Рішення

від 16.10.2012 по справі 2608/1993/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/1993/12

пр. № 2/2608/2780/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Кохановської З.С.

при секретарі Копчук Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовомОСОБА_3 до Комунального підприємства «Печерськ-Інвест»про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, частини заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25.01.2012 року звернулась до суду з позовом, який уточнивши 29.05.2012 року просить стягнути з Комунального підприємства «Печерськ-Інвест» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 01.12.2011 року по 11.04.2012 року в сумі 21057,70 грн., частину заробітної плати в сумі 6167,16 грн., та моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., посилаючись на те, що з 03 жовтня 2008 року вона працювала на посаді головного бухгалтера в КП «Печерськ-Інвест». 16.11.2011 року нею написана заява про звільнення за власним бажанням з урахуванням відпрацьованого двотижневого терміну. 30.11.2011 року нею написана заява з проханням видати трудову книжку, проте її прохання було проігноровано в порушення ст. 47 Кодексу законів про працю України. Крім того, зазначила, що директором КП «Печерськ-Інвест»ОСОБА_2 наказом від 25 липня 2011 року без попередження за два місяці про зміну умов оплати праці в бік погіршення з 25 липня 2011 року встановлено короткий робочий тиждень зі зменшенням оплати праці на 50 % від посадового окладу, що призвело до тяжких життєвих умов без матеріальних засобів існування та моральних страждань.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала заяву, посилаючись на мотиви викладені в заяві. Пояснила, що 16.11.2011 року подала до КП «Печерськ-Інвест»заяву про звільнення, та пропрацювала до 30.11.2011 року. Звільнена була 29.11.2011 року проте наказу не отримувала. 30.11.2011 року головний спеціаліст з економічних питань ОСОБА_4, яка веде кадровий облік не видала їй наказу і повідомила, що його не має, тому що в резолюції не вказано з якого числа. 01.12.2011 року прийшовши до кадрів, ОСОБА_4 повідомила, що наказу не має і трудову книжку директор ОСОБА_2 для видачі не передала. Нею було нараховано заробітну плату за листопад 2011 року, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 6458,65 грн., яку видано 11.04.2012 року в сумі 6458,65 грн. із врахуванням роботи 30.11.2011 року. 25.07.2011 року директором ОСОБА_2 було прийнято наказ про неповний робочий тиждень на підприємстві, що порушує статтю 83 Кодексу законів про працю, статтю 103 Цивільного кодексу України та ст. 29 Закону України «Про оплату праці», в якому не зазначено до якого часу діє вказаний наказ. Крім того, зазначила, що заробітна плата за період з 25.07.2011 року по 30.11.2011 року проводилась відповідно табелю обліку робочого часу. Вказаний наказ не оспорювала в зв'язку з тим, що не хотіла вступати з директором в конфлікт. За період з 25.07.2011 року по 30.11.2011 року виплачено повинно 19660,00 грн., з яких не виплачено 7255,48 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснила, що ОСОБА_3 29.11.2011 року звільнена з КП «Печерськ-Інвест»за власним бажанням. 29.11.2011 року ОСОБА_3 не було на роботі оскільки вона була у відгулі за заявою. 30.11.2011 року позивача на роботі не було. 01.12.2011 року в телефонному режимі ОСОБА_3 повідомлено про те, що вона може отримати трудову книжку, про що доказів надати не може. 01.12.2011 року в 12 год. 30 хв. позивач з'явилась для отримання трудової книжки, проте заступника директора не було на роботі в зв'язку з нарадою і тому ОСОБА_3 не отримала трудову книжку бо не чекала. ОСОБА_3 були направлені листи 02.12.2011 року, 13.12.2011 року та 15.12.2011 року про необхідність отримати трудову книжку. Лист від 02.12.2011 року і 13.12.2011 року отримано позивачем 19.12.2011 року. 11.04.2012 року позивачу було видано трудову книжку та проведено розрахунок. Крім того, зазначила, що ОСОБА_3 не оскаржувала наказ про неповний робочий тиждень, з яким була ознайомлена 25.07.2011 року. Рішення про скорочення робочого тижня було прийнято на загальних зборах на яких була присутня позивач. Наказ про скорочений робочий тиждень виданий відповідно до п. 1.3 колективного договору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що не пам'ятає коли ОСОБА_3 подала заяву про звільнення. В той час він виконував обов'язки директора і заява про звільнення надавалась директору, а звільнялась під його керівництвом. Не пам'ятає якою датою була звільнена ОСОБА_3 Чи в листопаді чи в грудні 27 числа 2011 року було призначено дату видачі трудової книжки ОСОБА_3 і повідомлено особисто в телефонному режимі. Крім того, пояснив, що позивач письмово повідомлялась і запрошувалась на 09 годину, дати не пам'ятає, для отримання трудової книжки, яке позивач отримала. У визначений час ОСОБА_3 не з'явилась, а з'явилась з 12 до 13 години, в той час коли він був на нараді. Трудова книжка ОСОБА_3 знаходилась у сейфі, і він особі яка виконує кадрову роботу, трудову книжку не давав, бо хотів поспілкуватись з позивачем, яка не передала документацію по бухгалтерії. 30.11.2011 року ОСОБА_3 була на роботі і він з нею поспілкувався. Наказу про передачу бухгалтерської документації на підприємстві не було. 30.11.2011 року ОСОБА_3 подавала заяву про видачу трудової книжки. Чому заробітна плата ОСОБА_3 була нарахована за 30.11.2011 року він не знає і не знає чому директор ОСОБА_2 підписала табель за листопад 2011 року будучи у відпустці.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що табель за листопад передала позивачу 30.11.2011 року. ОСОБА_3 була на роботі приблизно з 11 години до 17 години 30 хвилин до кінця робочого часу. В наказі було вказано звільнити з 29.11.2011 року, а вона помилилась і поставила з 30.11.2011 року. Крім того, зазначила, що трудову книжку не видала ОСОБА_6, бо трудова книжка знаходилась в сейфі у директора. ОСОБА_5 виконував обов'язки директора КП «Печерськ-Інвсет»з 25 чи 27.11.2011 року по 07.12.2011 року. Наказу щодо передачі справ на підприємстві не було так як і не було розпорядження видати розрахунок при звільненні ОСОБА_3 01.12.2011 року ОСОБА_3 о 14 годині 30 хвилин була на роботі і просила видати трудову книжку і провести розрахунок при звільненні, проте вона відмовила, оскільки у неї не було ні трудової книжки, ні коштів.Відомо також, що позивач працювала за сумісництвом в період роботи головного бухгалтера в КП «Печерст-Інвест»і після звільнення.

Суд, вислухавши учасників процесу,допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 54 від 02 жовтня 2008 року директора КП «Печерськ-Інвест»ОСОБА_8, ОСОБА_3 прийнято на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності -головного бухгалтера з 3 жовтня 2008 року та встановлено посадовий оклад в розмірі 2250,00 грн. на місяць та надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50 % до посадового окладу (а.с. 57).

Відповідно до наказу № 42 від 29 листопада 2011 року заступника директора КП «Печерськ-Інвест»ОСОБА_5, звільнено головного бухгалтера ОСОБА_3 з посади з 29 листопада 2011 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КзПП України (а.с. 55).

Відповідно до п. 1.4 колективного договору від 19.12.2008 року сторони визнають цей колективний договір нормативним актом, на підставі якого здійснюватиметься регулювання усіх соціально-економічних, виробничих і трудових відносин на підприємстві, протягом усього періоду дії (а.с. 85).

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів трудового колективу КП «Печерськ-Інвест»від 19 липня 2011 року прийнято рішення про перехід тимчасово до покращення фінансового стану КП «Печерськ-Інвест», усім колективом на триденну робочу неділю з 25.07.2011 року (а.с. 28), відповідно до чого видано наказ № 22 від 25 липня 2011 року (а.с. 29).

Відповідно до трудової книжки позивач 05.12.2011 року зарахована на посаду головного бухгалтера Громадське формування «Правопорядок Голосіївського району м. Києва»(а.с. 94-96).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди") зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Заявлені вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки підлягають задоволенню за період з 30.11.2011 року по 02.12.2011 року в сумі 693,84 грн. із розрахунку ( 231,28 середньоденна заробітна плата х 3 дні = 693,84 грн.), оскільки права позивача щодо працевлаштування за період з 05.12.2011 року по 11.04.2012 року не порушено у зв'язку з прийняттям її на посаду головного бухгалтера Громадське формування «Правопорядок Голосіївського району м. Києва».

Приймаючи до уваги, що позивач 29.11.2011 року (в день звільнення) не працювала і з вимогою про розрахунок не зверталась, 05.12.2011 року зарахована на посаду головного бухгалтера Громадське формування «Правопорядок Голосіївського району м. Києва», то в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та затримку видачі трудової книжки за період з 05.12.2011 року по 11.04.2012 року слід відмовити.

Також слід відмовити в позові про стягнення частини заробітної плати за період з 25.07.2011 року по 30.11.2011 року, оскільки загальними зборами відповідно до колективного договору прийнято рішення про перехід на триденну робочу неділю.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то виходячи з засад розумності і справедливості, розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, характеру і тривалості страждань позивача, часу і сил витраченого нею на захист порушеного права, суд вважає необхідним розмір цієї шкоди визначити у сумі 200,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у сумі 214,60 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 116, 235, 237-1КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Печерськ-Інвсет», розташованого м. Київ, вул.Суворова, 15, р/р 26002166701 в ПАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ»м. Києва, МФО 380805, код 30782546, на користь ОСОБА_3, проживаючої АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2011 року по 02.12.2011 року в сумі 693,84 грн. та моральну шкоду в сумі 200,00 грн., а на користь держави судовий збір у сумі 214,60 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: