Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/0570/8651/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/8651/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Мілінтеєвої О.Г. (дов.)

відповідача: Полупан І.Г. (дов.)

Полякової О.Г. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецметстрой»

до Державної податкової служби у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецметстрой» (надалі - позивач, ТОВ «Донспецметстрой») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Ворошиловськоу районі м.Донецька) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 червня 2012р.:

- №0001832340, відповідно до якого позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 11 334,00 грн. та штрафні фінансові санкції на суму 2 833,50 грн.;

- №0001822340, відповідно до якого підприємству донараховано податок на прибуток приватних підприємств у сумі 9 068,00 грн. та штрафні санкції на суму 2 267,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 07.06.2012р. №166/22-2/36102816, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 18.10.2012р. представник позивача позов підтримав та просив

суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

Також відповідач посилається на постанову Дружківського міського суду від 19.02.2010р. по звинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

В судовому засіданні від 18.10.2012р. представники відповідача проти позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецметстрой» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 36102816, місце знаходження: 83001, м.Донецьк, вул.Октябрська, буд.83, кв.1), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №743731.

ДПІ у Ворошиловському районі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Донспецметстрой» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ «Лакіс» за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р., по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 07.06.2012р. №166/22-2/36102816.

Відповідно до висновку вказаного акту перевіркою встановлені порушення:

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 9 068,00 грн., а саме у листопаді 2010 року у суі 4 895,00 грн., у грудні 2010р. У сумі 4 173,00 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», а саме підприємством ТОВ «Донспецметстрой» завищено суму валових витрат, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у розмірі 11 334,00 грн., у тому числі у 4 кварталі 2010 року у сумі 11 334,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 21.06.2012р.:

- №0001822340, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 11 335,00 грн., у тому числі за основним платежем 9 068,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 267,00 грн.;

- №0001832340, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 14 167,50 грн., у тому числі за основним платежем 11 334,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 833,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Донспецметстрой» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «Лакіс», а саме між позивачем та ТОВ «Лакіс» було укладено договір №11101 від 01.11.2010р., про надання в оренду крану КС3575А на базі ЗИЛ ГЯ (в подальшому «автомобіль») на період виконання робіт до 31.12.2011р. Автомобіль надається на будівельний майданчик терміналу аеропорту м.Донецька.

На виконання зазначеної угоди були виписані податкові накладні: №301110 від 30.11.2010р., №101206 від 10.12.2010р. та №311204 від 31.12.2010р.

Сума податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним у розмірі 4 894,50 грн. та 4 173,00 грн. відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, додатках 5 до податкових декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року, відповідно.

У відповідності до платіжних доручень від 24.11.2010р. та 10.12.2010р. ТОВ «Донспецметстрой» було перераховано грошові кошти.

На 31.12.2010 року кредиторська заборгованість по розрахункам з постачальником складала 21 762,00 грн.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (виконання робіт, послуг) від ТОВ «Лакіс» до позивача у зв'язку з поясненнями ОСОБА_4, про створення підприємства без наміру здійснювати господарську діяльність. Діяльність підприємства ТОВ «Лакіс» зводилась виключно к оформленню безтоварних прибуткових та витратних операцій з метою переводу безготівкових грошових коштів у готівку з отриманням винагороди у розмірі 1 відсотка від загальної перерахованої на рахунки ТОВ «Лакіс» безготівкових грошових коштів.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган зробив висновок, що договір між ТОВ «Донспецметстрой» та ТОВ «Лакіс» є фіктивним.

Висновку щодо фіктивності зазначеної угоди відповідач також дійшов на підставі постанови Дружківського міського суду Донецької області від 19.02.2010 року, згідно якої встановлено факт скоєння громадянином ОСОБА_4 злочину, передбаченого п.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.358, ч.3 ст.364 Кримінального кодексу України.

Відповідно до описової частини зазначеної постанови, під час досудового розгляду, було встановлено, що ОСОБА_4, що в ході досудового слідства ОСОБА_4, діючи умисно, на території Донецької області, за попередньою змовою з групою осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме незаконних фінансових операцій, по переведенню безготівкових грошових коштів в готівкові, у різний час створив суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) - ПП «Дофін», зареєстроване в ДПІ м.Дружковка Донецької області, та ПП «Ростек», зареєстроване в ДПІ м.Бердянська Запоріжської області, і фактично розпоряджаючись вищезазначеними підприємствами, проводив фіктивні угоди з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Створивши підприємства, ОСОБА_4, оприбутковував грошові кошти, шляхом їх переказу з рахунків ПП «Дофін-2» та ПП «Ростек» на рахунки створених фіктивних підприємств: ТОВ «Агропромрессурс-2006», ТОВ «Нікамет», ТОВ «Востокметаллінвест», ПП «Донбассевросервис - XXI», ПП «ТФ Куполь», ТОВ «Лакіс».

Надалі, отримуючи готівкові кошти від осіб, яки представляли фіктивні підприємства, зазначені вище, ОСОБА_4, передав їх, з підробними видатковими документами, необхідними для відображення в бухгалтерських та податкових обліках, представникам підприємств-контрагентів, з отриманням за фіктивну угоду винагороди в розмірі 1 відсотку від отриманих сум.

З метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 створював фіктивні документи (договори, товарні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури тощо), які відображали фіктивні поставки товарно-матеріальних цінностей.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Лакіс» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «Донспецметстрой» в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, враховуючи нікчемність угод, укладених між ТОВ «Лакіс» та ТОВ «Донспецетстрой» та не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість підприємством ТОВ «Лакіс» та видаткових накладних, ТОВ «Донспецметстрой» безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суму валових витрат та податку на додану вартість, що призвело до зазначених вище порушень законодавства України.

В наслідок зазначених порушень ТОВ «Донспецметстрой» завищено податковий кредит за листопад 2010 року на суму податку на додану вартість 4 895,00 грн., за грудень 2010 року на суму податку на додану вартість 4 173,00 грн. та занижено податок на прибуток на 11 3334,00 грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (дійсного на момент здійснення договірних зобов'язань) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон) податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт отримання позивачем товару, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, договорів оренди транспортних засобів або інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника, сертифікатів якості, технічних паспортів товарів, зворотно-сальдових відомостей, прибуткових касових ордерів, векселів, тощо; не сплата до бюджету податкових зобов'язань підприємством-контрагентом позивача свідчить проте, що фактично «автомобіль» у ТОВ «Лакіс» не орендувався.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ТОВ «Лакіс» у податковому обліку фактичним обставинам.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано до судового розгляду жодного доказу, який би міг підтвердити обґрунтованість та правомірність позовних вимог та які б спростовували висновки акту перевірки від 07.06.2012р. №166/22-2/36102816.

Натомість в матеріалах справи наявна копія вироку Дружковського міського суду Донецької області від 19.02.1010р., у відповідності до описової частини якого, було встановлено, що ТОВ «Лакіс» було створено з порушенням діючого законодавства.

Відповідно до змісту ч.1,4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Лакіс».

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецметстрой» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби - відмовити.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 18 вересня 2012 року, повний текст виготовлено 23 жовтня 2012 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.