Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/0470/11632/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11632/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел»про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» з вимогами:

- стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» (код ЄДРПОУ 31737286), на користь держави - р/р 31117029700005, одержувач: відділення УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДПРОУ 37989269, код платежу 14010100 в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість у сумі 169,80 грн.;

- надати дозвіл на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» (код ЄДРПОУ 31737286).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Несплата відповідачем до державного бюджету у встановленому порядку заборгованості спричиняє суттєву шкоду інтересам держави, так як перешкоджає формуванню прибуткової частини бюджету, як державного так і місцевого, не дозволяє державі та її органам в повному обсязі виконувати свої функції, що негативно впливає на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери та інші соціальні виплати малозабезпеченим громадянам.

Також Позивач зазначив, що згідно п.п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана позивачем в якості доказу по справі, юридична адреса відповідача не змінена. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Частина 11 ст. 35 КАС України передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає часковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та на даний час є боржником перед бюджетом.

Заборгованість виникла з наступних нарахувань по податку на додану вартість: - донараховано штрафні санкції у сумі 170,00 грн. за актом перевірки та виставлено повідомлення-рішення № 000121502 від 12.01.2012р.

Враховуючи наявність переплати по податку на додану вартість в сумі 0,20 грн., податковий борг зменшується та становить 169,80 грн. Дата виникнення податкового боргу 03.03.2012р.

Звернення ДПІ до підприємства-боржника щодо погашення податкового боргу або виділення активів та надання документів для реєстрації податкової застави, не дало позитивного результату.

У зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу відповідно на адресу боржника було виставлено податкову вимогу № 565 від 05.03.12р. та направлено поштою 04.05.2012р.

Сума боргу, яку відповідач у добровільному порядку у встановлені законодавством строки не сплатив, підлягає стягненню у судовому порядку.

Судом встановлено, що боржнику було направлено Рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 03.04.2012р. та запит ДПІ від 03.04.2012р. №2915/10/19-019 щодо надання активів для реєстрації податкової застави та документів, необхідних для такого опису. Згідно даних поштового повідомлення зазначені документи надіслано поштою 04.05.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку ТОВ «Вісла Інтернешнел» щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено Акт №4974/152/31737286 від 05.12.2011р., яким встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі Акту перевірки №4974/152/31737286 від 05.12.2011р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення № 000121502 від 12.01.2012р. на суму 170,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податків та збори в строки га розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу плата податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплаче сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених і Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПКУ органи ДПС мають право стягувати бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156)).

Відповідно до вимог п.п.46.1, 46.2 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом. Відповідно до вимог пп.54.3.1- пп.54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

Дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України - У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно вимог ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Що стосується позовних вимог в частині надання Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» (код ЄДРПОУ 31737286), суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, виходячи з наступного.

З аналізу норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, які були наведені раніше, вбачається, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є грошові кошти, які перебувають на розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, а у разі їх недостатності - майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівкових коштів, які перебувають на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється податковим органом за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення податкового боргу платника податків за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі, здійснюється податковим органом на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, у разі недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках, що обслуговують платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Зазначені дії податкового органу є послідовними, та вживаються органами державної податкової служби в порядку черговості, встановленій законом.

Крім того, п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі -Порядок № 1244).

Згідно п. 2 зазначеного Порядку, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за встановленою формою.

Отже, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, є окремим заходом погашення податкового боргу платника податків.

Водночас, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику податків має механізм реалізації, що є аналогічним стягненню податкового боргу платника податків за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі, та, відповідно, має бути застосований за умови недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках платника податків для погашення усієї суми податкового боргу.

Як було встановлено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» має борг по податку на додану вартість у сумі 169,80 грн., який підлягає стягненню з розрахункових рахунків платника податків.

Водночас, при зверненні до суду із позовними вимогами щодо надання Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби дозволу на стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, позивачем не було надано доказів недостатності готівкових коштів на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» для погашення наявного податкового боргу на зазначену суму.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-16, 20, 46, 49, 57-59, 75, 95, Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісла Інтернешнел» (код ЄДРПОУ 31737286), на користь держави - р/р 31117029700005, одержувач: відділення УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДПРОУ 37989269, код платежу 14010100 в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість у сумі 169,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Суддя Е.О. Юрков