Постанова

від 22.10.2012 по справі 1170/2а-2044/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-2044/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Гуріній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика "Дружба" до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика "Дружба" (далі по тексту ТОВ Фабрика "Дружба" або позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, (далі по тексту Гайворонська МДПІ Кіровоградської області ДПС або відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської МДПІ від 02.02.2012 № 0000012300, як таке, що не відповідає чинному законодавству, а також порушує права та охоронювані інтереси ТОВ Фабрика "Дружба"; стягнути з Держбюджету України на користь позивача сплаченого держмита в розмірі 1 089 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомленням-рішення прийнято необґрунтовано та з порушенням норм матеріального права. так, позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем та ПП ОСОБА_1, та на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з ПП ОСОБА_1 мали реальний характер, а тому позивач правомірно відніс суму податкового кредиту за липень 2011 року у розмірі 87 083 грн.

Зазначена сума податкового кредиту сформована позивачем на підставі податкових накладних № 11 від 08.07.2011 на суму 261 920 грн. та № 12 від 09.07.2011 на суму 260 576 грн. виписаних ФОП ОСОБА_1, товарно-транспортні накладні ААВ № 450390 від 08.07.2011 та ААВ № 450391 від 08.07.2011.

Представник Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те що, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит згідно податкових накладних, виписаних ПП ОСОБА_1 в загальній сумі ПДВ 87 083 грн. Перевіряючим, на момент перевірки не надано доказів на підтвердження узгодження маршруту, умов та режиму перевезення небезпечних вантажів (пестицидів та ядохімікатів), виданих ТОВ Фабрика "Дружба".

Також, представник відповідача зазначив, що вищезазначені господарські операції не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності (а.с. 86-90).

Сторони в судове засідання не з'явились.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 81).

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 85).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.01.2012 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) з питань, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП ОСОБА_1 за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, за наслідками якої складено акт від 19.01.2012 за №1/23-00/02970665 (а.с.14-31).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- у ТОВ «Актом Сервіс Плюс», код ЄДРПОУ 35178051, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст. 203. п. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені платником з контрагентами постачальниками та покупцями по ланцюгу мають ознаки нікчемності, а тому, за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Автом Сервіс Плюс»(351780510 в податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року та ПП ОСОБА_1 в податковій звітності за липень місяць 2011 року , ПП ОСОБА_1 та ТОВ Фабрика «Дружба»в податковій декларації за липень місяць 2011 року відображені правові взаємовідносини без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладені угоди мають ознаки нікчемності;

- господарські операції між ТОВ «Автом сервіс плюс»та ПП ОСОБА_1, між ПП ОСОБА_1 та ТОВ Фабрика»Дружба»не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності;

- пп.14.1.202, п.14.1.203 ст.14, пп.198.2 ст.198, пп.198.3 ст.198, пп.198.6 ст.198, пп. 200.1 ст.200, пп. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст.201, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року на загальну суму ПДВ 87 083 грн.

На підставі акту перевірки, 02.02.2012 Гайворонською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012300, яким за порушення пп.14.1.202, п.14.1.203 ст.14, пп.198.2 ст.198, пп.198.3 ст.198, пп.198.6 ст.198, пп. 200.1 ст.200, пп. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 108 853,75 грн., в тому числі основний платіж -87083 грн., штрафні (фінансові) санкції -21 770,75 грн. (а.с. 12).

З акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, та податкових накладних виписаних ПП ОСОБА_1 з порушенням вимог п.201.11 ст.201 ПК України, в результаті чого за липень 2011 року завищено дозволений податковий кредит на суму 87 083 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ПП ОСОБА_1 (постачальником) та ТОВ Фабрика "Дружба" (покупцем) укладено договір поставки № 2406 від 24.06.2011, за яким постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин всього на суму 522496 грн., в тому числі ПДВ 87 082, 67 грн.

Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за липня 2011 року суму у розмірі 87 082,67 грн. на підставі податкових накладних: виписаних ПП ОСОБА_1 (а.с. 65,67).

Ухвалою суду у позивача були витребувані докази оплати та використання товару отриманого у ПП ОСОБА_1 за липень 2011 року; декларацію з ПДВ за липень 2011 року з додатком; наявність у власності позивача автомобіля НОМЕР_2; докази наявності у позивача приміщення для зберігання засобів захисту рослин а також копію ліцензії на оптово-роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами.

Натомість представником позивача із вищевикладених документів надано лише декларацію з ПДВ за липень 2011 року з додатком (а.с. 129-134), податкові накладні (а.с. 223) та докази перебування у лізингу автомобіля НОМЕР_2 (а.с.124,125, 127-128).

Суд критично ставиться до письмових доказів представника позивача щодо підтвердження самого факту перевезення вантажу, на товарно-транспортні накладні (а.с.66,68,69,71), а також на подорожній лист (а.с. 72), з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі за текстом -Правила № 128/2568) товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.п. 8.25., 8.26. ст. 8 Правила № 128/2568 час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний: приймати небезпечні вантажі до перевезення, якщо вантаж і документи на нього відповідають встановленим вимогам; забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу; забезпечувати належне зберігання небезпечного вантажу; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам, зазначеним у статтях 10, 15 і 16 цього Закону, в разі дорожнього перевезення - Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України; здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів.

Позивачем зазначені документи суду не надані, а тому підтвердити факти перевезення вищевикладеного небезпечного вантажу не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не виконані вимоги суду щодо надання докази перевезення небезпечних вантажів, оплати та використання товару отриманого у ПП ОСОБА_1 за липень 2011 року; докази наявності у позивача приміщення для зберігання засобів захисту рослин, а також копію ліцензії на оптово-роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, суд дійшов висновку, про відсутність фактичних поставок товару позивачем та використання його у господарській діяльності, а тому посадовими особами відповідача правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87 083 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 770,75 грн.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення Гайворонської МДПІ Кіровоградської області ДПС № 0000012300 від 02.02.2012, дійшов висновку, що воно є правомірним і не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 29.10.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун