Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а/0570/12980/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12980/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поповій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ», м. Донецьк

про стягнення з рахунків у банках заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 571647 грн. 70 коп.

за участю представників:

від позивача: Турти В.В., за довір. від 23.05.2012р.,

Глущук О.В., за довір. від 17.09.2012р.

від відповідача: Іванова Д.О., за довір. від 22.10.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» про стягнення з рахунків у банках заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 571647 грн. 70 коп. (з урахуванням зміни позовних вимог).

Правовою підставою стягнення представники позивача вважають норми статті 67 Конституції України, норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти уточнених позовних вимог та підтвердив наявність заборгованості, заявленої позивачем до стягнення. Окрім цього, надав письмову заяву про розстрочення виконання судового рішення до жовтня 2014 року рівними частинами відповідно до графіку, посилаючись на норми статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час судового засідання 26 жовтня 2012 року представник відповідача надав суду новий графік погашення заборгованості та просив суд в порядку статті 263 КАС України розстрочити виконання судового рішення до 30 вересня 2013 року з урахуванням подання позивачем уточнюючого позову у зв'язку із частковою сплатою заборгованості, первісно заявленої позивачем до стягнення.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської райради м. Донецька, перебуває на податковому обліку платника податків у державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, включене до ЄДРПОУ за номером 32233596.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року від 20 січня 2012 року, якою відповідач визначив суму податкових зобов'язань, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 235507 грн., за лютий 2012 року від 19 березня 2012 року - у розмірі 99049 грн., за березень 2012 року від 19 квітня 2012 року - у розмірі 491911 грн., за травень 2012 року від 19 червня 2012 року - у розмірі 57497 грн., за липень 2012 року від 20 серпня 2012 року - у розмірі 128719 грн.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість: від 2 квітня 2012 року № 0000701502, яким до відповідача застосована сума податкового зобов'язання у розмірі 25378 грн. 20 коп., від 11 квітня 2012 року № 0000881502 - у розмірі 29476 грн. 48 коп., від 17 травня 2012 року № 0001251502 - у розмірі 22000 грн., від 16 липня 2012 року № 0001691502 - у розмірі 36832 грн. 54 коп., від 6 вересня 2012 року № 0002141502 - у розмірі 8308 грн. 99 коп. Податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем, в судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржені.

Податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога від 28 квітня 2011 року, яка також була отримана відповідачем, у судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржена.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Податковим органом відповідачу була нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 43946 грн. 25 коп.

Судом встановлено, що внаслідок часткової сплати суми податкового боргу, про що свідчать платіжні доручення в матеріалах справи, у відповідача станом на 25 жовтня 2012 року існує заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 571647 грн. 70 коп., що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 25 жовтня 2012 року.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача станом на 25 жовтня 2012 року існує податковий борг по податку на додану вартість у сумі 571647 грн. 70 коп., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у обслуговуючих банках.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Стосовно поданої відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення рівними частинами відповідно до графіку, суд зазначає, що вимоги даної заяви не підлягають задоволенню з огляду на те, що з аналізу норми статті 263 КАС України вбачається, що виконання судового рішення допускається у виняткових випадках та за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, відсутність коштів на рахунку чи їх недостатність, або будь-яка інша обставина, яка свідчить про неможливість виконання судового рішення у повному обсязі та відповідно можливість його виконання частинами протягом певного періоду. У даному випадку норми статті 263 КАС України не можуть бути застосовані судом, оскільки заява була відповідачем подана до ухвалення судом судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості після набрання законної сили даним судовим рішенням звернутися до суду із заявою про надання розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 263 КАС України та наданням відповідних доказів в обґрунтування даної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» про стягнення з рахунків у банках заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 571647 грн. 70 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ІТМ» (83037, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 95, код ЄДРПОУ 32233596) у банківських установах на користь бюджету заборгованість по податку на додану вартість у сумі 571647 грн. 70 коп. (п'ятсот сімдесят одна тисяча шістсот сорок сім гривень сімдесят копійок).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 29 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.