надано податкові накладні, виписані ТОВ "Будпром Союз-М" № 7 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 21648,40 грн; № 8 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 14722,80 грн. та ПП "Сервіс цент Тепло-Люкс" № 20 від 30.04.2007 року в сумі ПДВ 9166,67 грн., а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є безпідставними.

Крім того, в акті перевірки вказано, що за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року встановлено взаємовідносини із суб"єктами господарювання, а саме з ТОВ "Аніко-2006" (код 34045421) м.Київ та до складу податкового кредиту включену суму 30463 грн. згідно податкових накладних: № 460 від 08.08.2006 року на суму 687,33 №460 від 08.08.2006р. на суму 687,33 грн.; №537 від 04.09.2006р. на суму 691,67 грн.; №425 від 29.09.2006р. на суму 1367,23 грн, №772 від 26.12.2006р. на суму 2859,60 грн.; №773 від 27.12.2006р. на суму 10209,07 грн.; №812 від 28.12.2006р. на суму 7631,34 грн.

Відповідно до довідки від 20.11.2008 року старшого оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у м. Житомирі капітана податкової міліції Дідківського С.П. надано копію протоколу виїмки УПМ ДПА у м. Києві та відібрано пояснення у керівника та засновника ТОВ "Аніко-2006" Царенко В.Р., яка повідомила, що зареєструвала вказане підприємство за винагороду. Стосовно взаємовідносин ТОВ "Аніко-2006" з ПП "Під ключ" Царенко В.Р. нічого не відомо, ніяких фінансово-господарських документів не підписувала, договорів не заключала.

Також, в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено податковий кредит за серпень, вересень, грудень 2006 року та березень 2007 року на суму 30463грн.

До складу податкового кредиту включено в грудні 2007 року та січні-травнісічні-травні 2008 року податкові накладні по взаємовідносинах із ТОВ "ЖСК-БУД-Сервіс" м.Київ на загальну суму 2820856 грн.: а саме за роботи по житловому комплексу м.Київ вул.Щербакова, 52, забудова квартир по вул.Радоновій та придбання металоконструкцій №7122815 від 28.12.2007 р.в сумі 143881,0 грн; №08013107 від 31.01.2008 р. - 533333,40 грн; №08013108 від 31.01.2008р. - 90000,40 грн; №0808012904 від 29.01.2008р. - 289871,57 грн; №08022908 від 29.02.2008р. - 416666,60 грн; №08043007 від 30.04.2008р. - 783333 грн; №8033111 від 31.03.2008р. - 2666666,20 грн; №08050606 від 06.05.2008р. - 99034,5099034,50 грн.;№08050803 від 08.05.2008р. - 99034,50 грн; №08051502"від 15.05.2008р. - 99034,50 грн.

У зв"язку з допущеним порушенням позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 2851319,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1425660,00 грн.

В дані частині суд першої інстанції обгрунтовано вважає визначене зобов"язання правомірним з наступних підстав.

Відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 26.02.2010 року в кримінальній справі № 1-104/2010 по обвинуваченню Затуливітера М.В. за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, встановлено, що ТОВ "Аніко-2006" та ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будь-які товаро-матеріальні цінності, роботи та послуги позивачу не реалізовували, а відтак в силу ч.4 ст.72 зазначені обставини є встановленими і у даній справі не доказуються.

З огляду на вказане суд першої інстанції вірно вказав, що наявність документів податкового обліку, при встановленні факту відсутності постачання товарів (робіт, послуг), не є підставою для формування податкового кредиту, а отже доводи позивача про наявність у нього документів податкового (бухгалтерського) обліку та банківських документів не спростовує порушень, викладених в акті перевірки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов"язанняязання з податку на додану вартість в розмірі 15849 грн., в тому числі 10566 грн. основного платежу та 5283 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду без змін.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Під ключ" та Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Під ключ" вул.Клименко,15,оф.6,м.Київ,03037

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014